Йо́ганн Фрі́дріх Б́екманн (нім. Johann Friedrich Beckmann; 4 червня 1739 — 3 лютого 1811) — німецький вчений, який запропонував термін «технологія» для означення «науки про ремесло». Він був першим, хто став викладати технологію, і писати про неї як про науковий предмет.
Йоганн Бекманн | |
---|---|
нім. Johann Beckmann | |
Народився | 4 червня 1739[1][2][3] Гоя[1] |
Помер | 3 лютого 1811[1][2][3] (71 рік) Геттінген, Королівство Вестфалія[1] |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Брауншвейг-Люнебург |
Діяльність | економіст, історик техніки, викладач університету, агроном, філософ, біолог, ботанік |
Alma mater | Університет Уппсала |
Галузь | філософія |
Заклад | Геттінгенський університет |
Відомі учні | d |
Членство | d Леопольдина Шведська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук Баварська академія наук |
Йоганн Бекманн у Вікісховищі |
Освіта
Батько Йоганна, листоноша і збирач податків, відправив його вчитися до Геттунгенського кніверситету. Вивчав теологію, математику, фізику, природознавство, а також державні фінанси та управління. Після закінчення навчання в 1762 році він проводив дослідження в Брауншвейзі та Нідерландах, вивчаючи рудники, фабрики і музеї природної історії.
В 1765—1766 роках він подорожував по Данії та Швеції, де вивчав методи розробки рудників, організації фабрик і ливарних цехів, а також збирав дані про мистецтво і природознавство. Під час подорожі він познайомився з Карлом Ліннеєм. Подорожній щоденник, написаний у цій подорожі, «Schwedische Reise in den Jahren 1765—1766» був опублікований в шведському місті Uppsala в 1911.
В 1766 Бекманн був призначений позаштатним професором філософії в Геттінгенському університеті. Там він читав лекції про політичну та прикладну економіки, а в 1768 році заснував ботанічний сад за принципами Карла Ліннея. Його успіх був такий великий, що в 1770 році він був призначений штатним викладачем.
Бекманн часто водив своїх студентів у майстерні, щоб вони могли опанувати не тільки теоретичними, але й практичними навичками в різних ремеслах. Він і зацікавлював їх, і пояснював їм історію і нинішній стан у тих напрямках в ремеслах і науці, про які він розповідав. Але, незважаючи на свої зусилля і прагнення, він не міг отримати обсяг знань, необхідний для цих занять. Тоді він обмежив увагу тільки кількома практичними мистецтвами і ремеслами.
Бекманнівський підхід був новим для епохи Просвітництва, а його аналітичні роботи про технології були в якійсь мірі відображенням «Енциклопедії, або тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел» Дідро. Йоганн Бекманн був натхненний також працями з класифікації Карла Ліннея і роботою Альбрехта фон Галлера «Bibliothtecae».
Засновник наукової технології
П'ятитомна «Beiträge zur Geschichte der Erfindungen (1780—1805)», перекладена на англійську мову як «History of Inventions, discoveries and origins», (1780 рік, 4-е видання випущено в 1846 році) — це робота, в якій Йоганн Бекманн пов'язав витоки, історію і тодішній стан різних машин, начиння та інших пристосувань, що використовувались в ремеслі і домашньому господарстві. Ця робота дозволила Бекманну вважатися засновником «наукової технології» (термін вперше вжито їм в 1772 році).
Ніхто в Англії того часу не писав нічого подібного. І Бекманн був першим, хто став писати історичні та критичні доповіді про технології ремесел і виробництва, опублікував класифікацію технологій. Його метою було провести дослідження, які надихнули б інших на подальший розвиток науки.
- De historia naturalis veterum libellus primus, 1766
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118654624 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- KNAW Past Members
- Енциклопедія Брокгауз
- Бекманн, Иоганн Фридрих(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bekmann Jo gann Fri drih B ekmann nim Johann Friedrich Beckmann 4 chervnya 1739 3 lyutogo 1811 nimeckij vchenij yakij zaproponuvav termin tehnologiya dlya oznachennya nauki pro remeslo Vin buv pershim hto stav vikladati tehnologiyu i pisati pro neyi yak pro naukovij predmet Jogann Bekmannnim Johann BeckmannNarodivsya4 chervnya 1739 1739 06 04 1 2 3 Goya 1 Pomer3 lyutogo 1811 1811 02 03 1 2 3 71 rik Gettingen Korolivstvo Vestfaliya 1 Misce prozhivannyaNimechchinaKrayinaBraunshvejg LyuneburgDiyalnistekonomist istorik tehniki vikladach universitetu agronom filosof biolog botanikAlma materUniversitet UppsalaGaluzfilosofiyaZakladGettingenskij universitetVidomi uchnidChlenstvod Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Jogann Bekmann u VikishovishiOsvitaBatko Joganna listonosha i zbirach podatkiv vidpraviv jogo vchitisya do Gettungenskogo kniversitetu Vivchav teologiyu matematiku fiziku prirodoznavstvo a takozh derzhavni finansi ta upravlinnya Pislya zakinchennya navchannya v 1762 roci vin provodiv doslidzhennya v Braunshvejzi ta Niderlandah vivchayuchi rudniki fabriki i muzeyi prirodnoyi istoriyi V 1765 1766 rokah vin podorozhuvav po Daniyi ta Shveciyi de vivchav metodi rozrobki rudnikiv organizaciyi fabrik i livarnih cehiv a takozh zbirav dani pro mistectvo i prirodoznavstvo Pid chas podorozhi vin poznajomivsya z Karlom Linneyem Podorozhnij shodennik napisanij u cij podorozhi Schwedische Reise in den Jahren 1765 1766 buv opublikovanij v shvedskomu misti Uppsala v 1911 V 1766 Bekmann buv priznachenij pozashtatnim profesorom filosofiyi v Gettingenskomu universiteti Tam vin chitav lekciyi pro politichnu ta prikladnu ekonomiki a v 1768 roci zasnuvav botanichnij sad za principami Karla Linneya Jogo uspih buv takij velikij sho v 1770 roci vin buv priznachenij shtatnim vikladachem Bekmann chasto vodiv svoyih studentiv u majsterni shob voni mogli opanuvati ne tilki teoretichnimi ale j praktichnimi navichkami v riznih remeslah Vin i zacikavlyuvav yih i poyasnyuvav yim istoriyu i ninishnij stan u tih napryamkah v remeslah i nauci pro yaki vin rozpovidav Ale nezvazhayuchi na svoyi zusillya i pragnennya vin ne mig otrimati obsyag znan neobhidnij dlya cih zanyat Todi vin obmezhiv uvagu tilki kilkoma praktichnimi mistectvami i remeslami Bekmannivskij pidhid buv novim dlya epohi Prosvitnictva a jogo analitichni roboti pro tehnologiyi buli v yakijs miri vidobrazhennyam Enciklopediyi abo tlumachnogo slovnika nauk mistectv i remesel Didro Jogann Bekmann buv nathnennij takozh pracyami z klasifikaciyi Karla Linneya i robotoyu Albrehta fon Gallera Bibliothtecae Zasnovnik naukovoyi tehnologiyiP yatitomna Beitrage zur Geschichte der Erfindungen 1780 1805 perekladena na anglijsku movu yak History of Inventions discoveries and origins 1780 rik 4 e vidannya vipusheno v 1846 roci ce robota v yakij Jogann Bekmann pov yazav vitoki istoriyu i todishnij stan riznih mashin nachinnya ta inshih pristosuvan sho vikoristovuvalis v remesli i domashnomu gospodarstvi Cya robota dozvolila Bekmannu vvazhatisya zasnovnikom naukovoyi tehnologiyi termin vpershe vzhito yim v 1772 roci Nihto v Angliyi togo chasu ne pisav nichogo podibnogo I Bekmann buv pershim hto stav pisati istorichni ta kritichni dopovidi pro tehnologiyi remesel i virobnictva opublikuvav klasifikaciyu tehnologij Jogo metoyu bulo provesti doslidzhennya yaki nadihnuli b inshih na podalshij rozvitok nauki De historia naturalis veterum libellus primus 1766PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118654624 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 KNAW Past Members d Track Q21491701 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bekmann Iogann Fridrih ros Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim