Кадук рудохвостий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тв

Кадук рудохвостий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід:	Epinecrophylla
Вид:	Кадук рудохвостий

Біноміальна назва

Epinecrophylla erythrura
(Sclater, 1890)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Myrmotherula erythrura

Посилання

Вікісховище:	Epinecrophylla erythrura
Віківиди:	Epinecrophylla erythrura
ITIS:	915996
МСОП:	22701494
NCBI:	867198

Кадук рудохвостий (Epinecrophylla erythrura) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 11, 5 см. Хвіст довший, ніж у споріднених видів. У самців верхня частина тіла оливково-коричнева, спина і хвіст рудувато-коричневі, верхні покривні пера крил мають світлі кінчики. Горло і груди сірі, поцятковані темним лускоподібним візерунком, живіт оливково-коричневий. Плями на горлі відсутні. У самиць горло і груди охристі, живіт тьмяно-коричневий. Райдужки червоні або оранжеві, дзьоб темний. Спів — серія високих, скрипучих нот.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

E. e. erythrura (Sclater, PL, 1890) — південно-східна Колумбія (від Мети на схід до Ваупесу і на південь до Путумайо), схід Еквадору, північний схід Перу (на північ від Мараньйону і Амазонки) і крайній північний захід Бразилії (на захід до верхньої течії Ріу-Негру);
E. e. septentrionalis (Zimmer, JT, 1932) — схід Перу (передгір'я Анд від Мараньйону на південь до Пуно) і захід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, на схід до Журуа).

Поширення і екологія

Рудохвості кадуки мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Бразилії. Вони живуть в нижньому і середньому ярусах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 900 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами і павуками, яких шукають серед пожухлого листя. Гніздо куполоподібне з бічним входом.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
Sclater, Philip L. (1890). . Т. 15. London: British Museum. с. 230, 236, Plate 15. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 18 червня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 343. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 18 червня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 червня 2022.

[2] Sclater, Philip L. (1890). . Т. 15. London: British Museum. с. 230, 236, Plate 15. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 18 червня 2022.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Ridgely-4] Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 343. ISBN .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 18 червня 2022.