Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Штумпф англ Carl Stumpf 21 квітня 1848 Візентайд Баварія 25 грудня 1936 Берлін німецький психолог філософ ідеаліст

Карл Штумпф

Карл Штумпф (англ. Carl Stumpf, 21 квітня 1848, (Баварія) — 25 грудня 1936, Берлін) — німецький психолог, філософ-ідеаліст, музичний теоретик, учень Ф. Брентано та (Р. Г. Лотце), засновник (разом з Ф. Брентано) європейського напрямку , один з провісників феноменології та гештальтпсихології.

Карл Штумпф
нім. Carl Stumpf
image
Народився21 квітня 1848(1848-04-21)[4][2][…]
(Візентайд), Кітцінґен, Нижня Франконія, Баварія
Помер25 грудня 1936(1936-12-25)[1][2][…](88 років)
Берлін, Третій Райх[1]
Похованняd[5]
Країнаimage Німеччина
Діяльністьфілософ, психолог, музикознавець, теоретик музики, музичний етнограф, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
Науковий керівник(Рудольф Герман Лотце)[6]
ВчителіФранц Брентано і (Рудольф Герман Лотце)
Відомі учніЕріх Ротгакер, d і Едмунд Гуссерль
Знання мовнімецька[2]
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, JMU, Геттінгенський університет, Університет Мартіна Лютера, Карлів університет і HU Berlin
ЧленствоБаварська академія наук, Прусська академія наук і Національна академія наук США
Нагороди
image

Біографія

Повне ім'я: Фрідріх Карл Штумпф (Friedrich Carl Stumpf).

Володів неабиякими музичними здібностями: грав на шести інструментах, з 10-ти років складав музику.

В 1865—1867 рр. вивчав естетику та юриспруденцію в Вюрцбурзькому університеті, де зазнав впливу свого вчителя Франца Брентано.

У Геттінгенському університеті (під впливом іншого свого вчителя — Г. Лотце) вивчав також фізику і філософію, а в 1869 р. захистив у цьому університеті докторську дисертацію з філософії: «Платон і теорія блага».

В 1870—1873 рр. — приват-доцент Геттінгенського університету.

З 1873 р. — професор кафедри філософії Вюрцбурзького університету (за рекомендаціями Брентано і Лотце).

В 1879—1884 рр. — професор університету в Празі.

в 1884—1889 рр. — професор університету в Галле.

В 1889—1893 рр. — професор університету в Мюнхені.

В 1894—1923 рр. — професор Університету Фрідріха-Вільгельма в Берліні, де став одним із засновників і директором Інституту експериментальної психології.

В 1907—1908 рр. обіймав посаду ректора Берлінського університету.

Науковий внесок

Основний напрямок наукової діяльності Карла Штумпфа — психологічні проблеми сприйняття звукових тонів і пов'язані з цими проблемами питання теорії музики.

Штумпф розглядав музику як унікальний феномен культури, і тому результатам дослідів, проведених натренованими в інтроспективному аналізі свідомості психологами (школа В. Вундта), він протиставляв свідоцтва експертів-музикантів, як такі, що заслуговують більшої довіри.

Одним з головних понять психології звуку Штумпфа є «сплав» звуків: множинність звуків, які утворюють у свідомості слухачів єдине, цільне співзвуччя. При такому підході дисонанс розглядається як «індивідуація» звуків з цієї єдності.

Штумпф вніс найбільший після Гельмгольца внесок у дослідження психологічної акустики. Але, на відміну від Гельмгольца, Штумпф виступав проти «об'єктивних методів» дослідження, декларуючи таким чином ідею неможливості жорсткого розрізнення між фізичними і психічними явищами, що передбачало необхідність вивчення в області (психоакустики) цілісних психо-фізичних комплексів.

К. Штумпф заклав основи концепції «двох компонент висоти музичного звуку», згідно з якою, зі зміною одного фізичного параметра звуку — частоти його коливань — одночасно змінюються два психологічних ознаки звука — його тембр і висота.

Карл Штумпф першим в історії психології почав проводити емпіричні дослідження в області музичних сприйняттів (Tonpsychologie, «Психологія музичних сприйнять», т. 1—2, 1883 — 90)

Згідно зі Штумпфом, тематична область психології (вперше названа ним «феноменологією») підрозділяється на три основні частини:

  • «феномени» — зміст почуттів чи уяви;
  • «психічні функції» — сприйняття, воління, бажання і т. ін.;
  • «іманентні відносини» між психічними функціями і феноменами.

У свою чергу, психічні функції, по Штумпфа, поділяються не «інтелектуальні» (сприйняття, розуміння і судження) і «емоційні» («емотивної» або «афективні»), представлені біполярними відносинами: «радість — печаль», «бажання — відкидання», «прагнення — уникнення» і т. д.) Певний емоційний відтінок можуть придбати і деякі явища, які були названі «чуттєвими відчуттями».

Згідно зі Штумпфом, психологія є пропедевтична фундаментальна наука (Vorwissenschaft), задача якої — науковий опис і емпіричне дослідження т. зв. «первинних» і «вторинних» феноменів, а також «психічних функцій», незалежно від їх причинних відносин. При цьому, феномени не підлягають зведенню до елементарнішим елементам в силу притаманних їм структурних властивостей. Остаточне побудова психології, на думку Штумпфа, має стати основою всіх приватних наук про природу і людину.

Штумпф вводить поняття «відчуття почуттів» (Gefühlsempfindungen) : Gefühlsempfindungen — це таке відчуття, змістом якого є почуття. Сформулював також «інтенціональну теорію емоцій», яка не втратила своєї актуальності й донині.

Своїми дослідженнями та розробками Штумпф передбачив не тільки феноменологію Гуссерля, але й основні ідеї гештальтпсихології: учнями Штумпфа були засновники гештальтпсихології К. Коффка, М. Вертгеймер та (В. Келер), який в 1921 р. змінив Штумпфа, що пішов у відставку, на посаді директора створеного ним Інституту експериментальної психології при Університеті Фрідріха-Вільгельма в Берліні.

Науково-громадська діяльність

Штумпф вів активну науково-громадську діяльність. Він був співпрезидентом (спільно з ) III-го Міжнародного психологічного конгресу (Мюнхен, 1896).

Штумпф заснував унікальний Архів музичних фонограм (понад 10 тисяч), серед яких було представлено дуже багато цінного матеріалу з області фольклористики, включаючи мелодії і ритми примітивних народностей.

Карл Штумпф залишив по собі добру пам'ять також і як один із співзасновників «Товариства дитячої психології» («Gesellschaft für Kinderpsychologie»), метою якого було залучення уваги батьків та вихователів до особливостей і закономірностям психічного розвитку підростаючого покоління.

Організував також товариство по зоопсихології, сприяв поїздці свого учня В. Келера в Африку для вивчення поведінки людиноподібних мавп.

Протягом багатьох років Штумпф тісно спілкувався і плідно співпрацював з багатьма видатними психологами свого часу: Е. Герінгом, У. Джемсом, Г. Гельмгольцем, , В. Дільтеєм та іншими.

Основні наукові праці

  • Über den psychologischen Ursprung der Raumvorstellung. Lpz., 1873.
  • Tonpsychologie, 1883, Bd. 1, 1890, Bd. 2 («Психология музыкальных восприятий»).
  • Leib und Seele. Lpz., 1903
  • Erscheinungen und Funktionen, 1907.
  • Zur Einteilung der Wissenschaften, 1907.
  • Philosophische Reden und Vorträge. Lpz., 1910.
  • Die Anfünge der Musik, 1911 (рус. пер. «Происхождение музыки». Л., 1927).
  • Franz Brentano, Münch., 1919.
  • Die Deutsche Philosophie der Gegenwart in Selbstdarstellung, vol. V. Bd 5, Lpz., 1924.
  • Gefühl und Gefühlsempfindung, 1928.
  • Erkenntnislehre, 1939—1940 Bd. 1-2. (в рус. пер. были изданы: «Явления и психические функции» / Новые идеи в философии. Сб. 4, СПб., 1913; «Душа и тело» / там же. Сб. 8, СПб.).

