Закавка зький комісаріа т коаліційний уряд Південного Кавказу створений у Тифлісі 15 28 листопада 1917 за участю есерів

	Закавказький комісаріат
	Прапор
Дата створення / заснування	15 (28) листопада 1917
Офіційна мова	російська, азербайджанська, грузинська і вірменська
Країна	СРСР
Адміністративна одиниця	Південний Кавказ
Місце розташування	Південний Кавказ; Тбілісі
Замінений на	Закавказька Демократична Федеративна Республіка
На заміну	(Спеціальний Закавказький Комітет)
Час/дата припинення існування	1918

Закавка́зький комісаріа́т — коаліційний уряд Південного Кавказу, створений у Тифлісі 15 (28) листопада 1917 за участю , есерів, вірменських дашнаків й азербайджанських мусаватистів. Голова — меншовик . Уряд функціонував до 26 березня 1918. Закавказький комісаріат прийшов на зміну , створеному Тимчасовим урядом Росії для управління Закавказзям. 12 (25) січня 1918 Закавказький комісаріат ухвалив рішення про скликання Закавказького сейму як законодавчого органу Закавказзя.

Склад уряду

— голова й комісар у справах міністерства праці й закордонних справ, меншовик
(Акакій Чхенкелі) — комісар внутрішніх справ, меншовик
— комісар військовий та морський, есер
Х. О. Карчікян — комісар фінансів, «Дашнакцутюн»
Фаталі Хан Хойський — комісар народної просвіти, «Мусават»
— комісар юстиції, соцфедераліст
— комісар торгівлі й промисловості, «Мусават»
— комісар шляхів сполучення, «Мусават»
О. В. Неручєв — комісар землеробства й державного майна та віросповідань, есер
Г. Тер-Газарян — комісар продовольства, «Дашнакцутюн»
А. І. Оганджанян — комісар нагляду, «Дашнакцутюн»
Х. Хасмамедов — комісар контролю, «Мусават»

Історія

Стосовно до Радянської Росії Закавказький комісаріат зайняв відверто ворожу позицію, підтримуючи всі антибільшовицькі сили Північного Кавказу — на Кубані, Дону, й у Дагестані у спільній боротьбі проти радянської влади та її прибічників у Закавказзі. Спираючись на національні збройні формування, Закавказький комісаріат поширив свою владу на все Закавказзя, крім району Баку, де встановилася (радянська влада).

Рішення про створення «Незалежного уряду Закавказзя» було прийнято 11 (24) листопада 1917 року на нараді з питання організації місцевої влади у Закавказзі у зв'язку з Жовтневим переворотом. У нараді брали участь представники всіх політичних партій, Крайової й Тифліської рад, Особливого Закавказького комітету, командувач (Кавказьким фронтом), консули країн Антанти. Нарада відмовилась визнати владу Раднаркому Радянської Росії. Представники партії більшовиків, що опинились на нараді у меншості, оголосили декларацію, що засуджувала організаторів наради, й залишили її.

У декларації Закавказького комісаріату від 18 листопада (1 грудня) було вказано, що він буде діяти «лише до скликання Всеросійських установчих зборів, а у разі неможливості їх скликання … до з’їзду членів Установчих зборів від Закавказзя й Кавказького фронту».

5 (18) січня 1918 року у Петрограді було скликано (Установчі збори), більшість яких склали представники меншовиків та есерів. Депутати відмовились визнати Радянську владу й декрети II Всеросійського з’їзду Рад. У відповідь на це більшовики розігнали Установчі збори.

12 (25) січня 1918 року Закавказький комісаріат, обговоривши питання про політичне становище, ухвалив рішення про скликання Закавказького сейму як законодавчого органу Закавказзя.

10 (23) лютого 1918 року у Тифлісі пройшло перше засідання сейму. У день його відкриття крайовий і Тифліський комітети РСДРП(б) організували мітинг протесту, який був розстріляний за наказом Закавказького комісаріату. Це стало свого роду сигналом до початку репресій проти більшовиків, які, зі свого боку, розгорнули масову пропагандистську й агітаційну роботу, особливо серед селян.

Невдоволення селян невирішеністю земельного питання призвело до збройних виступів навесні 1918 року у Лечхумі, Мегрелії, Душеті, Абхазії, Шида Картлі. У квітні 1918 року Радянська влада була встановлена у Сухумі, а потім на всій території Абхазії, за винятком Кодорської ущелини, де повстання було придушено регулярними військами та Народною гвардією. У березні 1918 року спалахнуло й також було придушено селянське повстання у Цхінвальському районі.

Див. також

Примітки

Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
Векілов Історія виникнення азербайджанської республіки. Під ред. акад. Дж. ГУЛІЄВА. Видавництво «Елм», Баку, 1998. ISBN 5-8066-0889-1^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Г. В. Піпія Німецький імперіалізм у Закавказзі у 1910—1918 роках. Затверджено до друку Інститутом сходознавства АН СРСР, видавництво «Наука», 1977 [ 8 березня 2008 у Wayback Machine.]

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328_citetype_Q60534428_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q1768199">[https://bigenc.ru/_Большая_российская_энциклопедия]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Большая_российская_энциклопедия]],_2004.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1768199]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q5061737]]</div>-1] Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737

[2] Векілов Історія виникнення азербайджанської республіки. Під ред. акад. Дж. ГУЛІЄВА. Видавництво «Елм», Баку, 1998. ISBN 5-8066-0889-1^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[3] Г. В. Піпія Німецький імперіалізм у Закавказзі у 1910—1918 роках. Затверджено до друку Інститутом сходознавства АН СРСР, видавництво «Наука», 1977 [ 8 березня 2008 у Wayback Machine.]

[1]