Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́рл Фрі́дріх Ге́рделер (31 липня 1884, Шнейдемюле — 2 лютого 1945, Берлін) — один з лідерів Липневої змови проти Гітлера (1944), колишній мер міста Лейпциг. З 1931 по 1935 — імперський комісар з питань цін.
| Карл Фрідріх Герделер | |
|---|---|
| нім. Carl Friedrich Goerdeler | |
 Карл Герделер в 1925 році. | |
| Народився | 31 липня 1884 Шнейдемюле |
| Помер | 2 лютого 1945 (60 років) Берлін·повішення |
| Громадянство | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
| Місце проживання | Золінген[1] |
| Діяльність | юрист, політик |
| Alma mater | Тюбінгенський університет |
| Знання мов | німецька[2] |
| Посада | мер міста |
| Військове звання | Гауптман |
| Партія | Німецька національна народна партія (до 1931) |
| Конфесія | лютеранство |
| У шлюбі з | Аннеліза Улльріх |
| Діти | донька Маріанна Мейер-Крамер |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Карл Герделер народився 31 липня 1884 у м. Шнейдемюле (нині м. Піла, Польща) у сім'ї пруського державного службовця — його батько, Юліус Герделер, був суддею першої інстанції. У 1902-1905 здобув вищу юридичну освіту у Тюбінгенському та Кенігсберзькому університетах, після чого захистив докторську дисертацію в галузі державно-правових наук. 1 жовтня 1911 почав працювати у муніципальній адміністрації Золінгена, розташованого в індустріальному районі на заході Німеччини, і швидко був підвищений до заступника мера міста. Під час Першої світової війни (з 4 серпня 1914 по 31 січня 1919) служив у німецькій армії, воював на Східному фронті під командуванням генерала Еріха фон Фалькенхайна та отримав звання гауптмана (капітана). У 1918 став начальником фінансового управління німецьких окупаційних властей у Литві та Білорусі — на цій посаді він посприяв покращенню матеріального становища цих держав після того, як більшовики спустошили їхню казну, а також забезпечував їхні матеріальні та культурні потреби. З 1919 — політичний посередник у штабі 17-го армійського корпусу (Данциг), у червні 1919, перед підписанням Версальського договору, він повернувся додому у Західну Пруссію. У 1920 вступив у праву Німецьку національну народну партію, у якій перебував до 1931. У 1920-1930-х був другим бургомістром Кенігсбергу, у 1930-37 — обер-бургомістром міста. На цій посаді він багато уваги приділяв економії міського бюджету, суворому збалансуванню доходів та витрат, домагався підвищення продуктивності праці. У 1932 Герделер був рекомендований Генріхом Брюнінгом на посаду рейхсканцлера як наступник, однак його кандидатура була відхилена рехспрезидентом Паулем фон Гінденбургом. Герделер працював у радах більш ніж двадцяти організацій, у семи з них — як голова, серед них — Німецька бібліотека у Лейпцизі, Німецька муніципальна асоціація, Німецька гірничодобувна компанія у м. , Саксонська консерваторія (Лейпциг), муніципальні банківські асоціації та ін. У 1931—1932 та 1934—1935 обіймав посаду рейхскомісара цін. Починаючи з 1938 був визнаним лідером таємної опозиції Гітлеру та кандидатом у канцлери Німеччини.