Примітки

  1. Штумпф Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118933299 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. В 1886 році до Штумпфа в Галле на посаду приват-доцента приїхав Гуссерль, який присвятив свої «Логічні дослідження» Штумпфа.
  8. Е. Гуссерль був учнем Штумпф в Галле. на Гуссерля справила великий вплив проведене Штумпфом (не без впливу з боку Брентано) відділення психологічного явища (тобто належить до сфери феноменології чуттєвого змісту образів, що зберігаються в пам'яті) від психічних функцій (актів, станів, переживань). Гуссерль був згоден зі Штумпфом в тому, що прогресивний розвиток у сфері психічного не завжди підпорядковане прогресивному розвитку в сфері фізичного. Таким чином, Штумпф з'явилися як би допомогою ланкою між навчаннями Брентано та Е. Гуссерля.
  9. Всебічно досліджуючи феномен синтезу звуків, Штумпф фактично передбачив введення в психологічну науку саме поняття «гештальт».

Література

  • Кунцман А. И., Психология мышления Ф. Брентано, Г. Уфуэса, Э. Гуссерля и К. Штумпфа, в сборнике: Новые идеи в философии, сб. 16, СПБ. 1914.
  • Festschrift С. Stumpf zum 75. Geburtstag, в сб.: Psychologische Forschung, Bd 4, В., 1923.
  • Köhler W., С. Stumpf zum 21. April 1928, «Kantstudien», 1928, Bd 33, H. ½.
  • Hartmann Ν., Gedächtnisrede auf С. Stumpf, В., 1937.

