Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ташмухамед Ніязович Кари Ніязов 2 вересня 1897 18970902 місто Ходжент тепер Худжанд Таджикистан 17 березня 1970 місто Та

Кари-Ніязов Ташмухамед Ніязович

Кари-Ніязов Ташмухамед Ніязович

Ташмухамед Ніязович Кари-Ніязов (2 вересня 1897(18970902), місто Ходжент, тепер Худжанд, Таджикистан — 17 березня 1970, місто Ташкент, тепер Узбекистан) — радянський узбецький державний діяч, вчений-математик, президент Академії наук Узбецької РСР, заступник голови Ради народних комісарів Узбецької РСР. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (в 1941—1950 роках). Доктор фізико-математичних наук (1939), професор (1931), академік Академії наук Узбецької РСР (з 1943). Член-кореспондент Міжнародної академії історичних наук (1967). Герой Соціалістичної Праці (1.09.1967).

Кари-Ніязов Ташмухамед Ніязович
узб. Toshmuhammad Niyozovich Qori-Niyoziy
узб. Тошмуҳаммад Ниёзович Қори-Ниёзий
image
Народився2 вересня 1897(1897-09-02)
Ходжент, Самаркандська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер17 березня 1970(1970-03-17) (72 роки)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Похованняd
Країнаimage СРСР
Національністьузбек
Діяльністьматематик, політик
Галузьматематичний аналіз, аналітична геометрія, математика і математик
Alma materНаціональний університет Узбекистану
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
image
image image image
image
image

d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Народився в родині шевця. Початкову освіту здобув у старометодному мактабі (в якому провчився менше року), середню — в російсько-тубільній школі у місті Скобелеві (нині Фергана), яку закінчив у 1915 році.

З 1917 року працював вчителем і директором у новоствореній ним самим узбецькій школі 1-го ступеня в місті Скобелеві. З 1918 року на добровільних засадах призначений керівником усіх шкіл Скобелєва та Скобелівського повіту. У 1920 році брав участь в організації першого узбецького педагогічного технікуму в Коканді.

У 1920—1925 роках — директор Кокандського узбецького педагогічного технікуму.

У 1929 році закінчив фізико-математичний факультет Середньоазіатського державного університету в Ташкенті. В університет був зарахований відразу на 3-й курс. Навчаючись на 4-му курсі, одночасно викладав математику 1-му курсу узбецької групи університету.

З 1929 року — викладач, з 1931 року — професор Середньоазіатського державного університету.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У липні 1932 — травні 1933 року — ректор Середньоазіатського державного університету.

У 1937—1938 роках — народний комісар освіти Узбецької РСР.

У 1937—1940 роках — голова Комітету з науки при Раді народних комісарів Узбецької РСР.

У 1939—1943 роках — заступник голови Ради народних комісарів Узбецької РСР з питань науки, культури та мистецтва. Керував розробкою нового узбецького алфавіту на базі кирилиці. У червні 1941 року очолював наукову експедицію з обстеження могили еміра Тимура у місті Самарканді.

Одночасно з 1940 по 1943 рік очолював президію Узбецької філії Академії наук СРСР.

У 1943—1947 роках — перший президент Академії наук Узбецької РСР. Одночасно був заступником голови Всесоюзної державної ради із координації науково-дослідної роботи в СРСР і членом Комітету із Сталінських премій в галузі науки і винаходів.

З 1946 року — професор та завідувач кафедри вищої математики Ташкентського інституту інженерів іригації та механізації сільського господарства, член Президії Академії наук Узбецької РСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 вересня 1967 року за заслуги в галузі науки та підготовки національних наукових кадрів та у зв'язку з сімдесятиріччям від дня народження Кари-Ніязову Ташмухамеду Ніязовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

Був заступником голови президії правління Товариства з охорони пам'яток історії та культури Узбекистану, головою республіканської Ради з народних університетів, головним редактором науково-популярного журналу «Фан ва турмуш». У 1954 році обраний членом Міжнародного астрономічного товариства, в 1968 році на XII Міжнародному конгресі з історії наук — членом Генеральної асамблеї конгресу.

