Заєць Борис Михайлович

Бори́с Миха́йлович За́єць (* 10 червня 1932(19320610), Поділ Срібнянського району, — † 5 січня 2007) — український цирковий режисер, народний артист УРСР (1976), генеральний директор Національного цирку, професор Київського державного університету театрального мистецтва, академік Академії циркового мистецтва Росії. Кавалер ордена Ярослава Мудрого 5-го ступеня, медаль «За трудову доблесть», Святого князя Володимира, Нестора Літописця, міжнародним орденом Святого Станіслава.

Заєць Борис Михайлович
Зображення
Народився	10 червня 1932(1932-06-10) Подол, Срібнянський район
Помер	5 січня 2007(2007-01-05) (74 роки)
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	цирк
Нагороди та премії
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Медаль «За трудову доблесть» Орден преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Заєць).

Життєпис

Немовлям пережив жахіття Голодомору, батькам вдалося врятувати його. Закінчив ремісниче училище, працював токарем в Красному Лучі на шахті «Сталінський забой», ходив до театрального гуртка.

Без відриву від виробництва закінчив Дніпропетровське театральне училище, по тому поступив в Харківський театральний інститут. Випускною роботою була вистава «Колишні хлопчаки» — про дітей-сиріт, у цирку дипломною роботою була «Балада про сміливого клоуна».

У 1964 році приїхав до Києва, почав працювати в Київському цирку.

Понад 40 років очолював Київський цирк, з 1964 року — головний режисер, з 1976 і до смерті — головний режисер і директор.

1992 року внаслідок певних обставин та тиску владоможців був змушений полишити роботу і переїхав на прожиття в дачний будиночок у Срібному. Саме в той день, коли святкував 60-річчя, прийшла урядова телеграма з викликом на роботу. Як виявилося, артисти цирку на конях та із звірами прийшли до Ради Міністрів України з вимогою повернути на роботу свого директора.

На першій виставі після відновлення на посаді артисти цирку перед тисячами глядачів пронесли на руках манежем Бориса Михайловича.

З дружиною Ніною виховали дочку та сина.

Похований в с. Поділ Срібнянського району.

Джерела

• Прес-центр^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Срібнянщина [ 8 травня 2014 у Wayback Machine.]