Примітки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Karl Shtumpf angl Carl Stumpf 21 kvitnya 1848 Vizentajd Bavariya 25 grudnya 1936 Berlin nimeckij psiholog filosof idealist muzichnij teoretik uchen F Brentano ta R G Lotce zasnovnik razom z F Brentano yevropejskogo napryamku odin z provisnikiv fenomenologiyi ta geshtaltpsihologiyi Karl Shtumpfnim Carl StumpfNarodivsya21 kvitnya 1848 1848 04 21 4 2 Vizentajd Kitcingen Nizhnya Frankoniya BavariyaPomer25 grudnya 1936 1936 12 25 1 2 88 rokiv Berlin Tretij Rajh 1 Pohovannyad 5 Krayina NimechchinaDiyalnistfilosof psiholog muzikoznavec teoretik muziki muzichnij etnograf vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitetNaukovij kerivnikRudolf German Lotce 6 VchiteliFranc Brentano i Rudolf German LotceVidomi uchniErih Rotgaker d i Edmund GusserlZnannya movnimecka 2 ZakladMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana JMU Gettingenskij universitet Universitet Martina Lyutera Karliv universitet i HU BerlinChlenstvoBavarska akademiya nauk Prusska akademiya nauk i Nacionalna akademiya nauk SShANagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPovne im ya Fridrih Karl Shtumpf Friedrich Carl Stumpf Volodiv neabiyakimi muzichnimi zdibnostyami grav na shesti instrumentah z 10 ti rokiv skladav muziku V 1865 1867 rr vivchav estetiku ta yurisprudenciyu v Vyurcburzkomu universiteti de zaznav vplivu svogo vchitelya Franca Brentano U Gettingenskomu universiteti pid vplivom inshogo svogo vchitelya G Lotce vivchav takozh fiziku i filosofiyu a v 1869 r zahistiv u comu universiteti doktorsku disertaciyu z filosofiyi Platon i teoriya blaga V 1870 1873 rr privat docent Gettingenskogo universitetu Z 1873 r profesor kafedri filosofiyi Vyurcburzkogo universitetu za rekomendaciyami Brentano i Lotce V 1879 1884 rr profesor universitetu v Prazi v 1884 1889 rr profesor universitetu v Galle V 1889 1893 rr profesor universitetu v Myunheni V 1894 1923 rr profesor Universitetu Fridriha Vilgelma v Berlini de stav odnim iz zasnovnikiv i direktorom Institutu eksperimentalnoyi psihologiyi V 1907 1908 rr obijmav posadu rektora Berlinskogo universitetu Naukovij vnesokOsnovnij napryamok naukovoyi diyalnosti Karla Shtumpfa psihologichni problemi sprijnyattya zvukovih toniv i pov yazani z cimi problemami pitannya teoriyi muziki Shtumpf rozglyadav muziku yak unikalnij fenomen kulturi i tomu rezultatam doslidiv provedenih natrenovanimi v introspektivnomu analizi svidomosti psihologami shkola V Vundta vin protistavlyav svidoctva ekspertiv muzikantiv yak taki sho zaslugovuyut bilshoyi doviri Odnim z golovnih ponyat psihologiyi zvuku Shtumpfa ye splav zvukiv mnozhinnist zvukiv yaki utvoryuyut u svidomosti sluhachiv yedine cilne spivzvuchchya Pri takomu pidhodi disonans rozglyadayetsya yak individuaciya zvukiv z ciyeyi yednosti Shtumpf vnis najbilshij pislya Gelmgolca vnesok u doslidzhennya psihologichnoyi akustiki Ale na vidminu vid Gelmgolca Shtumpf vistupav proti ob yektivnih metodiv doslidzhennya deklaruyuchi takim chinom ideyu nemozhlivosti zhorstkogo rozriznennya mizh fizichnimi i psihichnimi yavishami sho peredbachalo neobhidnist vivchennya v oblasti psihoakustiki cilisnih psiho fizichnih kompleksiv K Shtumpf zaklav osnovi koncepciyi dvoh komponent visoti muzichnogo zvuku zgidno z yakoyu zi zminoyu odnogo fizichnogo parametra zvuku chastoti jogo kolivan odnochasno zminyuyutsya dva psihologichnih oznaki zvuka jogo tembr i visota Karl Shtumpf pershim v istoriyi psihologiyi pochav provoditi empirichni doslidzhennya v oblasti muzichnih sprijnyattiv Tonpsychologie Psihologiya muzichnih sprijnyat t 1 2 1883 90 Zgidno zi Shtumpfom tematichna oblast psihologiyi vpershe nazvana nim fenomenologiyeyu pidrozdilyayetsya na tri osnovni chastini fenomeni zmist pochuttiv chi uyavi psihichni funkciyi sprijnyattya volinnya bazhannya i t in imanentni vidnosini mizh psihichnimi funkciyami i fenomenami U svoyu chergu psihichni funkciyi po Shtumpfa podilyayutsya ne intelektualni sprijnyattya rozuminnya i sudzhennya i emocijni emotivnoyi abo afektivni predstavleni bipolyarnimi vidnosinami radist pechal bazhannya vidkidannya pragnennya uniknennya i t d Pevnij emocijnij vidtinok mozhut pridbati i deyaki yavisha yaki buli nazvani chuttyevimi vidchuttyami Zgidno zi Shtumpfom psihologiya ye propedevtichna fundamentalna nauka Vorwissenschaft zadacha yakoyi naukovij opis i empirichne doslidzhennya t zv pervinnih i vtorinnih fenomeniv a takozh psihichnih funkcij nezalezhno vid yih prichinnih vidnosin Pri comu fenomeni ne pidlyagayut zvedennyu do elementarnishim elementam v silu pritamannih yim strukturnih vlastivostej Ostatochne pobudova psihologiyi na dumku Shtumpfa maye stati osnovoyu vsih privatnih nauk pro prirodu i lyudinu Shtumpf vvodit ponyattya vidchuttya pochuttiv Gefuhlsempfindungen Gefuhlsempfindungen ce take vidchuttya zmistom yakogo ye pochuttya Sformulyuvav takozh intencionalnu teoriyu emocij yaka ne vtratila svoyeyi aktualnosti j donini Svoyimi doslidzhennyami ta rozrobkami Shtumpf peredbachiv ne tilki fenomenologiyu Gusserlya ale j osnovni ideyi geshtaltpsihologiyi uchnyami Shtumpfa buli zasnovniki geshtaltpsihologiyi K Koffka M Vertgejmer ta V Keler yakij v 1921 r zminiv Shtumpfa sho pishov u vidstavku na posadi direktora stvorenogo nim Institutu eksperimentalnoyi psihologiyi pri Universiteti Fridriha Vilgelma v Berlini Naukovo gromadska diyalnistShtumpf viv aktivnu naukovo gromadsku diyalnist Vin buv spivprezidentom spilno z III go Mizhnarodnogo psihologichnogo kongresu Myunhen 1896 Shtumpf zasnuvav unikalnij Arhiv muzichnih fonogram ponad 10 tisyach sered yakih bulo predstavleno duzhe bagato cinnogo materialu z oblasti folkloristiki vklyuchayuchi melodiyi i ritmi primitivnih narodnostej Karl Shtumpf zalishiv po sobi dobru pam yat takozh i yak odin iz spivzasnovnikiv Tovaristva dityachoyi psihologiyi Gesellschaft fur Kinderpsychologie metoyu yakogo bulo zaluchennya uvagi batkiv ta vihovateliv do osoblivostej i zakonomirnostyam psihichnogo rozvitku pidrostayuchogo pokolinnya Organizuvav takozh tovaristvo po zoopsihologiyi spriyav poyizdci svogo uchnya V Kelera v Afriku dlya vivchennya povedinki lyudinopodibnih mavp Protyagom bagatoh rokiv Shtumpf tisno spilkuvavsya i plidno spivpracyuvav z bagatma vidatnimi psihologami svogo chasu E Geringom U Dzhemsom G Gelmgolcem V Dilteyem ta inshimi Osnovni naukovi praciUber den psychologischen Ursprung der Raumvorstellung Lpz 1873 Tonpsychologie 1883 Bd 1 1890 Bd 2 Psihologiya muzykalnyh vospriyatij Leib und Seele Lpz 1903 Erscheinungen und Funktionen 1907 Zur Einteilung der Wissenschaften 1907 Philosophische Reden und Vortrage Lpz 1910 Die Anfunge der Musik 1911 rus per Proishozhdenie muzyki L 1927 Franz Brentano Munch 1919 Die Deutsche Philosophie der Gegenwart in Selbstdarstellung vol V Bd 5 Lpz 1924 Gefuhl und Gefuhlsempfindung 1928 Erkenntnislehre 1939 1940 Bd 1 2 v rus per byli izdany Yavleniya i psihicheskie funkcii Novye idei v filosofii Sb 4 SPb 1913 Dusha i telo tam zhe Sb 8 SPb PrimitkiShtumpf Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118933299 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www berlin de senuvk umwelt stadtgruen friedhoefe begraebnisstaetten downloads eg liste pdf Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 V 1886 roci do Shtumpfa v Galle na posadu privat docenta priyihav Gusserl yakij prisvyativ svoyi Logichni doslidzhennya Shtumpfa E Gusserl buv uchnem Shtumpf v Galle na Gusserlya spravila velikij vpliv provedene Shtumpfom ne bez vplivu z boku Brentano viddilennya psihologichnogo yavisha tobto nalezhit do sferi fenomenologiyi chuttyevogo zmistu obraziv sho zberigayutsya v pam yati vid psihichnih funkcij aktiv staniv perezhivan Gusserl buv zgoden zi Shtumpfom v tomu sho progresivnij rozvitok u sferi psihichnogo ne zavzhdi pidporyadkovane progresivnomu rozvitku v sferi fizichnogo Takim chinom Shtumpf z yavilisya yak bi dopomogoyu lankoyu mizh navchannyami Brentano ta E Gusserlya Vsebichno doslidzhuyuchi fenomen sintezu zvukiv Shtumpf faktichno peredbachiv vvedennya v psihologichnu nauku same ponyattya geshtalt LiteraturaKuncman A I Psihologiya myshleniya F Brentano G Ufuesa E Gusserlya i K Shtumpfa v sbornike Novye idei v filosofii sb 16 SPB 1914 Festschrift S Stumpf zum 75 Geburtstag v sb Psychologische Forschung Bd 4 V 1923 Kohler W S Stumpf zum 21 April 1928 Kantstudien 1928 Bd 33 H Hartmann N Gedachtnisrede auf S Stumpf V 1937 Primitki
Топ