Зелена лінія | |
---|---|
Вашингтонський метрополітен | |
Відкриття першої ділянки | 1991 рік |
Довжина, км | 37,1 км |
Кількість станцій | 21 |
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 8
|
Наземні ділянки | 8 станцій |
Зелена лінія (Вашингтон) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Зелена лінія (Вашингтонський метрополітен) (англ. Green Line (Washington Metro)) — одна з ліній метро у столиці США місті Вашингтон.
Історія
Будівництво лінії планувалося почати ще у середині 1970-х років, але через постійні проблеми з фінансуванням цього не сталося. Спершу початкову ділянку планували відкрити у 1983, потім у 1987 році, але будівництво почалося лише у 1984 році. Рух потягів на Зеленій лінії почався у грудні 1991 року на ділянці з 9 станцій між «Ю-стріт» та «Анакостія». Відкрита у травні того ж року ділянка «Гелері-плейс» — «Ю-стріт» також як і центральна ділянка, що була відкрита ще в 1980-х, до того використовувалася лише потягами Жовтої лінії. В 1990-х лінія була розширена далі на північ, останнє розширення сталося у 2001 році, коли була відкрита південна частина лінії.
Лінія
Маршрут лінії проходить з північного сходу на південний схід через центр Вашингтона. Центральна ділянка лінії спільно використовується потягами Жовтої лінії.
Станції
Станції зі сходу на південний схід, жовтим кольором показана спільна з Жовтою лінією ділянка.
Зелена лінія | ||||||
Спільна ділянка | Станція | Пересадка | Розташування | Тип | Дата відкриття | Світлина |
---|---|---|---|---|---|---|
«Гринбелт» (англ. Greenbelt) | На приміські потяги MARC | Місто Гринбелт, Меріленд | Наземна з острівною платформою | 11 грудня 1993 | ||
«Колледж-парк / Університет Меріленду» (англ. College Park–University of Maryland) | На приміські потяги MARC | Місто Коледж-парк, округ Принца Георга, Меріленд | Наземна з острівною платформою | 11 грудня 1993 | ||
«Гаяттсвілльське перехрестя» (англ. Hyattsville Crossing) | Місто Гаяттсвілл, округ Принца Георга, Меріленд | Наземна з береговими платформами | 11 грудня 1993 | |||
«Західний Гаяттсвілл» (англ. West Hyattsville) | Місто Гаяттсвілл, округ Принца Георга, Меріленд | Естакадна з береговими платформами | 11 грудня 1993 | |||
«Форт-Тоттен»(англ. Fort Totten) | На однойменну станцію Червоної лінії | Галловей-стріт, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 11 грудня 1993 | ||
«Джорджія-авеню — Петворт» (англ. Georgia Avenue–Petworth) | Джорджія-авеню, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 18 вересня 1999 | |||
«Коламбія-Гайтс» (англ. Columbia Heights) | 14-та вулиця, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 18 вересня 1999 | |||
«Ю-стріт» (англ. U Street) | Ю-стріт, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 11 травня 1991 | |||
«Шо — Університет Говарда» (англ. Shaw–Howard University) | 8-ма вулиця, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 11 травня 1991 | |||
«Маунт-Вернон-сквер» (англ. Mount Vernon Square) | Ем-стріт, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 11 травня 1991 | |||
«Гелері-плейс» (англ. Gallery Place) | На однойменну станцію Червоної лінії | Ейч-стріт, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 30 квітня 1983 | ||
«Архів» (англ. Archives) | Пенсільванія-авеню, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 30 квітня 1983 | |||
«Л'енфант-плаза» (англ. L'Enfant Plaza) | На однойменну станцію Блакитної, Помаранчевої та Срібної ліній | Меріленд авеню, Вашингтон | Підземна з береговими платформами | |||
«Набережна» (англ. Waterfront) | Ем-стріт, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 28 грудня 1991 | |||
«Військова пристань — Болпарк» (англ. Navy Yard–Ballpark) | Ем-стріт, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 28 грудня 1991 | |||
«Анакостія» (англ. Anacostia) | Говард-роуд, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 28 грудня 1991 | |||
«Конгресс-Гайтс» (англ. Congress Heights) | Алабама-авеню, Вашингтон | Підземна з острівною платформою | 13 січня 2001 | |||
«Саут-авеню» (англ. Southern Avenue) | Невключена територія та переписна місцевість Темпл-Гіллс, округ Принца Георга, Меріленд | Наземна з острівною платформою | 13 січня 2001 | |||
«Нейлор-роуд» (англ. Naylor Road) | Невключена територія та переписна місцевість Темпл-Гіллс, округ Принца Георга, Меріленд | Естакадна з острівною платформою | 13 січня 2001 | |||
«Сьютленд» (англ. Suitland) | Невключена територія та переписна місцевість Сьютленд, округ Принца Георга, Меріленд | Наземна з острівною платформою | 13 січня 2001 | |||
«Бренч-авеню» (англ. Branch Avenue) | Невключена територія та переписна місцевість Сьютленд, округ Принца Георга, Меріленд | Наземна з острівною платформою | 13 січня 2001 |
Рухомий склад
Рухомий склад складається зі 134 вагонів. Лінію обслуговують 19 потягів, 10 восьмивагонних та 9 шестивагонних. Всі потяги виходять на лінію лише у години пік.
Посилання
- Вашингтонський метрополітен [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
- Зелена лінія [ 28 липня 2018 у Wayback Machine.] на NycSubway.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zelena liniya znachennya Zelena liniya Vashingtonskij metropoliten Vidkrittya pershoyi dilyanki 1991 rik Dovzhina km 37 1 km Kilkist stancij 21 Maksimalna kilkist vagoniv u skladi poyizda 8 Nazemni dilyanki 8 stancij pr Zelena liniya Vashington Legenda sluzhbova u depo Grinbelt Grinbelt Kolledzh Park Kolledzh Park UM Baltimor Kolledzh Park Yuniversiti Park Yuniversiti Park Gayattsvill Gayattsvillske perehrestya Gayattsvill Chillem Chillem Gayattsvill Zahidnij Gayattsvill Gayattsvill Chillem Chillem Gayattsvill Gayattsvill Chillem Chillem Vashington Merilend okrug Kolumbiya Fort Totten M Dzhordzhiya avenyu Petvort Kolambiya Gajts Yu strit Sho universitet Govarda Maunt Vernon skver Geleri plejs M Arhivi L Enfant plaza M M M Zhovta liniya Naberezhna Vijskova pristan Bolpark r Anakostiya Kongress Gajts Vashington Gillkrest Gajts okrug Kolumbiya Merilend Saut avenyu Nejlor roud Gillkrest Gajts Syutlend Syutlend Syutlend Kemp Springs Brench avenyu sluzhbova u depo Zelena liniya Vashingtonskij metropoliten angl Green Line Washington Metro odna z linij metro u stolici SShA misti Vashington IstoriyaBudivnictvo liniyi planuvalosya pochati she u seredini 1970 h rokiv ale cherez postijni problemi z finansuvannyam cogo ne stalosya Spershu pochatkovu dilyanku planuvali vidkriti u 1983 potim u 1987 roci ale budivnictvo pochalosya lishe u 1984 roci Ruh potyagiv na Zelenij liniyi pochavsya u grudni 1991 roku na dilyanci z 9 stancij mizh Yu strit ta Anakostiya Vidkrita u travni togo zh roku dilyanka Geleri plejs Yu strit takozh yak i centralna dilyanka sho bula vidkrita she v 1980 h do togo vikoristovuvalasya lishe potyagami Zhovtoyi liniyi V 1990 h liniya bula rozshirena dali na pivnich ostannye rozshirennya stalosya u 2001 roci koli bula vidkrita pivdenna chastina liniyi LiniyaMarshrut liniyi prohodit z pivnichnogo shodu na pivdennij shid cherez centr Vashingtona Centralna dilyanka liniyi spilno vikoristovuyetsya potyagami Zhovtoyi liniyi StanciyiStanciyi zi shodu na pivdennij shid zhovtim kolorom pokazana spilna z Zhovtoyu liniyeyu dilyanka Zelena liniya Spilna dilyanka Stanciya Peresadka Roztashuvannya Tip Data vidkrittya Svitlina Grinbelt angl Greenbelt Na primiski potyagi MARC Misto Grinbelt Merilend Nazemna z ostrivnoyu platformoyu 11 grudnya 1993 Kolledzh park Universitet Merilendu angl College Park University of Maryland Na primiski potyagi MARC Misto Koledzh park okrug Princa Georga Merilend Nazemna z ostrivnoyu platformoyu 11 grudnya 1993 Gayattsvillske perehrestya angl Hyattsville Crossing Misto Gayattsvill okrug Princa Georga Merilend Nazemna z beregovimi platformami 11 grudnya 1993 Zahidnij Gayattsvill angl West Hyattsville Misto Gayattsvill okrug Princa Georga Merilend Estakadna z beregovimi platformami 11 grudnya 1993 Fort Totten angl Fort Totten Na odnojmennu stanciyu Chervonoyi liniyi Gallovej strit Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 11 grudnya 1993 Dzhordzhiya avenyu Petvort angl Georgia Avenue Petworth Dzhordzhiya avenyu Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 18 veresnya 1999 Kolambiya Gajts angl Columbia Heights 14 ta vulicya Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 18 veresnya 1999 Yu strit angl U Street Yu strit Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 11 travnya 1991 Sho Universitet Govarda angl Shaw Howard University 8 ma vulicya Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 11 travnya 1991 Maunt Vernon skver angl Mount Vernon Square Em strit Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 11 travnya 1991 Geleri plejs angl Gallery Place Na odnojmennu stanciyu Chervonoyi liniyi Ejch strit Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 30 kvitnya 1983 Arhiv angl Archives Pensilvaniya avenyu Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 30 kvitnya 1983 L enfant plaza angl L Enfant Plaza Na odnojmennu stanciyu Blakitnoyi Pomaranchevoyi ta Sribnoyi linij Merilend avenyu Vashington Pidzemna z beregovimi platformami Naberezhna angl Waterfront Em strit Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 28 grudnya 1991 Vijskova pristan Bolpark angl Navy Yard Ballpark Em strit Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 28 grudnya 1991 Anakostiya angl Anacostia Govard roud Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 28 grudnya 1991 Kongress Gajts angl Congress Heights Alabama avenyu Vashington Pidzemna z ostrivnoyu platformoyu 13 sichnya 2001 Saut avenyu angl Southern Avenue Nevklyuchena teritoriya ta perepisna miscevist Templ Gills okrug Princa Georga Merilend Nazemna z ostrivnoyu platformoyu 13 sichnya 2001 Nejlor roud angl Naylor Road Nevklyuchena teritoriya ta perepisna miscevist Templ Gills okrug Princa Georga Merilend Estakadna z ostrivnoyu platformoyu 13 sichnya 2001 Syutlend angl Suitland Nevklyuchena teritoriya ta perepisna miscevist Syutlend okrug Princa Georga Merilend Nazemna z ostrivnoyu platformoyu 13 sichnya 2001 Brench avenyu angl Branch Avenue Nevklyuchena teritoriya ta perepisna miscevist Syutlend okrug Princa Georga Merilend Nazemna z ostrivnoyu platformoyu 13 sichnya 2001Ruhomij skladRuhomij sklad skladayetsya zi 134 vagoniv Liniyu obslugovuyut 19 potyagiv 10 vosmivagonnih ta 9 shestivagonnih Vsi potyagi vihodyat na liniyu lishe u godini pik PosilannyaVashingtonskij metropoliten 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine na UrbanRail net Zelena liniya 28 lipnya 2018 u Wayback Machine na NycSubway org