Закам'янка — історична місцевість Житомира, колишнє передмістя.
Закам'янка Житомир | ||
Загальна інформація | ||
---|---|---|
Країна | Україна | |
Район | Богунський район | |
Адмінодиниця | Житомир | |
Поштовий індекс | 10005, 10006 | |
Головні вулиці | Радивілівська вулиця, вулиця Героїв Пожежних | |
Розташування
Місцевість розташована у південно-західній частині Житомира, у межах Богунського адміністративного району, на правому березі річки Кам'янки навпроти центральної частини міста. Оточена вулицями Чуднівською з півдня, Троянівською з півночі, річкою Кам'янкою зі сходу та північного сходу. До Закам'янки з півдня прилучається Павликівка, з півночі — Мальованка, із заходу — Корбутівка.
Історичні відомості
Закам'янка — колишнє передмістя, що з початку ХХ ст. перебуває у складі Житомира. Назва передмістя пояснюється розташуванням за річкою Кам'янкою відносно тодішнього міста.
Перші десять будівель Закам'янки показані на плані 1799 року. Перша вулиця на Закам'янці — Мальованська набережна — показана на мапі міста 1781 року під назвою «Новий світ за Кам'янкою».
Тривалий час Закам'янка являла собою систему хуторів з хаотичною забудовою та мережею вулиць. Генпланом середини ХІХ ст. на Закам'янці передбачалося утворення мережі кварталів правильної прямокутної форми, утворюваних проектними вулицями Олексіївською та Антонівською, а також Заріченською, Радзивілівською, Ровенською та Західною. Олексіївська та Антонівська вулиці так і не відбулись.
За даними перепису населення 1897 року на Закам'янці проживало 1138 мешканців.
Згідно з описом поліцейських дільниць 1915 року, у складі передмістя Закам'янка перебували наступні вулиці: Антонівська (сучасна вулиця Скульптора Олішкевича) та Друга Мельнична (нині Закам'янська), провулки: Західний (тепер 1-й Західний), Рівненський (наразі 2-й Західний), 8-й, 9-й, 10-й Безназвані (тепер, відповідно, Закам'янський, Мальованський та Троянівський провулки). До Закам'янки також входили: південна частина Набережної річки Кам'янки (Мальованської набережної), південні частини вулиць Радзивілівської, Ровенської (нині Героїв Пожежних) та Західної. Передмістя Закам'янка межувало також з передмістями Мальованкою з півночі та Павликівкою з півдня.
Примітки
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 358. ISBN .
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 144, 358. ISBN .
- Suburbs of the cities of Russian empire 1897. pop-stat.mashke.org. Процитовано 31 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakam yanka istorichna miscevist Zhitomira kolishnye peredmistya Zakam yanka ZhitomirZagalna informaciyaKrayina UkrayinaRajon Bogunskij rajonAdminodinicya ZhitomirPoshtovij indeks 10005 10006Golovni vulici Radivilivska vulicya vulicya Geroyiv PozhezhnihRoztashuvannyaMiscevist roztashovana u pivdenno zahidnij chastini Zhitomira u mezhah Bogunskogo administrativnogo rajonu na pravomu berezi richki Kam yanki navproti centralnoyi chastini mista Otochena vulicyami Chudnivskoyu z pivdnya Troyanivskoyu z pivnochi richkoyu Kam yankoyu zi shodu ta pivnichnogo shodu Do Zakam yanki z pivdnya priluchayetsya Pavlikivka z pivnochi Malovanka iz zahodu Korbutivka Istorichni vidomostiZakam yanka kolishnye peredmistya sho z pochatku HH st perebuvaye u skladi Zhitomira Nazva peredmistya poyasnyuyetsya roztashuvannyam za richkoyu Kam yankoyu vidnosno todishnogo mista Pershi desyat budivel Zakam yanki pokazani na plani 1799 roku Persha vulicya na Zakam yanci Malovanska naberezhna pokazana na mapi mista 1781 roku pid nazvoyu Novij svit za Kam yankoyu Trivalij chas Zakam yanka yavlyala soboyu sistemu hutoriv z haotichnoyu zabudovoyu ta merezheyu vulic Genplanom seredini HIH st na Zakam yanci peredbachalosya utvorennya merezhi kvartaliv pravilnoyi pryamokutnoyi formi utvoryuvanih proektnimi vulicyami Oleksiyivskoyu ta Antonivskoyu a takozh Zarichenskoyu Radzivilivskoyu Rovenskoyu ta Zahidnoyu Oleksiyivska ta Antonivska vulici tak i ne vidbulis Za danimi perepisu naselennya 1897 roku na Zakam yanci prozhivalo 1138 meshkanciv Zgidno z opisom policejskih dilnic 1915 roku u skladi peredmistya Zakam yanka perebuvali nastupni vulici Antonivska suchasna vulicya Skulptora Olishkevicha ta Druga Melnichna nini Zakam yanska provulki Zahidnij teper 1 j Zahidnij Rivnenskij narazi 2 j Zahidnij 8 j 9 j 10 j Beznazvani teper vidpovidno Zakam yanskij Malovanskij ta Troyanivskij provulki Do Zakam yanki takozh vhodili pivdenna chastina Naberezhnoyi richki Kam yanki Malovanskoyi naberezhnoyi pivdenni chastini vulic Radzivilivskoyi Rovenskoyi nini Geroyiv Pozhezhnih ta Zahidnoyi Peredmistya Zakam yanka mezhuvalo takozh z peredmistyami Malovankoyu z pivnochi ta Pavlikivkoyu z pivdnya PrimitkiMokrickij Georgij 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Kniga 1 Zhitomir Volin s 358 ISBN 966 690 084 X Mokrickij Georgij 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Kniga 1 Zhitomir Volin s 144 358 ISBN 966 690 084 X Suburbs of the cities of Russian empire 1897 pop stat mashke org Procitovano 31 lipnya 2022