Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зелена — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 628 осіб.
| село Зелена | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Війтовецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 628 |
| Площа | 1,166 км² |
| Густота населення | 538,59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31250 |
| Телефонний код | +380 3845 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′20″ пн. ш. 26°29′23″ сх. д. / 49.52222° пн. ш. 26.48972° сх. д.Координати: 49°31′20″ пн. ш. 26°29′23″ сх. д. / 49.52222° пн. ш. 26.48972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 300 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31256, Хмельницька обл., Волочиський р-н., смт Війтівці, Героїв України, буд. 4 |
| Карта | |
  Зелена | |
 Зелена | |
| Мапа | |
Географії
Село Зелена знаходиться за 6 кілометрів від залізнично станції Війтівці, за 2 кілометри від залізничної станції Криштопівка, за 2 кілометри від шосейної дороги, яка сполучає смт Сатанів та смт Базалія, за 20 кілометрів на схід від м. Волочиськ і за 27 кілометрів від річки Збруч. Відстань до м. Львова становить близько 200 кілометрів, до м. Києва — 400 кілометрів, до м. Хмельницького — близько 50 кілометрів. На схід від села бере початок річка Гнила
Історія
Село розташоване в глибокій долині, яка в давнину була досить великою зеленою дібровою.
В цій діброві, ховаючись від татарських набігів, з'явились перші поселенці, які називали своє поселення «Зеленою дібровою». Поступово з плином часу віків слово «діброва» відпало і залишилась тільки «Зелена».
Населений пункт Зелена утворився приблизно в ХІІ столітті. За стародавніми переказами писар Трительницької волості Ковальський у 1914 році знайшов в старих архівах згадку про те, що с. Зелена на той час існувало вже 800 років. Кілометрів за два на південний схід від сучасного місцезнаходження населеного пункту розміщена долина, де знаходиться джерело «Біла криничка». На схилах горбів цієї долини виорюються залишки речей, що свідчить про дійсне розташування там в давнину населеного пункту, який очевидно перемістився з якихось причин на місце сучасного поселення. В минулому жителі села були кріпаками польського поміщика. Поміщик проживав у містах (за переказами в м. Ризі та в м. Одесі), а у селі був залишений прикажчик. Приїжджав поміщик в село влітку, де проживав в своєму маєтку, у якому після революції 1917 року до 1984 року була розміщена Зеленівська восьмирічна школа. До 1861 року польські феодали жорстоко експлуатували кріпаків. Так прадід Шидловського Миколи був відірваний від своєї сім'ї і обміняний на породисту собаку. Певний час земля біля населеного пункту належала пану Руцькому, який прославився тим, що за одну ніч програв свій виїзд, землю і будинок і покінчив життя самогубством, а його жінка і діти були виселені з будинку щасливим його напарником по грі — Михайлом Шапіро.
Кількість населення в селі до революції 1917 року була близько тисячі чоловік, з них жінки становили 60%, бідняків було близько 70%, середняків — близько 20%, заможних селян — близько 10%. Всієї землі було близько 1800 га. Поміщику належало близько 500 га землі, заможним селянам — до 250 га, середнякам — до 400 га, біднякам — до 650 га.
Населений пункт розташований на місцях, де відбувалися в минулому історичні події. Тут проходили різні кочові племена, побували турки, шведи, німці, поляки, росіяни. Слов'янське населення вело героїчну боротьбу проти іноземних загарбників і проганяли їх із рідної землі.
У 1917-1920 роках влада у селі кілька разів переходила із рук в руки. Гостра боротьба точилася до 1920 року, коли у село зайшов один із загонів Котовського, бригада якого окупувала село.
Примусова колективізація почалася у 1929 році. Для організації колгоспу у село був присланий комуніст — шахтар з Донбасу — Шиманович Юрій, якого обрали першим головою колгоспу ім. Постишева. Колективізація повністю була завершена у 1933 році.
Разом з тим як проводилась колективізація, почалася проводитись репресії на селі. Селян, які були невдоволені поголовною колективізацією, а це, як правило, були заможні селяни, відправляли на нові місця проживання — у Сибір, Далекий Схід, на Північ. Багатьох невдоволених селян було просто розстріляно, закатовано або вони померли на примусових роботах, які проводились у нелюдських умовах.
Антинародний терор, який проводив сталінський режим, знищив у селі цілі сім'ї, знедолив на довгі роки багатьох людей. Голод 1932–1933 р.р. призвів до повного зубожіння подільський край, у тому числі й с. Зелена. За даними різних джерел в селі в 1932–1933 роках загинуло близько 20 чоловік. На сьогодні встановлено імена 15. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932–1933 років, складених Зеленівською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Жертви Голодомору з села Зелене:
- Дуда Іван, вік невідомий, 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Дуда Каспер, вік невідомий, 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Квасньовська Анеля, вік невідомий, 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Квасньовський Броніслав, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Квасньовський Ваврик, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Мельник Бартик, вік невідомий, 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Підкова Владислав, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Підкова Каспер, вік невідомий, 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Тернецький Блажой, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Тернецький Михайло, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Шкура Владислав Федорович, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Шкура Іван Федорович, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Шкура Тадор Федорович, вік невідомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Шкабат Флоріян Андрійович, 38 р., українець, колгоспник, 20.08.1933 р., причина смерті авітаміноз
Політика сталінського режиму виходила за всі допустимі людські норми життя і моралі, що визнають у даний час не тільки українські, а й російські і також світові історики.
З 1935 р. по 1937 р. правління колгоспу очолював Ніскевич Іван, в 1937 р. — Пиндик Андрій, а в роки війни — Кульчицький Броніслав.
У 1941 році війна перервала мирну працю жителів с. Зелена. Більшість чоловіків пішли на фронт, жінки замінили чоловіків у роботі. 6 липня 1941 року село було зайнято німецько-нацистськими військами. Німці грабували село. Деякі селяни пішли в партизани. Визволення села Радянською армією відбулося в ніч на 11 березня 1944 року. Години біля першої ночі розвідка дізналася про перебування ворога в селі, а рівно через годину підійшли передові частини з напрямку від с. Бубнівка. Радянські війська зайняли позиції на південно-західному краї села від шосе біля с. Гайдайки до залізниці між Війтівцями та Наркевичами. Вночі радянські танки зав'язали бій з ворожими частинами на північ від села. Німці відступили, залишивши на полі бою один бронетранспортер та самохідну зенітку. 13 березня відбувся бій біля залізниці на південь від села. На позиції радянських військ прорвалися ворожі танки, які під обстрілом артилерії повернули назад. Бій тривав цілий день. Було знищено до двох десятків німців і кілька, разом з двома офіцерами, було захоплено в полон.
Війна заподіяла глибокі рани селу. Нацисти зруйнували сільськогосподарські машини і пограбували тваринницькі ферми. Школу німці перетворили в конюшню. Робочої сили у селі не було. В селі залишились самі жінки та діти. Під час німецької облави 1944 року було забрано німцями 225 юнаків та дівчат і вивезено у Німеччину. Дні тимчасової окупації для жителів села були чорними днями терору і знущань. 6 лютого 1944 року було розстріляно жителів села: Ніконенка Василя, Богушевського Андрія, Кульчицького Броніслава. Загальна сума збитків, нанесених німецькими загарбниками по Зеленівській сільській раді, становила 1 мільйон 256 тисяч 200 крб., що було значною сумою на ті часи.
Важко прийшлося жінкам піднімати сільське господарство. Землю приходилось орати коровами. Врожаї були мізерними. Страшною хвилею по Поділлю прокотився голод 1947–1948 р.р., який зачепив і с. Зелену. Навесні людям приходилось їсти листя з дерев та траву, щоб якось вижити.
Почалась поступова відбудова знищеного війною господарства. Повертались з війни чоловіки. Життя поступово налагоджувалось. Щоб збільшити кількість сільськогосподарських культур, а разом з тим постачання продуктами сільськогосподарського виробництва, держава почала виробляти більше тракторів, комбайнів, різноманітних машин.
До 1923 року с. Зелена належало до Трительницької волості Проскурівського повіту Подільської губернії, 1923–1932 р.р. — до Війтовецького району Вінницької області, 1932–1937 р.р. — до Волочиського району Вінницької області, 1937–1954 р.р. — до Волочиського району Кам'янець-Подільської області, з 1954 року — до Волочиського району Хмельницької області.
6 лютого 1951 року колгосп ім. Радянської Армії с. Зелена був об'єднаний з колгоспом ім. Калініна с. Криштопівка. В 1955 році колгоспи роз'єднались.
У 1968 році у селі було побудовано дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок сільської ради. У 1975 році в с. Зелена було споруджено новий сільський клуб. Також у цьому ж році завершено спорудження частини шосейної дороги у центрі села, яка сполучила село з центральною дорогою. 7 листопада 1975 року у село зробив перший рейс автобус. В 1984 році завершено будівництво нової Зеленівської школи на 11 класних кімнат.
У 1975 році колгосп ім. Радянської Армії с. Зелена об'єднався з колгоспом «Зоря» с. Писарівка, а в 1988 році колгоспи роз'єдналися і місцевий колгосп став називатись «Урожай».
На початку 90-х років побудовано шосейні дороги по центральних вулицях с. Зелена. В кінці 90-х була зведена нова будівля сільської ради та фельдшерсько-акушерський пункт.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 626 | 99.68% |
| російська | 2 | 0.32% |
| Усього | 628 | 100% |
Посилання
- Погода в селі Зелена [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zelena selo v Ukrayini u Vijtoveckij selishnij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 628 osib selo Zelena Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Vijtovecka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 628 Plosha 1 166 km Gustota naselennya 538 59 osib km Poshtovij indeks 31250 Telefonnij kod 380 3845 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 31 20 pn sh 26 29 23 sh d 49 52222 pn sh 26 48972 sh d 49 52222 26 48972 Koordinati 49 31 20 pn sh 26 29 23 sh d 49 52222 pn sh 26 48972 sh d 49 52222 26 48972 Serednya visota nad rivnem morya 300 m Misceva vlada Adresa radi 31256 Hmelnicka obl Volochiskij r n smt Vijtivci Geroyiv Ukrayini bud 4 Karta Zelena Zelena MapaGeografiyiSelo Zelena znahoditsya za 6 kilometriv vid zaliznichno stanciyi Vijtivci za 2 kilometri vid zaliznichnoyi stanciyi Krishtopivka za 2 kilometri vid shosejnoyi dorogi yaka spoluchaye smt Sataniv ta smt Bazaliya za 20 kilometriv na shid vid m Volochisk i za 27 kilometriv vid richki Zbruch Vidstan do m Lvova stanovit blizko 200 kilometriv do m Kiyeva 400 kilometriv do m Hmelnickogo blizko 50 kilometriv Na shid vid sela bere pochatok richka GnilaIstoriyaSelo roztashovane v glibokij dolini yaka v davninu bula dosit velikoyu zelenoyu dibrovoyu V cij dibrovi hovayuchis vid tatarskih nabigiv z yavilis pershi poselenci yaki nazivali svoye poselennya Zelenoyu dibrovoyu Postupovo z plinom chasu vikiv slovo dibrova vidpalo i zalishilas tilki Zelena Naselenij punkt Zelena utvorivsya priblizno v HII stolitti Za starodavnimi perekazami pisar Tritelnickoyi volosti Kovalskij u 1914 roci znajshov v starih arhivah zgadku pro te sho s Zelena na toj chas isnuvalo vzhe 800 rokiv Kilometriv za dva na pivdennij shid vid suchasnogo misceznahodzhennya naselenogo punktu rozmishena dolina de znahoditsya dzherelo Bila krinichka Na shilah gorbiv ciyeyi dolini vioryuyutsya zalishki rechej sho svidchit pro dijsne roztashuvannya tam v davninu naselenogo punktu yakij ochevidno peremistivsya z yakihos prichin na misce suchasnogo poselennya V minulomu zhiteli sela buli kripakami polskogo pomishika Pomishik prozhivav u mistah za perekazami v m Rizi ta v m Odesi a u seli buv zalishenij prikazhchik Priyizhdzhav pomishik v selo vlitku de prozhivav v svoyemu mayetku u yakomu pislya revolyuciyi 1917 roku do 1984 roku bula rozmishena Zelenivska vosmirichna shkola Do 1861 roku polski feodali zhorstoko ekspluatuvali kripakiv Tak pradid Shidlovskogo Mikoli buv vidirvanij vid svoyeyi sim yi i obminyanij na porodistu sobaku Pevnij chas zemlya bilya naselenogo punktu nalezhala panu Ruckomu yakij proslavivsya tim sho za odnu nich prograv svij viyizd zemlyu i budinok i pokinchiv zhittya samogubstvom a jogo zhinka i diti buli viseleni z budinku shaslivim jogo naparnikom po gri Mihajlom Shapiro Kilkist naselennya v seli do revolyuciyi 1917 roku bula blizko tisyachi cholovik z nih zhinki stanovili 60 bidnyakiv bulo blizko 70 serednyakiv blizko 20 zamozhnih selyan blizko 10 Vsiyeyi zemli bulo blizko 1800 ga Pomishiku nalezhalo blizko 500 ga zemli zamozhnim selyanam do 250 ga serednyakam do 400 ga bidnyakam do 650 ga Naselenij punkt roztashovanij na miscyah de vidbuvalisya v minulomu istorichni podiyi Tut prohodili rizni kochovi plemena pobuvali turki shvedi nimci polyaki rosiyani Slov yanske naselennya velo geroyichnu borotbu proti inozemnih zagarbnikiv i proganyali yih iz ridnoyi zemli U 1917 1920 rokah vlada u seli kilka raziv perehodila iz ruk v ruki Gostra borotba tochilasya do 1920 roku koli u selo zajshov odin iz zagoniv Kotovskogo brigada yakogo okupuvala selo Primusova kolektivizaciya pochalasya u 1929 roci Dlya organizaciyi kolgospu u selo buv prislanij komunist shahtar z Donbasu Shimanovich Yurij yakogo obrali pershim golovoyu kolgospu im Postisheva Kolektivizaciya povnistyu bula zavershena u 1933 roci Razom z tim yak provodilas kolektivizaciya pochalasya provoditis represiyi na seli Selyan yaki buli nevdovoleni pogolovnoyu kolektivizaciyeyu a ce yak pravilo buli zamozhni selyani vidpravlyali na novi miscya prozhivannya u Sibir Dalekij Shid na Pivnich Bagatoh nevdovolenih selyan bulo prosto rozstrilyano zakatovano abo voni pomerli na primusovih robotah yaki provodilis u nelyudskih umovah Antinarodnij teror yakij provodiv stalinskij rezhim znishiv u seli cili sim yi znedoliv na dovgi roki bagatoh lyudej Golod 1932 1933 r r prizviv do povnogo zubozhinnya podilskij kraj u tomu chisli j s Zelena Za danimi riznih dzherel v seli v 1932 1933 rokah zaginulo blizko 20 cholovik Na sogodni vstanovleno imena 15 Martirolog ukladenij na pidstavi poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv skladenih Zelenivskoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Zhertvi Golodomoru z sela Zelene Duda Ivan vik nevidomij 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Duda Kasper vik nevidomij 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Kvasnovska Anelya vik nevidomij 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Kvasnovskij Bronislav vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Kvasnovskij Vavrik vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Melnik Bartik vik nevidomij 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Pidkova Vladislav vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Pidkova Kasper vik nevidomij 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Terneckij Blazhoj vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Terneckij Mihajlo vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Shkura Vladislav Fedorovich vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Shkura Ivan Fedorovich vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Shkura Tador Fedorovich vik nevidomij 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Shkabat Floriyan Andrijovich 38 r ukrayinec kolgospnik 20 08 1933 r prichina smerti avitaminoz Politika stalinskogo rezhimu vihodila za vsi dopustimi lyudski normi zhittya i morali sho viznayut u danij chas ne tilki ukrayinski a j rosijski i takozh svitovi istoriki Z 1935 r po 1937 r pravlinnya kolgospu ocholyuvav Niskevich Ivan v 1937 r Pindik Andrij a v roki vijni Kulchickij Bronislav U 1941 roci vijna perervala mirnu pracyu zhiteliv s Zelena Bilshist cholovikiv pishli na front zhinki zaminili cholovikiv u roboti 6 lipnya 1941 roku selo bulo zajnyato nimecko nacistskimi vijskami Nimci grabuvali selo Deyaki selyani pishli v partizani Vizvolennya sela Radyanskoyu armiyeyu vidbulosya v nich na 11 bereznya 1944 roku Godini bilya pershoyi nochi rozvidka diznalasya pro perebuvannya voroga v seli a rivno cherez godinu pidijshli peredovi chastini z napryamku vid s Bubnivka Radyanski vijska zajnyali poziciyi na pivdenno zahidnomu krayi sela vid shose bilya s Gajdajki do zaliznici mizh Vijtivcyami ta Narkevichami Vnochi radyanski tanki zav yazali bij z vorozhimi chastinami na pivnich vid sela Nimci vidstupili zalishivshi na poli boyu odin bronetransporter ta samohidnu zenitku 13 bereznya vidbuvsya bij bilya zaliznici na pivden vid sela Na poziciyi radyanskih vijsk prorvalisya vorozhi tanki yaki pid obstrilom artileriyi povernuli nazad Bij trivav cilij den Bulo znisheno do dvoh desyatkiv nimciv i kilka razom z dvoma oficerami bulo zahopleno v polon Vijna zapodiyala gliboki rani selu Nacisti zrujnuvali silskogospodarski mashini i pograbuvali tvarinnicki fermi Shkolu nimci peretvorili v konyushnyu Robochoyi sili u seli ne bulo V seli zalishilis sami zhinki ta diti Pid chas nimeckoyi oblavi 1944 roku bulo zabrano nimcyami 225 yunakiv ta divchat i vivezeno u Nimechchinu Dni timchasovoyi okupaciyi dlya zhiteliv sela buli chornimi dnyami teroru i znushan 6 lyutogo 1944 roku bulo rozstrilyano zhiteliv sela Nikonenka Vasilya Bogushevskogo Andriya Kulchickogo Bronislava Zagalna suma zbitkiv nanesenih nimeckimi zagarbnikami po Zelenivskij silskij radi stanovila 1 miljon 256 tisyach 200 krb sho bulo znachnoyu sumoyu na ti chasi Vazhko prijshlosya zhinkam pidnimati silske gospodarstvo Zemlyu prihodilos orati korovami Vrozhayi buli mizernimi Strashnoyu hvileyu po Podillyu prokotivsya golod 1947 1948 r r yakij zachepiv i s Zelenu Navesni lyudyam prihodilos yisti listya z derev ta travu shob yakos vizhiti Pochalas postupova vidbudova znishenogo vijnoyu gospodarstva Povertalis z vijni choloviki Zhittya postupovo nalagodzhuvalos Shob zbilshiti kilkist silskogospodarskih kultur a razom z tim postachannya produktami silskogospodarskogo virobnictva derzhava pochala viroblyati bilshe traktoriv kombajniv riznomanitnih mashin Do 1923 roku s Zelena nalezhalo do Tritelnickoyi volosti Proskurivskogo povitu Podilskoyi guberniyi 1923 1932 r r do Vijtoveckogo rajonu Vinnickoyi oblasti 1932 1937 r r do Volochiskogo rajonu Vinnickoyi oblasti 1937 1954 r r do Volochiskogo rajonu Kam yanec Podilskoyi oblasti z 1954 roku do Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti 6 lyutogo 1951 roku kolgosp im Radyanskoyi Armiyi s Zelena buv ob yednanij z kolgospom im Kalinina s Krishtopivka V 1955 roci kolgospi roz yednalis U 1968 roci u seli bulo pobudovano dityachij sadok feldshersko akusherskij punkt budinok silskoyi radi U 1975 roci v s Zelena bulo sporudzheno novij silskij klub Takozh u comu zh roci zaversheno sporudzhennya chastini shosejnoyi dorogi u centri sela yaka spoluchila selo z centralnoyu dorogoyu 7 listopada 1975 roku u selo zrobiv pershij rejs avtobus V 1984 roci zaversheno budivnictvo novoyi Zelenivskoyi shkoli na 11 klasnih kimnat U 1975 roci kolgosp im Radyanskoyi Armiyi s Zelena ob yednavsya z kolgospom Zorya s Pisarivka a v 1988 roci kolgospi roz yednalisya i miscevij kolgosp stav nazivatis Urozhaj Na pochatku 90 h rokiv pobudovano shosejni dorogi po centralnih vulicyah s Zelena V kinci 90 h bula zvedena nova budivlya silskoyi radi ta feldshersko akusherskij punkt NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 626 99 68 rosijska 2 0 32 Usogo 628 100 PosilannyaPogoda v seli Zelena 24 bereznya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih