Зленко Андрій Никифорович

Андрій Никифорович Зленко (15 липня 1905(19050715), село Абазівка Полтавського повіту Полтавської губернії, тепер Полтавського району Полтавської області — 20 лютого 1976, Київ) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—7-го скликань. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в 1940—1946  і 1949—1952 р. Член нелегального ЦК КП(б)У в 1942—1943 роках. Член ЦК КП(б)У в 1946—1949 роках.

Зленко Андрій Никифорович
Народився	15 липня 1905(1905-07-15) Абазівка, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	20 лютого 1976(1976-02-20) (70 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка і Інститут червоної професури при ВУЦВК
Партія	КПРС
Діти	Зленко Валентина Андріївна
Нагороди
Ради — всеохоплююча організація народу / А. Н. Зленко. — К. : Політвидав України, 1966. — 68 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт. Державний і суспільний устрій Української РСР. — К. : Політвидав України, 1971. — 100 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт. Нагороди орден Червоного Прапора (1.04.1943) орден Богдана Хмельницького ІІ-го ст. (2.05.1945) орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958) два ордени «Знак Пошани» (23.01.1948, 14.07.1965) медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ст. медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медалі Примітки Джерела Зленко Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 3. — С. 832. Посилання Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)