Помер 17 березня 1970 року в Ташкенті. Похований на Чигатайському цвинтарі Ташкента.

Ім'я академіка Кари-Ніязова присвоєно Узбецькому науково-дослідному інституту педагогічних наук, середнім загальноосвітнім школам № 20 міста Коканда та № 206 міста Ташкента, вулицям у містах Ташкенті та Фергані.

Наукова діяльність

Автор оригінальних математичних праць, творець узбецької математичної термінології, укладач перших підручників з елементарної та вищої математики узбецькою мовою. Був автором праці з історії науки і культури Узбекистану — монографії «Астрономічна школа Улугбека» (1950) на основі вивчення праць Улугбека та інших вчених XV-XVII століть. Вніс суттєвий внесок у розвиток суспільних наук, особливо у розробку проблем та питань історії культурного життя народів Узбекистану.

Основні праці:

  • Основний курс математичного аналізу (1937)
  • Основи аналітичної геометрії (1937)
  • Астрономічна школа Улугбека (1950)
  • Нариси історії культури Радянського Узбекистану (1955)
  • Роздуми про пройдений шлях (мемуари) (1970).

Нагороди

Примітки

Джерела

  • Кары-Ниязов Ташмухамед

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tashmuhamed Niyazovich Kari Niyazov 2 veresnya 1897 18970902 misto Hodzhent teper Hudzhand Tadzhikistan 17 bereznya 1970 misto Tashkent teper Uzbekistan radyanskij uzbeckij derzhavnij diyach vchenij matematik prezident Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Uzbeckoyi RSR Deputat Verhovnoyi radi Uzbeckoyi RSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 go sklikan v 1941 1950 rokah Doktor fiziko matematichnih nauk 1939 profesor 1931 akademik Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR z 1943 Chlen korespondent Mizhnarodnoyi akademiyi istorichnih nauk 1967 Geroj Socialistichnoyi Praci 1 09 1967 Kari Niyazov Tashmuhamed Niyazovichuzb Toshmuhammad Niyozovich Qori Niyoziy uzb Toshmuҳammad Niyozovich Қori NiyozijNarodivsya2 veresnya 1897 1897 09 02 Hodzhent Samarkandska oblast Turkestanske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer17 bereznya 1970 1970 03 17 72 roki Tashkent Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRPohovannyadKrayina SRSRNacionalnistuzbekDiyalnistmatematik politikGaluzmatematichnij analiz analitichna geometriya matematika i matematikAlma materNacionalnij universitet UzbekistanuNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNarodivsya v rodini shevcya Pochatkovu osvitu zdobuv u starometodnomu maktabi v yakomu provchivsya menshe roku serednyu v rosijsko tubilnij shkoli u misti Skobelevi nini Fergana yaku zakinchiv u 1915 roci Z 1917 roku pracyuvav vchitelem i direktorom u novostvorenij nim samim uzbeckij shkoli 1 go stupenya v misti Skobelevi Z 1918 roku na dobrovilnih zasadah priznachenij kerivnikom usih shkil Skobelyeva ta Skobelivskogo povitu U 1920 roci brav uchast v organizaciyi pershogo uzbeckogo pedagogichnogo tehnikumu v Kokandi U 1920 1925 rokah direktor Kokandskogo uzbeckogo pedagogichnogo tehnikumu U 1929 roci zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu v Tashkenti V universitet buv zarahovanij vidrazu na 3 j kurs Navchayuchis na 4 mu kursi odnochasno vikladav matematiku 1 mu kursu uzbeckoyi grupi universitetu Z 1929 roku vikladach z 1931 roku profesor Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu Chlen VKP b z 1931 roku U lipni 1932 travni 1933 roku rektor Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu U 1937 1938 rokah narodnij komisar osviti Uzbeckoyi RSR U 1937 1940 rokah golova Komitetu z nauki pri Radi narodnih komisariv Uzbeckoyi RSR U 1939 1943 rokah zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Uzbeckoyi RSR z pitan nauki kulturi ta mistectva Keruvav rozrobkoyu novogo uzbeckogo alfavitu na bazi kirilici U chervni 1941 roku ocholyuvav naukovu ekspediciyu z obstezhennya mogili emira Timura u misti Samarkandi Odnochasno z 1940 po 1943 rik ocholyuvav prezidiyu Uzbeckoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR U 1943 1947 rokah pershij prezident Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR Odnochasno buv zastupnikom golovi Vsesoyuznoyi derzhavnoyi radi iz koordinaciyi naukovo doslidnoyi roboti v SRSR i chlenom Komitetu iz Stalinskih premij v galuzi nauki i vinahodiv Z 1946 roku profesor ta zaviduvach kafedri vishoyi matematiki Tashkentskogo institutu inzheneriv irigaciyi ta mehanizaciyi silskogo gospodarstva chlen Prezidiyi Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 veresnya 1967 roku za zaslugi v galuzi nauki ta pidgotovki nacionalnih naukovih kadriv ta u zv yazku z simdesyatirichchyam vid dnya narodzhennya Kari Niyazovu Tashmuhamedu Niyazovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina ta zolotoyi medali Serp i Molot Buv zastupnikom golovi prezidiyi pravlinnya Tovaristva z ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Uzbekistanu golovoyu respublikanskoyi Radi z narodnih universitetiv golovnim redaktorom naukovo populyarnogo zhurnalu Fan va turmush U 1954 roci obranij chlenom Mizhnarodnogo astronomichnogo tovaristva v 1968 roci na XII Mizhnarodnomu kongresi z istoriyi nauk chlenom Generalnoyi asambleyi kongresu Pomer 17 bereznya 1970 roku v Tashkenti Pohovanij na Chigatajskomu cvintari Tashkenta Im ya akademika Kari Niyazova prisvoyeno Uzbeckomu naukovo doslidnomu institutu pedagogichnih nauk serednim zagalnoosvitnim shkolam 20 mista Kokanda ta 206 mista Tashkenta vulicyam u mistah Tashkenti ta Fergani Naukova diyalnistAvtor originalnih matematichnih prac tvorec uzbeckoyi matematichnoyi terminologiyi ukladach pershih pidruchnikiv z elementarnoyi ta vishoyi matematiki uzbeckoyu movoyu Buv avtorom praci z istoriyi nauki i kulturi Uzbekistanu monografiyi Astronomichna shkola Ulugbeka 1950 na osnovi vivchennya prac Ulugbeka ta inshih vchenih XV XVII stolit Vnis suttyevij vnesok u rozvitok suspilnih nauk osoblivo u rozrobku problem ta pitan istoriyi kulturnogo zhittya narodiv Uzbekistanu Osnovni praci Osnovnij kurs matematichnogo analizu 1937 Osnovi analitichnoyi geometriyi 1937 Astronomichna shkola Ulugbeka 1950 Narisi istoriyi kulturi Radyanskogo Uzbekistanu 1955 Rozdumi pro projdenij shlyah memuari 1970 NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 1 09 1967 tri ordeni Lenina 4 11 1944 1 03 1965 1 09 1967 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 23 11 1946 16 01 1950 27 10 1953 orden Buyuk hizmatlari uchun Za vidatni zaslugi Uzbekistan 23 08 2002 posmertno medali Stalinska premiya III st 1952 za naukovu pracyu Astronomichna shkola Ulugbeka 1950 Laureat Derzhavnoyi premiyi Uzbeckoyi RSR imeni Biruni 1970 Zasluzhenij diyach nauki Uzbeckoyi RSR 1939 PrimitkiDzherelaKary Niyazov Tashmuhamed

Дата публікації:
Топ