Azərbaycanca
Dansk
Deutsch
Española
Français
Italiana
Қазақ
Lietuvos
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (липень 2022) |
Каракалпакста́н (Каракалпацька Республіка, Каракалпакія, кар. Qaraqalpaqstan Respublikası, Каракалпакстан Республикаси, узб. Qoraqalpog`iston Respublikasi, Қорақалпоғистон Республикаси) — автономна республіка на північному заході Узбекистану. Площа республіки становить 166 тис. км². Столицею республіки є місто Нукус.
| Каракалпацька Республіка | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Нукус | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Нукус | ||||
| Офіційні мови | Каракалпацька, узбецька | ||||
| Суверенна держава |  Узбекистан | ||||
| Форма правління | Автономна Республіка в складі Узбекистану | ||||
| Президент | Муса Єрніязов | ||||
| 1991 | 25 грудня | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 164 900 км² | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2013 | 1 711 800 | ||||
| - Густота | 7,5/км² | ||||
| Валюта | Сум (UZS) | ||||
| Часовий пояс | +5 | ||||
| Домен | |||||
| |||||
Населення
Чисельність населення Каракалпакстану оцінюється в 1,2 млн осіб, 400 тисяч з яких — етнічні каракалпаки, 400 тисяч — узбеки, 300 тисяч — казахи.
У давнину каракалпаки були скотарями і рибалками, перша згадка про них датується 16 століттям.
Каракалпацька мова є ближчою до казахської мови, аніж до узбецької, що часто стає причиною етнічних суперечок. Навіть побутує думка, що каракалпаки як народ взагалі були вигадані Радянською владою, аби роз'єднати єдиний казахський народ обабіч кордону.
За часів СРСР каракалпацька мова послуговувалася кирилицею, із 1996 року, як і в узбецькій, триває перехід на латиницю.
Великі міста, крім столиці, Нукуса: Ходжейлі, Чимбай, Кунград, Тахіаташ.
Історія
Давня історія
Під час розкопок поблизу каналу , що проводились під керівництвом радянського археолога С. П. Толстова, була виділена, так звана, Амірабадська культура бронзової доби.
Сучасна історія
Кара-Калпацька автономна область з центром у Турткулі (у 1929—1932 роках центром був Чимбай) була створена у 1924 році в складі Киргизької АРСР, а в 1930 році була перепідпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1932 році перетворена на АРСР, а 5 грудня 1936 року ввійшла до складу Узбецької РСР. У 1933 році центром став Нукус. У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. З 1992 року — Республіка Каракалпакстан.
Протести 2022 року
На громадське обговорення було винесено проект нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. 1 липня 2022 року в республіці почалися протести.
Адміністративний поділ
Республіка поділена на 14 районів (tumani) і 2 міста (shahri) республіканського підпорядкування (станом на 1.01.2011 року).
 | ||||||||
| № на карті | Район, місто | Центр | Площа, км² (2004) | Населення (перепис 1989) | К-сть міст | К-сть міських селищ | К-сть ССГ | Дата утворення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | (Амудар'їнський) | місто (Мангіт) | 1021 | 108675 | 1 | 4 | 15 | 18.12.1957 |
| 2 | (Бірунійський) | місто (Біруні) | 3952 | 109698 | 1 | 1 | 13 | 31.12.1964 |
| 3 | (Елліккалинський) | місто (Бустан) | 5419 | 83207 | 1 | 0 | 13 | 23.03.1977 |
| 4 | (Канликульський) | міське селище (Канликуль) | 744 | 29614 | 0 | 1 | 7 | 1970 |
| 5 | Караузяцький | міське селище (Караузяк) | 6053 | 35376 | 0 | 1 | 8 | 1975 |
| 6 | (Кеґейлійський) | міське селище (Кеґейлі) | 924 | 58584 | 1 | 2 | 9 | бл.1926 |
| 7 | Кунградський | місто Кунград | 74496 | 90238 | 1 | 6 | 11 | 22.02.1964 |
| 8 | Муйнацький | місто (Муйнак) | 37487 | 27417 | 1 | 0 | 6 | бл.1926 |
| 9 | (Нукуський) | міське селище (Акмангіт) | 953 | 41890 | 1 | 0 | 6 | 25.12.1968 |
| 10 | (Тахтакупирський) | міське селище (Тахтакупир) | 21122 | 38710 | 0 | 1 | 8 | 1965 |
| 11 | Турткульський | місто Турткуль | 7483 | 115918 | 1 | 5 | 15 | 3.07.1927 |
| 12 | Ходжейлійський | місто Ходжейлі | 2353 | 118190 | 1 | 2 | 8 | бл.1926 |
| 13 | Чимбайський | місто Чимбай | 1444 | 76422 | 1 | 1 | 11 | бл. 1926 |
| 14 | (Шуманайський) | місто (Шуманай) | 636 | 36330 | 1 | 0 | 7 | 9.01.1967 |
(скасований у 2004) | селище (Казанкеткен) | 2269 | … | |||||
| Нукуський хокіміят | … | 212 | 202219 | 1 | 1 | 0 | бл.1933 | |
| Тахіатаський хокіміят | … | 23 | 42960 | 1 | 0 | 0 | 28.09.1971 | |
| Загалом | Нукус | 166591 | 1215448 | 14 | 26 | 137 | 16.02.1925 | |
скасований 11 лютого 2004 року. Його територія включена до Кеґейлійського та Чимбайського районів.
18 листопада 2010 року сільський схід Беґжап Ходжейлійського району переданий у підпорядкування Шуманайському району.
- Раніше існував у 1926—1963 роках, до 1957 — Шаббазький
- Раніше існував у 1926—1959 під назвою Кара-Узяцький
- Раніше існував у 1926—1963 роках.
- Раніше існував у 1928—1963 під назвою Тахта-Купирський.
- Раніше існував у 1926—1963 роках.
Населені пункти
Станом на 1 січня 2011 року в республіці налічується 14 міст, 26 міських селищ і 137 сільських сходів громадян.
Міста | Міські селища | |
|
| |
Незалежницький рух
Серед національно налаштованої інтелігенції шириться рух за від'єднання Каракалпакстану від Узбекистану. Основними причинами є самобутність каракалпаків, відносна віддаленість республіки від Ташкента, а також неприділення центром уваги основним проблемам Каракалпакстану: екологічним проблемам, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аралу, поганим соціальним умовам тощо. Офіційний Ташкент всіляко заперечує існування в республіці серйозних сепаратистських настроїв.
Протести 2022 року
2 липня в Каракалпакстані розпочалися протести після того, як президент Узбекистану запропонував скасувати автономію республіки.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Рада міністрів Республіки Каракалпакстан [Архівовано 23 грудня 2012 у WebCite](рос.)(узб.)(кар.)(англ.)
Примітки
- ukr.net
- В узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022
- СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Якщо район був ліквідований, потім знову утворений, вказана дата останнбого утворення. Джерело: статті про райони.
- Без частини території Бозатауського району, приєднаної у 2004 році. Площа Бозатауського району подана окремо.
- Враховуючи територію сільського сходу громадян Беґжап, переданої Шуманайському району в 2010 році.
- Без території сільського сходу громадян Беґжап, включеної до Шуманайському району в 2010 році.
- Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан» [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Госкомстатом проведена работа по внесению изменений в справочник Система обозначений административно-территориального образования (СОАТО) [ 4 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет