Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Зеландія Зеландія також відома як Тасманійський або Новозеландський

Зеландія (континент)

Зеландія (континент)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зеландія.

Зеландія, також відома як Тасманійський або Новозеландський континент — майже затоплений континент, який відколовся від Австралії 60-85 мільйонів років тому і від Антарктиди 85-130 мільйонів років тому. Можливо, був цілком затопленим близько 23 мільйонів роки тому. Неможливо однозначно сказати, що він колись повністю був сухопутним. Більша частина цього континенту (93 %) залишається затопленою Тихим океаном.

image
Топографічна мапа Зеландії на якій видно межі з Австралією, Фіджі, Вануату
image
Мапа Зеландії

Площа Зеландії становить 3 500 000 км²; це більше, ніж Гренландія або Індія, і майже половина площі Австралії. Нова Зеландія — найбільша частина Зеландії, яка є вищою за рівень моря, за нею йде Нова Каледонія.

Великими затопленими частинами Зеландії є хребет Лорд Хау, плато Челенджер, плато Кемпбелл, , і . Меншими частинами є , , , , і .

На вигляд окремий (на північний захід від Фіордленду) — також частина новозеландського континенту.

Геологія

На відміну від більшості континентів, Зеландія значною мірою складається з двох приблизно паралельних серединно-океанічних хребтів. Гірські хребти здіймаються вище океанського дна до глибин 1000–1500 метрів, з нечастими скелястими островами, що здіймаються вище за рівень моря. Гірські хребти є континентального типу, але нижчі в піднятті, ніж нормальні континенти, тому що їх кора тонша, ніж зазвичай (тільки близько 20 кілометрів товщини).

Близько 25 мільйонів років тому, південна частина Зеландії почала переміщуватись відносно північної частини (що є на Індо-Австралійський плиті). Тектонічні зусилля через межу плити призвели до формування орогену Південних Альп. Далі на північ, субдукція Тихоокеанської плити призвела до обширного вулканізму, зокрема Коромандел і вулканічна зона Таупо.

Хоча Зеландія перемістилась на близько 6000 км на північний захід від місця розколу з Антарктидою, вулкани мають той самий склад магм, що і в сусідніх частинах Антарктиди і Австралії.

Примітки

  1. Keith Lewis; Scott D. Nodder and Lionel Carter (11 січня 2007). . Te Ara - the Encyclopedia of New Zealand. Архів оригіналу за 2 травня 2007. Процитовано 22 лютого 2007.
  2. Mortimer, Nick (2006), (PDF), Australian Earth Sciences Convention, Melbourne, Australia, с. 4, архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2007, процитовано 28 березня 2007.

