Закон Саенса Пеньї (ісп. Ley Sáenz Peña) — законодавчий акт № 8871, ухвалений Національним Конгресом Аргентини 10 лютого 1912 року завдяки зусиллям президента Роке Саенса Пеньї. Відповідно до цього закону право голосу здобули усі громадяни Аргентини старші за 18 років. Голосування стало таємним, загальним та обов'язковим. Ті, хто ухилявся від голосування, були зобов'язані сплатити штраф розміром у 20 песо.
Голосування тісно пов'язувалось із військовою службою — як два фундаментальних обов'язки громадянина Аргентини. Усі молоді люди 18 років були зобов'язані зареєструватись як військовозобов'язані. Вони отримували посвідчення, які мали носити при собі як основний документ. У них зазначались ім'я та національність, фото власника, відбитки пальців і детальний опис зовнішності. Також у посвідченні зазначалось, чи є його власник військовозобов'язаним або має відстрочку чи звільнення від служби. У день вибрів необхідно було надати це посвідчення у місці для голосування. Там же ставився штамп про голосування на кожних виборах.
Закон Саенса Пеньї поклав край фальсифікаціям, якими постійно займалась консервативна аргентинська олігархія. Завдяки йому під час перших вільних виборів до влади прийшов Громадянський радикальний союз.
Посилання
- Sucesos Históricos Argentinos [ 26 грудня 2005 у Wayback Machine.] (ісп.)
Це незавершена стаття з історії Аргентини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon Saensa Penyi isp Ley Saenz Pena zakonodavchij akt 8871 uhvalenij Nacionalnim Kongresom Argentini 10 lyutogo 1912 roku zavdyaki zusillyam prezidenta Roke Saensa Penyi Vidpovidno do cogo zakonu pravo golosu zdobuli usi gromadyani Argentini starshi za 18 rokiv Golosuvannya stalo tayemnim zagalnim ta obov yazkovim Ti hto uhilyavsya vid golosuvannya buli zobov yazani splatiti shtraf rozmirom u 20 peso Argentinska skrinka dlya golosuvannya yaka vikoristovuvalasya na Golosuvannya tisno pov yazuvalos iz vijskovoyu sluzhboyu yak dva fundamentalnih obov yazki gromadyanina Argentini Usi molodi lyudi 18 rokiv buli zobov yazani zareyestruvatis yak vijskovozobov yazani Voni otrimuvali posvidchennya yaki mali nositi pri sobi yak osnovnij dokument U nih zaznachalis im ya ta nacionalnist foto vlasnika vidbitki palciv i detalnij opis zovnishnosti Takozh u posvidchenni zaznachalos chi ye jogo vlasnik vijskovozobov yazanim abo maye vidstrochku chi zvilnennya vid sluzhbi U den vibriv neobhidno bulo nadati ce posvidchennya u misci dlya golosuvannya Tam zhe stavivsya shtamp pro golosuvannya na kozhnih viborah Zakon Saensa Penyi poklav kraj falsifikaciyam yakimi postijno zajmalas konservativna argentinska oligarhiya Zavdyaki jomu pid chas pershih vilnih viboriv do vladi prijshov Gromadyanskij radikalnij soyuz PosilannyaSucesos Historicos Argentinos 26 grudnya 2005 u Wayback Machine isp Ce nezavershena stattya z istoriyi Argentini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi