Казреті

Казреті (груз. კაზრეთი) — даба (містечко) у Болніському муніципалітеті, мхаре Квемо-Картлі, Грузія.

даба

даба Казреті груз. კაზრეთი
Казреті
Основні дані
^H G O WD:41°22'59.41"N, 44°25'5.74"E
Країна	Грузія
Мхаре	Квемо-Картлі
Муніципалітет	Болніський WD:Болніський муніципалітет
Статус	з 1965 року
Водойма	річка Машавера (даба)
Висота над р.м.	702 м
Населення	4340 (2014) WD:4340 осіб (5 листопада 2014)^[2], 5453 осіб (2022)^[3], 5483 осіб (2021)^[3], 5447 осіб (2020)^[3], 5452 осіб (2019)^[3], 5448 осіб (2018)^[3], 5425 осіб (2017)^[3], 5422 осіб (2016)^[3], 7272 осіб (17 січня 2002)^[3], 9124 осіб (12 січня 1989)^[3], 5921 осіб (17 січня 1979)^[3], 2538 осіб (15 січня 1970)^[3], 5562 осіб (2023)^[4]
Часовий пояс
Телефонний код	+995-358^[5]
Поштовий індекс	1103 (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	614084
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Казреті Казреті (Грузія)
Казреті у Вікісховищі

Географія

Казреті у 2015 році

Казреті розташована у долині річки Машавера, правої притоки Храмі, за 5 км від міста Дманісі, за 18 км від Болнісі та за 31 км від Тбілісі, на висоті 702 м. над рівнем моря.

Клімат

Клімат у Казреті вологий субтропічний, з помірно холодною зимою та довгим теплим літом.

Середньорічна температура — 11,6 °C. Найтеплішим місяцем є липень, з середньою температурою 22.9 °C, найпрохолоднішим — січень, з середньою температурою -0.3 °C.

Середньорічна норма опадів — 497 мм. Найменше опадів випадає у січні — 24 мм, найбільше в травні, у середньому 77 мм.

Історія

Вперше згадується в письмових джерелах XVII – XVIII століть.

У 1965 році Казреті отримало статус селища міського типу.

1972 року почалось будівництво гірничо-збагачувального комбінату для видобутку поліметалічних руд та золото-мідного концентрату, на базі Маднеульського родовища поліметалічних руд. Нині продукція гірничо-збагачувального комбінату становить значну частину експорту Грузії.

Демографія

Чисельність населення Казреті, станом на 2014 рік, налічує 565 осіб, з яких 88% — грузини.

Етнічний склад

Грузини становлять 88% населення даби, азербайджанці — 8%, вірмени — 2%, росіяни — 1%.

Пам'ятки

Церква Святої Трійці в містечку Казреті

У 1970-1976 роках в Казреті та його околицях були виявлені рештки поселення ранньої бронзової доби та гробниці пізнього бронзової та ранньої залізної доби VII-VI ст. до н.е.

У 2005 році в Казреті, на схилах гори Сакдрісі, археологами були виявлені стародавні золоті копальні , а також знаряддя праці, які вони датували IV століттям до н.е. За попередніми висновками, ці золоті копальні є найдавнішими у світі.

У Казреті розташований монастирський комплекс, також відомий як Троїцький монастир Казреті, який є найважливішим пам'ятником грузинського зодчества XIII століття. Монастир побудував грузинський цар Георгій IV Лаша. У церкві Святої Трійці, центральному храмі монастиря, збереглись орнаментами та різноманітні епіграфічні написи. У 2006 році церква Святої Трійці отримала статус пам'ятки культури національного значення Грузії.

Також в околицях Казреті знаходиться Сатхська церкова X-XI століття.

Транспорт

У Казреті розташована однойменна залізнична станція Грузинської залізниці, на лінії Тбілісі — Ґюмрі.

Примітки

1. . საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური. ნოემბერი 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 25 აგვისტო 2016.
2. http://census.ge/en/home
3. http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
4. https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
5. http://silknet.com/?module=popup_content&language=ge&product_id=8&type_id=20&attr=city_indexes
6. . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 18 квітня 2020.
7. . Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 18 квітня 2020.
8. . სსიპ ”საქართველოს საკანონმდებლო მაცნე” (груз.). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 3 серпня 2019.