Калязін

Каля́зін (рос. Калязин) — місто (з 1775) в Росії, адміністративний центр Калязінського району Тверської області.

Місто|A в країну= Калязін Герб Координати ^H G O Країна РосіяРосія Регіон Тверська область Район Калязінський район Перша згадка 1434 Місто з 1775 Площа 10 км² Висота центру 120  м Населення ▼ 13 345  (2015) Катойконім калязінци, калязінец Часовий пояс Телефонний код 48249 Поштовий індекс 171570, 171571, 171573 Автомобільний код 69 Код ЗКАТУ 28222501 GeoNames 553884 Офіційний сайт kalyazin.ru Калязін Калязін (Росія) Калязін Калязін (Тверська область)  Калязін у Вікісховищі

Герб (1780)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Місто розташоване на правому березі Волги ((Углицьке водосховище)) за 190 км від Москви та приблизно на такій же відстані від Твері. У межах міста розташована гирлі річки Пуди і річки , правої притоки Волги.

Історія

Згадки в літописах про перше поселення (Нікола на Жабні), що знаходиться на місці нинішнього Калязіна, належать до XII століття. Значення поселення зросло із заснуванням в XV столітті на протилежному березі Волги.

Наприкінці XVII століття Калязінська підмонастирська та Нікольська слободи, а також село Пирогово були об'єднані в одну Калязінську слободу.

У 1775 указом Катерини II слободі було присвоєно статус повітового міста.

У XVIII — XIX століттях Калязін був значним торговим центром, двічі на рік влаштовувалися ярмарки. З кінця XIX століття розвиваються будівництво суден, ковальський промисел, валяльна та мереживна справи.

У 1939 — 1940 роках частина території старого міста, включаючи всі основні пам'ятки історії та архітектури, була затоплена при будівництві Углицької ГЕС.

Населення

Зміна чисельності населення:

Економіка

У Калязіні працюють: Калязінський машинобудівний завод (філія ВАТ «МіГ»), хлібокомбінат, виробництва з випуску валяного взуття, швацьке, льонообробне, з випуску оцту й оцтової есенції.

У Калязіні знаходиться (Калязінска радіоастрономічна обсерваторія), де встановлений потужний радіотелескоп РТ-64 з діаметром рефлектора 64 метри.

Транспорт

Через місто проходить залізнична лінія Москва — (Сонково) — Санкт-Петербург. Від станції Калязін-Пост починається тупикова гілка на Углич (47 км). У місті є станції та Калязін-Пост. Автомобільною дорогою місто пов'язане з Москвою та Угличем, Твер'ю, через Кашин, функціонує автодорожній міст через Волгу.

Культура, пам'ятки

З освітніх закладів у місті є чотири школи (одна з них спеціалізована), педагогічне училище, машинобудівний технікум та професійне училище.

Панорама міста з річки Волги

Краєзнавчий музей (архітектурні, керамічні, скульптурні фрагменти та розписи Калязінсько-Троїцького монастиря; вжиткове мистецтво XVIII — XIX століть).

Монастир (ансамбль XVI — XVII століття) та інші старі споруди опинилися в зоні (водосховища). Збереглися «плаваюча» на невеликому острівці (1800, перший ярус частково схований нижче рівня води під шаром нанесеного ґрунту, сам собор був розібраний перед затопленням); ансамбль Вознесенської церкви та житлові будинки — XVIII—XIX ст.

Відомі особистості

В поселенні народилась:

• (Мошетова Лариса Костянтинівна) (* 1938) — радянський і російський вчений-офтальмолог.

Примітки

1. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 133.(рос.)
2. Калязин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
3. Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
4. Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году/Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
5. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
6. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
7. Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. — Спб., 1858.
8. Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. — Спб., 1866.
9. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871. — С. 186.
10. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. — Спб., 1875. — С. 101.
11. Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884—1885 гг. — Спб., 1887. — С. 19.
12. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 р. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 19 липня 2014.
13. Города России в 1910 р. — Спб., 1914.
14. Города Союза ССР/НКВД РСФСР, Стат. отдел. — М., 1927. — С. 54 — 55.
15. (рос.). Тверьстат. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2013.
16. Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L'U.R.S.S. 1926/Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928.
17. РГАЭ, ф. 1562, оп. 336, д. 1248, лл. 49 — 57.
18. Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 19 липня 2014.
19. . Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 19 липня 2014.
20. . Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 19 липня 2014.
21. Всесоюзная перепись населения 1989 р. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 19 липня 2014.
22. . Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 19 липня 2014.
23. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 19 липня 2014.

Література

• Города под водой. Путешествие по затопленным берегам Верхней Волги/Автор-составитель В. І. Ерохин. — Тверь: Гранд-Холдинг, 2010. — 112 с. — .

Посилання

• Офіційний сайт адміністрації міста Калязін [ 20 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Калязін [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Історія герба Калязіна [ 2 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)