Зима (місто)

Зима (рос. Зима) — місто районного підпорядкування, центр Зиминського міського утворення Іркутської області. Центр Зиминського району (до складу не входить). Населення 30 515 осіб.

Зима
Зима
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Іркутська область
Міський округ	Зиминське міське муніципальне утворення
Код ЗКАТУ:	25 420
Код ЗКТМО:	25720000001
Основні дані
Перша згадка:	1739
Статус	1922
Населення	▼30 515
Площа	52,85 км²
Густота населення	577,39 осіб/км²
Поштові індекси	665393
Телефонний код	+7 25420
Географічні координати:	53°55′00″ пн. ш. 102°03′00″ сх. д. / 53.9166666666947733688175504° пн. ш. 102.05000000002777937879727688° сх. д. / 53.9166666666947733688175504; 102.05000000002777937879727688Координати: 53°55′00″ пн. ш. 102°03′00″ сх. д. / 53.9166666666947733688175504° пн. ш. 102.05000000002777937879727688° сх. д. / 53.9166666666947733688175504; 102.05000000002777937879727688
Часовий пояс
Висота над рівнем моря	450 м
Влада
Адреса	зиминці, зиминка, зиминець
Мапа
Зима Зима
Зима у Вікісховищі

Географія

Розташоване за 230 км на північний захід від обласного центру міста Іркутська, на лівому березі річки Оки в гирлі річки .

Назва

Походження назви Зима ніяк не пов'язана з назвою пори року. У книзі Матвія Мельхєєва «Географічні назви Східного Сибіру» висловлюється версія, що гідронім Зима походить від бурятського земе, що означає «вина», «провина».

Краєзнавець Зиминського району Олександр Бухаров трактує цей переклад по-іншому і наводить численні легенди, схожі за змістом: згідно з однією з них колись на бурят напали невідомі кочові племена, і в цьому місці буряти здобули над ними перемогу (над «провинившимися»), згідно з іншою буряти так і не змогли перемогти ворогів, і ті побудували на місці, де зараз розташовується місто, острог, де тримали бурятських бранців («провинилися»).

Також існує версія, згідно з якою назва Зима походить від бурятського зам, заступника - «шлях», «дорога». Офіційна версія походження назви річки Зама, що впадає в Оку нижче за течією, пояснює назву Заму саме так. Можна припустити, що походження назви річки Зима аналогічно походженням назви річки Зама. Також існує версія, згідно з якою назва Зама походить від бурятського замаг - «твань», «водорості».

Згідно з іншою версією назва Зима має російське походження і походить від слова зимовище. В Іркутській області зимовищем іменується тимчасове житло мисливців в тайзі. Те, що Зима розташовується на відкритому просторі, а не в тайзі, свідчить проти цієї версії, однак не спростовує її остаточно, так як можна припустити, що раніше ця місцевість була більш лісистою.

Історія

Поселення Зима виникло в першій половині XVIII століття. Вперше згадується в 1739 році в рукописи учасника Другої Камчатської експедиції студента А.П. Горланова «Опис шляху від міста Єнісейська до міста Іркуцька» як «Миронове, або Зиминське зимовище, на правій стороні Зими річки від Єрьомінової зимарки за 8 верст. У Ревізьких казках є посилання про існування Зиминського станца в 1743 році. Селище отримало розвиток в зв'язку з прокладанням в 1772 році Московського гужового тракту і побудовою поромної переправи через річку Оку.

Протягом другої половини XVIII століття і всього XIX століття Зима розвивалася як родове ( земе) притрактовн село, населене також орними селянами із західних областей Росії. З 1878 року село було центром сільської Зиминської громади.

В 1891 році розпочалося спорудження Транссибірської залізничної магістралі. З'явилася станція , де були побудовані локомотивне депо, залізничні майстерні, житлове селище.

Статус міста присвоєно поселенню в 1922 році. 1 лютого 1963 року місто віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

Наразі Зима - місто, центр адміністративного району Іркутської області, велика опорна залізнична станція Східно-Сибірської залізниці.

Економіка

Підприємства залізничного транспорту формують основу економіки міста: локомотивне і вагонне депо, дистанція колії, дистанція зв'язку, залізнична станція Зима.

Приватні підприємства лісопилки деревообробної промисловості (понад тридцять), засновані на базі раніше існуючого заводу ЗБВ, ЛДК, а також ряд дрібних пилорам.

Примітки