Ка́м'янка (до 7 березня 1946 року — Мукша-Боришковецька) — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області входить до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.
село Кам'янка | |
---|---|
Вигляд на село Кам'янка зі повітряної кулі | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020230080085264 |
Облікова картка | Кам'янка |
Основні дані | |
Засноване | 1872 |
Населення | 2201 (2015) |
Площа | 3.567 км² |
Густота населення | 586.49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32318 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′50″ пн. ш. 26°37′37″ сх. д. / 48.69722° пн. ш. 26.62694° сх. д.Координати: 48°41′50″ пн. ш. 26°37′37″ сх. д. / 48.69722° пн. ш. 26.62694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 197 м |
Водойми | (Мукша) |
Відстань до обласного центру | 102 км |
Відстань до районного центру | 4.5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32307, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Кам’янка |
Сільський голова | Волощук Юрій Володимирович |
Карта | |
Кам'янка | |
Кам'янка | |
Мапа | |
Назва
7 березня 1946 року Президія Верховної Ради Української РСР перейменувала село Мукша-Боришковецька у Кам’янку. Історична назва складалась з двох частин, перша частина – (Мукша), вказує на річку на якій знаходилось поселення, друга – Боришковецька, на те, що воно було приписано до Боришковець. Пануючий у тодішньому комунізмі войовничий атеїзм не допускав також використання назв поселень, що в тій чи тій мірі відображали поняття, пов'язані з релігією, церквою, тому були вилучені з ужитку назви, де були згадки про (Мукшу).
Географія
Подільське село Кам'янка розташоване в південно-західній частині України, через село тече річка (Мукша). Відстань до райцентру становить близько 4 км і проходить автошляхом місцевого значення. Село межує із східними околицями Кам'янця-Подільського. Поряд із селом знаходиться (Кам'янець-Подільський аеропорт).
Клімат
Кам'янка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
Перша згадка в документах про село датована 1872 роком, під назвою Мукша-Боришковецька.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1905 році Боришковецька Мукша згадується як окреме село поруч зі селом (Колубаївська Мукша).
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
7 березня 1946 року село перейменовано в Кам'янку.
З 1991 року в складі незалежної України.
14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2079 осіб.
Згідно перепису 2015 року селі жило 2201 особа, населення села зросло на 5,87 % порівняно зі 2001 роком.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,75 % |
російська | 1,96 % |
(молдавська) | 0,10 % |
польська | 0,10 % |
білоруська | 0,05 % |
Особистості
- Жаворонков Валерій Павлович (* 13 березня 1940) — український графік, член Спілки художників України (1971), заслужений працівник культури України (2006).
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет