Зби тинка Зби тенька Сви тенька річка в Україні в межах Дубенського Здолбунівського та Острозького районів Рівненської о

Збитинка
	Вид на монастир у селі Межиріч з боку ставу на річці Збитинка. Рисунок 1862—1876 рр., автор Наполеон Орда
50°22′35″ пн. ш. 25°54′38″ сх. д. / 50.37652000002777442° пн. ш. 25.910660000028° сх. д.
Витік	с. Збитин
• координати	50°22′35″ пн. ш. 25°54′38″ сх. д. / 50.37652000002777442° пн. ш. 25.910660000028° сх. д.
Гирло	Вілія
• координати	50°18′43″ пн. ш. 26°30′11″ сх. д. / 50.3122000000277723° пн. ш. 26.50327000002777922° сх. д.
Басейн	басейн Прип'яті
Країни:	Україна; Рівненська область
Регіон	Рівненська область
Довжина	56 км
Площа басейну:	399 км²
Притоки:	(Чернявка) (права) ; , (Піщанка), (ліві)
	Медіафайли у Вікісховищі

Зби́тинка (Зби́тенька, Сви́тенька) — річка в Україні, в межах Дубенського Здолбунівського та Острозького районів Рівненської області. Ліва притока Вілії (басейн Дніпра).

Опис

Довжина 56 км, площа басейну 399 км². Похил річки 1,5 м/км. Долина коритоподібна, у нижній течії завширшки до 3—5 км. Заплава двобічна, завширшки від 30—50 м (у верхів'ї) до 500 м (у пониззі), на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, завширшки 5—8 м, завглибшки 0,5—1 м. Споруджено ставки і невеликі водосховища (зокрема Новомалинське водосховище).

Розташування

Збитинка бере початок біля північної околиці села Збитина. Тече переважно на схід у межах Мізоцького кряжу та Острозької долини. Впадає до Вілії на схід від села Межиріч (біля південної околиці міста Острога).

Притоки

Річка має понад 10 приток, основні з яких: (Чернявка) (права); , (Піщанка), (ліві).

Про назву річки

Документується ще як «Сбитенка», «Збытник», «Люба». Назва Збитинка кінцевим «ка» символізує місце витікання — село Збитин, котре своєю чергою приховало давньоруське ім'я Збыт, похідне із давніх двочленних наймень типу Збислав (Сбислав), Збыгнев (Сбыгнев), де компонент «Збыт» від дієслова «бути» і втілював поняття «утверджуватися», «множитися». Документоване «Люба» стосується Збитенки десь в околиці Ступна, (Малої Мощаниці), Залібівки, й, очевидно, розвинулось з давнішого «Луба» у значенні «лубна» (місце, де вимочували, тобто «лубнували», коноплі, льон, лико), і не без впливу річкових наймень типу Настя, Стася, Устя, котрі, за народною етимологією, прийняли імена осіб.

Руїни замку у Новомалині над річкою Збитинкою

Джерела

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 209

Посилання

Науково-технічний звіт "Підготовка матеріалів до проекту створення національного природного парку «Перлина Волино-Поділля» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Острозька долина — унікальний природний комплекс^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Zbyteńka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 538. (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збитинка

Це незавершена стаття про річку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.