У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саймон Карлі Саймон Carly Simon 25 червня 1945 Бронкс Нью Йорк США аме

Карлі Саймон
Carly Simon
	Саймон у 1978 році
	Саймон у 1978 році
Основна інформація
Повне ім'я	Карлі Елізабет Саймон
Дата народження	25 червня 1943 (80 років)
Місце народження	Бронкс, Нью-Йорк, США
Роки активності	1964—дотепер
Громадянство	США
Національність	американка
Професія	співачка; автор-виконавець;
Освіта	d і d
Співацький голос	контральто
Інструменти	вокал; гітара; фортепіано
Мова	англійська
Жанр	Попрок; Софт-рок; Фолк
Колективи	d
Лейбли	Arista Records, Warner Bros. Records[d], Elektra Records і Epic Records
Нагороди	Премія «Ґреммі» найкращому новому виконавцю (1972) Зала слави рок-н-ролу (2022)
Батько	(Річард Саймон)
Мати	(Андреа Гайнеманн Сімон)
Діти	(Саллі Тейлор (музикант)) і d
carlysimon.com
	Цитати у Вікіцитатах; Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Саймон).

Карлі Саймон (Carly Simon; 25 червня 1945, Бронкс, Нью-Йорк, США) — американська вокалістка, піаністка, композиторка, авторка текстів, продюсерка, одна з найпопулярніших бардів 1970-х років.

Карлі Саймон дебютувала на початку 1960-х у клубах району Гринвіч-Віллидж, де виступала з сестрою Люсі. Як дует Simon Sisters вони у середині 1960-х записали для фірми «Карр» сингл «Winkin' Blinkin' & Nod» та два альбоми з та дитячими творами. Після розпаду дуету Саймон під опікою колишнього менеджера Боба Ділана, Альберта Гроссмана, розпочала сольну діяльність, проте вона виявилась безуспішною, і з кінокритиком Джекобом Брекменом Саймон створила авторську спілку, яка складала музику до фільмів.

1971 року твори Саймон «That's The Way I've Always Heard It Should Be» та «Anticipation» (створені під керівництвом Пола Самвелла Сміта) потрапили до американського чарту. На третьому альбомі співачки «No Secrets» баладний вокал супроводжував рок-акомпанемент . З цього видання походив хіт-сингл «You're So Vain», який насміхався над чоловічою пихою, що вважали натяком на актора Уоренна Бітті чи Міка Джеггера (проте останній брав участь у записі твору). 1972 року сингл розійшовся двома мільйонами примірників, а через двадцять років повернувся до британського чарту завдяки використанню у телевізійній рекламі. Альбом «No Secrets» і досі вважається найцікавішою роботою Саймон, а серед вдалих композицій, що ввійшли до нього, також відзначають «The Right Thing To Do». Черговим хітом Саймон була версія твору «Mockingbird» з репертуару дуету Charlie & Inez Foxy, яку співачка виконала разом з чоловіком Джеймсом Тейлором. Подружжя стало улюбленою темою у мас-медіа. Голосним було і їхнє розлучення, коли 1983 року співачка пішла до Расселла Канкела — перкусиста гурту Тейлора.

Саймон, зі своїм оскаром у руці, на 61-й церемонії Оскар (березень 1989 р.).

1973 року альбом «Hotcakes» потрапив на третю позицію американського чарту, проте у другій половині 1970-х років Саймон обмежила композиторську та студійну діяльність на користь виступів в «антиядерних» концертах. У цей період популярність здобули лише два сингли: «Nobody Does It Better», що походив з фільму про Бонда та «You Belong To Me» — результат співпраці Саймон з Майклом Макдональдом.

У 1980-х роках авторські творіння співачки поступились місцем захопленню класичним попом. Альбоми «Torch» та «Му Romance» пропонували виключно довоєнні бродвейські стандарти. Також Саймон незмінно залишалась під впливом кіномистецтва. Наприклад, британський хіт 1982 року «Why» (композиція групи Chic) було використано у фільмі Джонатана Кауфера «Soup For One», а сама Саймон виступила разом з Джоном Траволтою у фільмі «Perfect» Джеймса Бріджа. Однак найбільшу популярність принесли авторські твори для кінематографа: «Coming Around Again», що походив з «Heartburn» (1986, режисер Майк Ніколс), та відзначений «Оскаром» «Let The Rives Run» з стрічки «Working Girl» (1989, режисер Майк Ніколс). Обидві композиції виявили композиторську зрілість співачки та підтвердили її вокальні здібності.

1989 року Саймон відкрила в Нью-Йорку власну галерею «Riverrun», a наступного року запропонувала альбом «Have You Seen Me Lately?», який записала за участю сестри Люсі.

Дискографія

1971: Carly Simon
1971: Anticipation
1972: No Secrets
1973: Hotcakes
1975: Playing Possum
1975: The Best Of Carly Simon
1976: Another Passenger
1978: Boys In The Trees
1979: Spy
1980: Come Upstairs
1981: Torch
1981: You're So Vain
1983: Hello Big Man
1985: Spoiled Girl
1987: Coming Around Again
1988: Greatest Hits Live
1990: My Romance
1990: Have You Seen Me Lately?
1992: This Is My Life (soundtrack)
1995: Letters Never Sent
1995: Clouds In My Coffee 1965—1995
1997: Film Noir.

The Simon Sisters

1964: The Simon Sisters
1965: Cuddlebug

Примітки

. BFI. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 24 липня 2023.
Jack Harkrider (27 квітня 1963). Smothers Brothers Visit 'Hootenanny'. Fort Worth Star-Telegram. The Simon Sisters, Lucy and Carly, making their television debut, will sing "Winken, Blinken, and Nod."
. Billboard. 24 грудня 1977. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 24 липня 2023.

Посилання

Офіційний сайт [ 3 січня 2020 у Wayback Machine.]
Карлі Саймон на сайті IMDb (англ.)

[BFI-1] . BFI. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 24 липня 2023.

[Hootenanny-2] Jack Harkrider (27 квітня 1963). Smothers Brothers Visit 'Hootenanny'. Fort Worth Star-Telegram. The Simon Sisters, Lucy and Carly, making their television debut, will sing "Winken, Blinken, and Nod."

[3] . Billboard. 24 грудня 1977. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 24 липня 2023.