Джерела

  • , including map of the New Zealand continent, from ^ Figure 8.1: New Zealand in relation to the Indo-Australian and Pacific Plates. The State of New Zealand's Environment 1997 (1997). Retrieved on 2007-04-20.
  • a b Keith Lewis; Scott D. Nodder and Lionel Carter (2007-01-11). Zealandia: the New Zealand continent. Te Ara — the Encyclopedia of New Zealand. Retrieved on 2007-02-22.
  • «Searching for the lost continent of Zealandia», The Dominion Post, 29 September 2007. Retrieved on 2007-10-09. «We cannot categorically say that there has always been land here. The geological evidence at present is too weak, so we are logically forced to consider the possibility that the whole of Zealandia may have sunk.»
  • Mortimer, Nick (2006), «Zealandia», Australian Earth Sciences Convention, Melbourne, Australia, pp. 4.
  • Wood, Ray; Vaughan Stagpoole, Ian Wright, Bryan Davy and Phil Barnes (2003). New Zealand's Continental Shelf and UNCLOS Article 76 (PDF), Institute of Geological and Nuclear Sciences series 56; NIWA technical report 123, Wellington, New Zealand: Institute of Geological and Nuclear Sciences Limited; National Institute of Water and Atmospheric Research, 16. Retrieved on 2007-02-22. «The continuous rifted basement structure, thickness of the crust, and lack of seafloor spreading anomalies are evidence of prolongation of the New Zealand land mass to Gilbert Seamount.»
  • Figure 4. Basement rocks of New Zealand. UNCLOS Article 76: The Land mass, continental shelf, and deep ocean floor: Accretion and suturing. Retrieved on 2007-04-21.
  • Fossil forest: Features of Curio Bay/Porpoise Bay Retrieved on 2007-11-06
  • Flannery, Tim (1994). The Future Eaters. Grove Press, New York. Pages 42-43.
image Це незавершена стаття з геотектоніки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zelandiya Zelandiya takozh vidoma yak Tasmanijskij abo Novozelandskij kontinent majzhe zatoplenij kontinent yakij vidkolovsya vid Avstraliyi 60 85 miljoniv rokiv tomu i vid Antarktidi 85 130 miljoniv rokiv tomu Mozhlivo buv cilkom zatoplenim blizko 23 miljoniv roki tomu Nemozhlivo odnoznachno skazati sho vin kolis povnistyu buv suhoputnim Bilsha chastina cogo kontinentu 93 zalishayetsya zatoplenoyu Tihim okeanom Topografichna mapa Zelandiyi na yakij vidno mezhi z Avstraliyeyu Fidzhi Vanuatu Mapa Zelandiyi Plosha Zelandiyi stanovit 3 500 000 km ce bilshe nizh Grenlandiya abo Indiya i majzhe polovina ploshi Avstraliyi Nova Zelandiya najbilsha chastina Zelandiyi yaka ye vishoyu za riven morya za neyu jde Nova Kaledoniya Velikimi zatoplenimi chastinami Zelandiyi ye hrebet Lord Hau plato Chelendzher plato Kempbell i Menshimi chastinami ye i Na viglyad okremij na pivnichnij zahid vid Fiordlendu takozh chastina novozelandskogo kontinentu GeologiyaNa vidminu vid bilshosti kontinentiv Zelandiya znachnoyu miroyu skladayetsya z dvoh priblizno paralelnih seredinno okeanichnih hrebtiv Girski hrebti zdijmayutsya vishe okeanskogo dna do glibin 1000 1500 metriv z nechastimi skelyastimi ostrovami sho zdijmayutsya vishe za riven morya Girski hrebti ye kontinentalnogo tipu ale nizhchi v pidnyatti nizh normalni kontinenti tomu sho yih kora tonsha nizh zazvichaj tilki blizko 20 kilometriv tovshini Blizko 25 miljoniv rokiv tomu pivdenna chastina Zelandiyi pochala peremishuvatis vidnosno pivnichnoyi chastini sho ye na Indo Avstralijskij pliti Tektonichni zusillya cherez mezhu pliti prizveli do formuvannya orogenu Pivdennih Alp Dali na pivnich subdukciya Tihookeanskoyi pliti prizvela do obshirnogo vulkanizmu zokrema Koromandel i vulkanichna zona Taupo Hocha Zelandiya peremistilas na blizko 6000 km na pivnichnij zahid vid miscya rozkolu z Antarktidoyu vulkani mayut toj samij sklad magm sho i v susidnih chastinah Antarktidi i Avstraliyi PrimitkiKeith Lewis Scott D Nodder and Lionel Carter 11 sichnya 2007 Te Ara the Encyclopedia of New Zealand Arhiv originalu za 2 travnya 2007 Procitovano 22 lyutogo 2007 Mortimer Nick 2006 PDF Australian Earth Sciences Convention Melbourne Australia s 4 arhiv originalu PDF za 1 lipnya 2007 procitovano 28 bereznya 2007 Dzherela including map of the New Zealand continent from Figure 8 1 New Zealand in relation to the Indo Australian and Pacific Plates The State of New Zealand s Environment 1997 1997 Retrieved on 2007 04 20 a b Keith Lewis Scott D Nodder and Lionel Carter 2007 01 11 Zealandia the New Zealand continent Te Ara the Encyclopedia of New Zealand Retrieved on 2007 02 22 Searching for the lost continent of Zealandia The Dominion Post 29 September 2007 Retrieved on 2007 10 09 We cannot categorically say that there has always been land here The geological evidence at present is too weak so we are logically forced to consider the possibility that the whole of Zealandia may have sunk Mortimer Nick 2006 Zealandia Australian Earth Sciences Convention Melbourne Australia pp 4 Wood Ray Vaughan Stagpoole Ian Wright Bryan Davy and Phil Barnes 2003 New Zealand s Continental Shelf and UNCLOS Article 76 PDF Institute of Geological and Nuclear Sciences series 56 NIWA technical report 123 Wellington New Zealand Institute of Geological and Nuclear Sciences Limited National Institute of Water and Atmospheric Research 16 Retrieved on 2007 02 22 The continuous rifted basement structure thickness of the crust and lack of seafloor spreading anomalies are evidence of prolongation of the New Zealand land mass to Gilbert Seamount Figure 4 Basement rocks of New Zealand UNCLOS Article 76 The Land mass continental shelf and deep ocean floor Accretion and suturing Retrieved on 2007 04 21 Fossil forest Features of Curio Bay Porpoise Bay Retrieved on 2007 11 06 Flannery Tim 1994 The Future Eaters Grove Press New York Pages 42 43 Ce nezavershena stattya z geotektoniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