Кам'янське (Берегівський район)

Кам'янське́ — село в Берегівського району Закарпатської області України.

село Кам'янське
Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Рада	Кам'янська громада
Основні дані
Засноване	1412
Населення	1482
Площа	12000 км²
Густота населення	0,12 осіб/км²
Поштовий індекс	90125
Телефонний код	+380 3144
Географічні дані
Географічні координати	48°16′47″ пн. ш. 22°56′19″ сх. д. / 48.27972° пн. ш. 22.93861° сх. д. / 48.27972; 22.93861Координати: 48°16′47″ пн. ш. 22°56′19″ сх. д. / 48.27972° пн. ш. 22.93861° сх. д. / 48.27972; 22.93861
Середня висота над рівнем моря	135 м
Місцева влада
Адреса ради	90125, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Кам'янське, вул. Українська, 1
Карта
Кам'янське
Кам'янське
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кам'янське (значення).

Колишня назва — Кив'яждь. Походить від так званої груші «кивящанки», яка росла в центрі села.

Історія

В околицях села, на п'ятій і шостій вершинах гряди, з правого боку автотраси Берегове — Іршава — ранньо- і пізньопалеолітичні місцезнаходження.

Перша згадка - 1412.

У ХІХ ст. громада Кив'яждь мала власну символіку: печатку з зображенням листяного дерева, під яким стоїть павич (зразок такої печатки, датованої 1862 р., описав відомий мукачівський краєзнавець Т.Легоцький).

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1902).

Церква стояла в селі вже в 1692 р. У 1740 р. згадують дерев'яну церкву, але священик жив у Боґаревиці. У 1902 p., коли за священика Імре Дудинського зводили муровану церкву, стара дерев'яна ще стояла. Тоді в Кам'янському було 829 греко-католиків, а в філіях — 525 у Хмільнику та 175 — у Воловиці.

Очевидно, 1902 р. є роком початку спорудження, бо над входом зазначено дату 1909—1910. Іконостас до мурованої церкви вирізьбив відомий різьбяр Іван Павлишинець. У 1998 р. замість дерев'яної каркасної дзвіниці вимурували з цегли нову — високу, двох'ярусну.

Дерев'яна каплиця коло мурованої церкви Покрови — це рідкісний на теперішній час зразок вишуканих малих архітектурних споруд у народному будівництві.

Каплицю збудували край дороги в середині XIX ст. Коли наприкінці 1940-х років насувалася хвиля руйнувань храмів, люди перенесли каплицю до церкви і таким чином урятували.

Після перенесення каплиця зазнала незначних змін — ґонтове покриття даху змінено на бляшане, дещо вкорочено хрест, але незмінними лишилися вишукані пропорції та чудові художні деталі, які дотепер милують око.

У 1949 р. місцевого пароха Степана Леґезу заслали на каторгу і помер він у Мордовії (Росія) в 1954 р.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1528 осіб, з яких 717 чоловіків та 811 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1456 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,26 %
російська	0,54 %

Див. також

• Боржавська вузькоколійна залізниця

Туристичні місця

- колишня назва — Кив'яждь. Походить від так званої груші «кивящанки», яка росла в центрі села.

- В околицях села, на п'ятій і шостій вершинах гряди, з правого боку автотраси Берегове — Іршава — ранньо- і пізньопалеолітичні місцезнаходження.

- Покрови Пресвятої Богородиці (1902).

- вузькоколійна залізниця

Примітки

1. Lehoczky T. Beregvármegye monografiája. - Ungvár, 1881. - I kötet. - 458 old.
2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Погода в селі [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]