Спочатку Карл Герделер привітав прихід до влади Гітлера та встановлення нацистського режиму, оскільки, будучи початково прихильником нацистів, вважав, що саме їхня сильна влада зможе стабілізувати політичну та соціально-економічну ситуацію в країні. Однак вже у середині 1930-х почалось наростання розбіжностей між нацистами й Герделером: він негативно ставився до їхньої економічної, расової та церковної політики. Внаслідок цього у 1935 він пішов з поста рейхскомісара цін. Геббельс, оцінивши талант Герделера, заохочував Гітлера назначити його начальником міністра сільського господарства, Вальтера Дарре, якому він не довіряв, а у жовтні 1936 — поновити на посаді рейхскомісара цін, сподіваючись переконати Гітлера дати йому шанс повернутися. Однак у 1937 Герделер залишив посаду обер-бургомістра Лейпцига на знак протесту проти знесення пам'ятника композитору Мендельсону. Після цього Герделер став радником електроконцерну «Бош АГ» у Штутгарті. На цій посаді він здійснив ряд зарубіжних поїздок: у 1937 відвідав Бельгію, Голландію, Францію та США, у 1938 — Швейцарію, Італію, Югославію, Румунію та Болгарію, у 1939 — Францію, Алжир, Велику Британію, Лівію, Єгипет, Палестину, Сирію, Туреччину та Швейцарію. У своїх записках Герделер виступав проти агресивної військової політики Німеччини, вважаючи її занадто ризикованою, надаючи натомість перевагу вирішенню зовнішньополітичних завдань мирним шляхом. Герделер мав зв'язки з банкіром Яльмаром Шахтом, великим промисловцями фірм Рейш, Бош та іншими особами, що займали солідне становище у світі економіки. Також Герделер мав контакти і з військовими — серед них генерал фон Бломберг, Вернер фрайгер фон Фріч (головнокомандувач німецької армії у 1934—1938) та голова Генерального штабу армії (з 1933 по 1938) генерал Людвіг Бек.
Після початку Другої світової війни Герделер зберігав впевненість у неприйнятності агресивного курсу, попри початкові успіхи німецької армії. Наприкінці 1940 — на початку 1941 він склав меморандум «Мета», у якому піддав критиці нацистську концепцію «вищої раси» та наголошував, що саме повага до малих націй Європи та уміння керувати їхніми долями не силою, а мудрістю допоможе Німеччині досягти панівного становища на континенті.
Участь у антинацистській змові
Карл Герделер був однією з ключових цивільних фігур у антинацистській змові, але також співпрацював з військовими учасниками змови, в тому числі з шефом абверу Вільгельмом Канарісом, розробляв плани повоєнного державного устрою за допомогою групи професорів Фрайбурзького університету. Був основним кандидатом на посаду канцлера у новому уряді країни, хоча ряд змовників (в тому числі й Клаус фон Штауффенберг) вважала його занадто консервативним для цього. Штауффенберг вважав більш підходящою кандидатуру Юліуса Лебера, який готовий був співпрацювати з усіма політичними силами, в свою чергу Герделер дотримувався жорстких антикомуністичних поглядів.
Найбільше Герделер був обурений політикою нацистів стосовно єврейського населення. У 1938 він увійшов до групи змовників так званої «Чорної капели», ставши одним з головних прибічників фізичної ліквідації Гітлера та однією з найбільш значимих фігур серед них. Також він робив все для того, щоб попередити світ про плани фюрера, відвідавши перед поділом Чехословаччини у 1938 Лондон, перед нападом Німеччини на Польщу у 1939 Цюрих, а перед кампанією у Західній Європі 1940 — Брюссель. Після запланованого вбивства Гітлера у липні 1944 Герделер мав стати канцлером Німеччини.
За кілька днів до змови 20 липня гестапо ухвалило рішення заарештувати Герделера, однак після провалу змови він перейшов на нелегальне становище та продовжив займатися письменницькою роботою, написавши трактат про майбутнє Німеччини, яке, на його думку, залежало від дотримання християнських принципів. 8 серпня Герделер залишив Берлін та деякий час переховувався у Західній Пруссії. Проте вже 12 серпня він був виданий владі, а всі члени його родини відправлені у концтабір.
Герделер був головним підсудним на процесі у Народній судовій палаті над цивільними учасниками змови 7-8 вересня 1944, на якому він був засуджений до смертної кари. Однак приведення вироку у виконання було відкладено, і це дозволило йому за вказівкою Гіммлера працювати над програмою розвитку місцевого самоврядування, економіки та міського господарства. 2 лютого 1945 Карл Герделер був страчений у в'язниці Плетцензее, що в Берліні.
Пам'ять
У багатьох містах Німеччини на честь Герделера названі вулиці та площі — зокрема в Берліні, Лейпцизі, Золінгені, Аахені, Франкфурті-на-Майні, Бремені, Бохумі, Леверкузені, Мюнстері та ін. На згадку про нього у 1999 було засновано премію в галузі суспільних наук. Також було випущено поштову марку з його портретом.
Примітки
- Stolperstein dedicated to Carl Friedrich Goerdeler
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2012.
- КАРЛ ФРІДРІХ ГЕРДЕЛЕР: БІОГРАФІЯ
Література
- Фінкер К. Змова 20 липня 1944 року. Справа полковника Штауфенберга. М., 1975.
- Менвелл Р., Френкель Г. Липнева змова. — М.: Центрполиграф, 2007. — 268 с. — 5000 екз. —
- Ганс Бернд Гізевіус. До гіркого кінця. Записки змовника. — Смоленськ: Русич, 2002. — 688 с. — 7000 екз. —
- David NichollsAdolf Hitler: a biographical companion. — ABC-CLIO, 2002. — P. 105. — 357 p. —
- Верховский Яков, Тырмос Валентина. Сталин. Тайный «сценарий» начала войны. Olma Media Group, 2005. — 606 с.
- Елена Прудникова, Александр И. Колпакиди. Двойной заговор: Тайны сталинских репрессий. Olma Media Group, 2006. — 636 с.
- Peter Hoffmann, Carl Goerdeler and the Jewish Question, 1933—1942. Cambridge University Press, 2011. — 216 с.
 | Це незавершена стаття про німецького політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka rl Fri drih Ge rdeler 31 lipnya 1884 Shnejdemyule 2 lyutogo 1945 Berlin odin z lideriv Lipnevoyi zmovi proti Gitlera 1944 kolishnij mer mista Lejpcig Z 1931 po 1935 imperskij komisar z pitan cin Karl Fridrih Gerdelernim Carl Friedrich GoerdelerKarl Gerdeler v 1925 roci Narodivsya31 lipnya 1884 1884 07 31 ShnejdemyulePomer2 lyutogo 1945 1945 02 02 60 rokiv Berlin povishennyaGromadyanstvo Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhMisce prozhivannyaZolingen 1 Diyalnistyurist politikAlma materTyubingenskij universitetZnannya movnimecka 2 Posadamer mistaVijskove zvannyaGauptmanPartiyaNimecka nacionalna narodna partiya do 1931 KonfesiyalyuteranstvoU shlyubi zAnneliza UllrihDitidonka Marianna Mejer KramerNagorodimedal Gete za mistectvo i nauku 1932 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKarl Gerdeler narodivsya 31 lipnya 1884 u m Shnejdemyule nini m Pila Polsha u sim yi pruskogo derzhavnogo sluzhbovcya jogo batko Yulius Gerdeler buv suddeyu pershoyi instanciyi U 1902 1905 zdobuv vishu yuridichnu osvitu u Tyubingenskomu ta Kenigsberzkomu universitetah pislya chogo zahistiv doktorsku disertaciyu v galuzi derzhavno pravovih nauk 1 zhovtnya 1911 pochav pracyuvati u municipalnij administraciyi Zolingena roztashovanogo v industrialnomu rajoni na zahodi Nimechchini i shvidko buv pidvishenij do zastupnika mera mista Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z 4 serpnya 1914 po 31 sichnya 1919 sluzhiv u nimeckij armiyi voyuvav na Shidnomu fronti pid komanduvannyam generala Eriha fon Falkenhajna ta otrimav zvannya gauptmana kapitana U 1918 stav nachalnikom finansovogo upravlinnya nimeckih okupacijnih vlastej u Litvi ta Bilorusi na cij posadi vin pospriyav pokrashennyu materialnogo stanovisha cih derzhav pislya togo yak bilshoviki spustoshili yihnyu kaznu a takozh zabezpechuvav yihni materialni ta kulturni potrebi Z 1919 politichnij poserednik u shtabi 17 go armijskogo korpusu Dancig u chervni 1919 pered pidpisannyam Versalskogo dogovoru vin povernuvsya dodomu u Zahidnu Prussiyu U 1920 vstupiv u pravu Nimecku nacionalnu narodnu partiyu u yakij perebuvav do 1931 U 1920 1930 h buv drugim burgomistrom Kenigsbergu u 1930 37 ober burgomistrom mista Na cij posadi vin bagato uvagi pridilyav ekonomiyi miskogo byudzhetu suvoromu zbalansuvannyu dohodiv ta vitrat domagavsya pidvishennya produktivnosti praci U 1932 Gerdeler buv rekomendovanij Genrihom Bryuningom na posadu rejhskanclera yak nastupnik odnak jogo kandidatura bula vidhilena rehsprezidentom Paulem fon Gindenburgom Gerdeler pracyuvav u radah bilsh nizh dvadcyati organizacij u semi z nih yak golova sered nih Nimecka biblioteka u Lejpcizi Nimecka municipalna asociaciya Nimecka girnichodobuvna kompaniya u m Saksonska konservatoriya Lejpcig municipalni bankivski asociaciyi ta in U 1931 1932 ta 1934 1935 obijmav posadu rejhskomisara cin Pochinayuchi z 1938 buv viznanim liderom tayemnoyi opoziciyi Gitleru ta kandidatom u kancleri Nimechchini Spochatku Karl Gerdeler privitav prihid do vladi Gitlera ta vstanovlennya nacistskogo rezhimu oskilki buduchi pochatkovo prihilnikom nacistiv vvazhav sho same yihnya silna vlada zmozhe stabilizuvati politichnu ta socialno ekonomichnu situaciyu v krayini Odnak vzhe u seredini 1930 h pochalos narostannya rozbizhnostej mizh nacistami j Gerdelerom vin negativno stavivsya do yihnoyi ekonomichnoyi rasovoyi ta cerkovnoyi politiki Vnaslidok cogo u 1935 vin pishov z posta rejhskomisara cin Gebbels ocinivshi talant Gerdelera zaohochuvav Gitlera naznachiti jogo nachalnikom ministra silskogo gospodarstva Valtera Darre yakomu vin ne doviryav a u zhovtni 1936 ponoviti na posadi rejhskomisara cin spodivayuchis perekonati Gitlera dati jomu shans povernutisya Odnak u 1937 Gerdeler zalishiv posadu ober burgomistra Lejpciga na znak protestu proti znesennya pam yatnika kompozitoru Mendelsonu Pislya cogo Gerdeler stav radnikom elektrokoncernu Bosh AG u Shtutgarti Na cij posadi vin zdijsniv ryad zarubizhnih poyizdok u 1937 vidvidav Belgiyu Gollandiyu Franciyu ta SShA u 1938 Shvejcariyu Italiyu Yugoslaviyu Rumuniyu ta Bolgariyu u 1939 Franciyu Alzhir Veliku Britaniyu Liviyu Yegipet Palestinu Siriyu Turechchinu ta Shvejcariyu U svoyih zapiskah Gerdeler vistupav proti agresivnoyi vijskovoyi politiki Nimechchini vvazhayuchi yiyi zanadto rizikovanoyu nadayuchi natomist perevagu virishennyu zovnishnopolitichnih zavdan mirnim shlyahom Gerdeler mav zv yazki z bankirom Yalmarom Shahtom velikim promislovcyami firm Rejsh Bosh ta inshimi osobami sho zajmali solidne stanovishe u sviti ekonomiki Takozh Gerdeler mav kontakti i z vijskovimi sered nih general fon Blomberg Verner frajger fon Frich golovnokomanduvach nimeckoyi armiyi u 1934 1938 ta golova Generalnogo shtabu armiyi z 1933 po 1938 general Lyudvig Bek Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Gerdeler zberigav vpevnenist u neprijnyatnosti agresivnogo kursu popri pochatkovi uspihi nimeckoyi armiyi Naprikinci 1940 na pochatku 1941 vin sklav memorandum Meta u yakomu piddav kritici nacistsku koncepciyu vishoyi rasi ta nagoloshuvav sho same povaga do malih nacij Yevropi ta uminnya keruvati yihnimi dolyami ne siloyu a mudristyu dopomozhe Nimechchini dosyagti panivnogo stanovisha na kontinenti Uchast u antinacistskij zmoviKarl Gerdeler buv odniyeyu z klyuchovih civilnih figur u antinacistskij zmovi ale takozh spivpracyuvav z vijskovimi uchasnikami zmovi v tomu chisli z shefom abveru Vilgelmom Kanarisom rozroblyav plani povoyennogo derzhavnogo ustroyu za dopomogoyu grupi profesoriv Frajburzkogo universitetu Buv osnovnim kandidatom na posadu kanclera u novomu uryadi krayini hocha ryad zmovnikiv v tomu chisli j Klaus fon Shtauffenberg vvazhala jogo zanadto konservativnim dlya cogo Shtauffenberg vvazhav bilsh pidhodyashoyu kandidaturu Yuliusa Lebera yakij gotovij buv spivpracyuvati z usima politichnimi silami v svoyu chergu Gerdeler dotrimuvavsya zhorstkih antikomunistichnih poglyadiv Najbilshe Gerdeler buv oburenij politikoyu nacistiv stosovno yevrejskogo naselennya U 1938 vin uvijshov do grupi zmovnikiv tak zvanoyi Chornoyi kapeli stavshi odnim z golovnih pribichnikiv fizichnoyi likvidaciyi Gitlera ta odniyeyu z najbilsh znachimih figur sered nih Takozh vin robiv vse dlya togo shob poperediti svit pro plani fyurera vidvidavshi pered podilom Chehoslovachchini u 1938 London pered napadom Nimechchini na Polshu u 1939 Cyurih a pered kampaniyeyu u Zahidnij Yevropi 1940 Bryussel Pislya zaplanovanogo vbivstva Gitlera u lipni 1944 Gerdeler mav stati kanclerom Nimechchini Za kilka dniv do zmovi 20 lipnya gestapo uhvalilo rishennya zaareshtuvati Gerdelera odnak pislya provalu zmovi vin perejshov na nelegalne stanovishe ta prodovzhiv zajmatisya pismennickoyu robotoyu napisavshi traktat pro majbutnye Nimechchini yake na jogo dumku zalezhalo vid dotrimannya hristiyanskih principiv 8 serpnya Gerdeler zalishiv Berlin ta deyakij chas perehovuvavsya u Zahidnij Prussiyi Prote vzhe 12 serpnya vin buv vidanij vladi a vsi chleni jogo rodini vidpravleni u konctabir Gerdeler buv golovnim pidsudnim na procesi u Narodnij sudovij palati nad civilnimi uchasnikami zmovi 7 8 veresnya 1944 na yakomu vin buv zasudzhenij do smertnoyi kari Odnak privedennya viroku u vikonannya bulo vidkladeno i ce dozvolilo jomu za vkazivkoyu Gimmlera pracyuvati nad programoyu rozvitku miscevogo samovryaduvannya ekonomiki ta miskogo gospodarstva 2 lyutogo 1945 Karl Gerdeler buv strachenij u v yaznici Pletcenzee sho v Berlini Pam yatU bagatoh mistah Nimechchini na chest Gerdelera nazvani vulici ta ploshi zokrema v Berlini Lejpcizi Zolingeni Aaheni Frankfurti na Majni Bremeni Bohumi Leverkuzeni Myunsteri ta in Na zgadku pro nogo u 1999 bulo zasnovano premiyu v galuzi suspilnih nauk Takozh bulo vipusheno poshtovu marku z jogo portretom PrimitkiStolperstein dedicated to Carl Friedrich Goerdeler d Track Q43650601d Track Q314003 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 18 lipnya 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 lyutogo 2012 KARL FRIDRIH GERDELER BIOGRAFIYaLiteraturaFinker K Zmova 20 lipnya 1944 roku Sprava polkovnika Shtaufenberga M 1975 Menvell R Frenkel G Lipneva zmova M Centrpoligraf 2007 268 s 5000 ekz ISBN 978 5 9524 3062 4 Gans Bernd Gizevius Do girkogo kincya Zapiski zmovnika Smolensk Rusich 2002 688 s 7000 ekz ISBN 5 8138 0381 5 David NichollsAdolf Hitler a biographical companion ABC CLIO 2002 P 105 357 p ISBN 9780874369656 Verhovskij Yakov Tyrmos Valentina Stalin Tajnyj scenarij nachala vojny Olma Media Group 2005 606 s Elena Prudnikova Aleksandr I Kolpakidi Dvojnoj zagovor Tajny stalinskih repressij Olma Media Group 2006 636 s Peter Hoffmann Carl Goerdeler and the Jewish Question 1933 1942 Cambridge University Press 2011 216 s Ce nezavershena stattya pro nimeckogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi