Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Завоювання й гірнича колонізація імперії ацтеків
Початок походу у Месоамерику
Конкістадор Ернан Кортес, призначений капітаном третьої (завойовної) експедиції в Мексику, висадився на мексиканський берег (квітень 1519 р.), а з часом затопив кораблі своєї ескадри, унеможливлюючи таким чином відступ конкістадорів і утверджуючи для них нову вітчизну, яку ще треба було вибороти у войовничих ацтеків. Уже перші дари, які імператор ацтеків Монтесума II відправив Кортесу через своїх послів, захопили іспанців перспективою оволодіння небаченими скарбами. Біограф Кортеса К. Дюверже писав з цього приводу: «Золото постало у всіх можливих варіантах: розкішні прикраси та ритуальні предмети свідчили про високий художній талант мексиканських золотарів, а масивний сонячний диск із золота ще більше розпалював апетити іспанців. Тут були кулони, щипчики, намиста, сережки, зливки, самородки, золотий пісок, насипаний у порожнисті стержні цінних пір'їн, — словом усе, що могло розпалити уяву конкістадора».
Завоювання імперії ацтеків
Завоювання імперії ацтеків і створення на їх землях Нової Іспанії мало характер гострого військового протистояння, перемога в якому дісталася Кортесу значною мірою завдяки підтримці численних індіанських племен, що ворогували з ацтеками. Вилучені величезні багатства (особливо в столиці Теночтітлані, яка на момент захоплення була одним із найбільших і найбагатших міст на землі) передавалися іспанському королю. Загалом «добування» коштовних металів спочатку було розбійницьким пограбуванням самобутніх індіанських цивілізацій, повсюдне вилучення обрядового начиння, оздоблення палаців, храмів і гробниць, ювелірних виробів у населення. Але це не могло тривати вічно. З часом розпочиналась розвідка родовищ, причому основною «пошуковою ознакою» слугувала наявність золота та срібла у мешканців тих чи тих районів, а також покази місцевого населення. Видобуток здійснювали робочою силою індіанців чи ввезених африканців, причому варто подиву те, що загони з кількох сотень іспанців організовували гірничі роботи із залученням десятків тисяч невільників. Перші професійні гірники та спеціалісти-золотарі прибули на Еспаньйолу 1504 р. разом з Ернаном Кортесом, але більшість гірничих розробок довгий час залишалися на рівні примітивного виробництва.
Гірнича колонізація імперії ацтеків
Уже 1522 р., через рік після падіння імперії ацтеків, іспанці почали розробку багатих на срібло і золото поліметалічних родовищ та поблизу Мехіко. Головна жила родовища Пахука була простежена більш ніж на 15 км і сягала товщини 4,8 м. Паралельні жили створювали систему, поєднану діагональними прожилками. Рудні поклади були витягнуті за простяганням більш ніж на 900 м. Крім срібла, тут добували свинець та золото. Один із перших підземних рудників срібла було засновано іспанцями 1525 р. на території сучасного мексиканського штату Халіско (центральний захід країни). 1543 р. було відкрито надзвичайно багатий рудний район Гуанахуато, що лежить на північному заході за 400 км від Мехіко. Срібно-золотій гідротермальній мінералізації тут підпали потужні гірські розломи з довжиною за простяганням 24 км, Сьєрра — 13 км та Ла-Лус — 8 км. Рудні тіла представлені жилами у вигляді потужних плит, лінз і штокверків, що падають під кутом 400—650. Вета-Мадре (ісп. «материнська жила») вважається однією з найбільших срібних жил світу. В північно-західній частині вона навіть вважалась пластовою, сягаючи суцільної товщини на руднику Валенсіана близько 150 м. В інших місцях жили товщиною від 1,5 до 10 м також частково поєднувалися між собою за падінням і простяганням. Упродовж майже 400 років експлуатації рудників Гуанахуато тут було добуто 32 тис. т срібла й 130 т золота.
1591 р. було відкрито потужне мексиканське родовище срібла Сан-Луїс (Центральна Мексика), багатий видобуток якого дозволив вже за кілька років заснувати в місті рудокопів один із перших університетів Америки. З 1600 р. експлуатується багате гідротермальне родовище Ель-Оро (Північно-Західна Мексика), на якому було видобуто близько 170 т золота.
Формально родовища й копальні належали іспанській короні, але практично ними володіли першовідкривачі, сплачуючи в королівську скарбницю п'яту частину видобутку. Такий підхід значною мірою стимулював пошуки та експлуатацію нових родовищ. У перші роки після завоювання Мексики в грошовому обігу перебували шматочки срібла, які відповідали за вагою іспанським монетам. З іспанської «вага» — «песо». Ця назва закріпилася за грошовою одиницею Іспанії та Мексики, а пізніше — і в інших іспанських колоніях. 1536 р. в Мехіко було розпочато карбування монет. Примітно, що в період між 1536 та 1888 рр. на 11 монетних дворах Мексики було викарбувано близько 3 млрд срібних мексиканських песо, значна частина яких послужила монетним дворам Європи за матеріал для карбування власних монет.
Див. також
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu berezen 2024 pokladayetsya znachnoyu miroyu chi cilkom na yedine dzherelo Ce mozhe prizvesti do porushen nejtralnosti ta nedostatnoyi perevirnosti vmistu Bud laska dopomozhit dodavshi posilannya na dodatkovi dzherela berezen 2024 Zavoyuvannya j girnicha kolonizaciya imperiyi actekivPochatok pohodu u MesoamerikuKonkistador Ernan Kortes priznachenij kapitanom tretoyi zavojovnoyi ekspediciyi v Meksiku visadivsya na meksikanskij bereg kviten 1519 r a z chasom zatopiv korabli svoyeyi eskadri unemozhlivlyuyuchi takim chinom vidstup konkistadoriv i utverdzhuyuchi dlya nih novu vitchiznu yaku she treba bulo viboroti u vojovnichih actekiv Uzhe pershi dari yaki imperator actekiv Montesuma II vidpraviv Kortesu cherez svoyih posliv zahopili ispanciv perspektivoyu ovolodinnya nebachenimi skarbami Biograf Kortesa K Dyuverzhe pisav z cogo privodu Zoloto postalo u vsih mozhlivih variantah rozkishni prikrasi ta ritualni predmeti svidchili pro visokij hudozhnij talant meksikanskih zolotariv a masivnij sonyachnij disk iz zolota she bilshe rozpalyuvav apetiti ispanciv Tut buli kuloni shipchiki namista serezhki zlivki samorodki zolotij pisok nasipanij u porozhnisti sterzhni cinnih pir yin slovom use sho moglo rozpaliti uyavu konkistadora Zavoyuvannya imperiyi actekivZavoyuvannya imperiyi actekiv i stvorennya na yih zemlyah Novoyi Ispaniyi malo harakter gostrogo vijskovogo protistoyannya peremoga v yakomu distalasya Kortesu znachnoyu miroyu zavdyaki pidtrimci chislennih indianskih plemen sho voroguvali z actekami Vilucheni velichezni bagatstva osoblivo v stolici Tenochtitlani yaka na moment zahoplennya bula odnim iz najbilshih i najbagatshih mist na zemli peredavalisya ispanskomu korolyu Zagalom dobuvannya koshtovnih metaliv spochatku bulo rozbijnickim pograbuvannyam samobutnih indianskih civilizacij povsyudne viluchennya obryadovogo nachinnya ozdoblennya palaciv hramiv i grobnic yuvelirnih virobiv u naselennya Ale ce ne moglo trivati vichno Z chasom rozpochinalas rozvidka rodovish prichomu osnovnoyu poshukovoyu oznakoyu sluguvala nayavnist zolota ta sribla u meshkanciv tih chi tih rajoniv a takozh pokazi miscevogo naselennya Vidobutok zdijsnyuvali robochoyu siloyu indianciv chi vvezenih afrikanciv prichomu varto podivu te sho zagoni z kilkoh soten ispanciv organizovuvali girnichi roboti iz zaluchennyam desyatkiv tisyach nevilnikiv Pershi profesijni girniki ta specialisti zolotari pribuli na Espanjolu 1504 r razom z Ernanom Kortesom ale bilshist girnichih rozrobok dovgij chas zalishalisya na rivni primitivnogo virobnictva Girnicha kolonizaciya imperiyi actekivUzhe 1522 r cherez rik pislya padinnya imperiyi actekiv ispanci pochali rozrobku bagatih na sriblo i zoloto polimetalichnih rodovish ta poblizu Mehiko Golovna zhila rodovisha Pahuka bula prostezhena bilsh nizh na 15 km i syagala tovshini 4 8 m Paralelni zhili stvoryuvali sistemu poyednanu diagonalnimi prozhilkami Rudni pokladi buli vityagnuti za prostyagannyam bilsh nizh na 900 m Krim sribla tut dobuvali svinec ta zoloto Odin iz pershih pidzemnih rudnikiv sribla bulo zasnovano ispancyami 1525 r na teritoriyi suchasnogo meksikanskogo shtatu Halisko centralnij zahid krayini 1543 r bulo vidkrito nadzvichajno bagatij rudnij rajon Guanahuato sho lezhit na pivnichnomu zahodi za 400 km vid Mehiko Sribno zolotij gidrotermalnij mineralizaciyi tut pidpali potuzhni girski rozlomi z dovzhinoyu za prostyagannyam 24 km Syerra 13 km ta La Lus 8 km Rudni tila predstavleni zhilami u viglyadi potuzhnih plit linz i shtokverkiv sho padayut pid kutom 400 650 Veta Madre isp materinska zhila vvazhayetsya odniyeyu z najbilshih sribnih zhil svitu V pivnichno zahidnij chastini vona navit vvazhalas plastovoyu syagayuchi sucilnoyi tovshini na rudniku Valensiana blizko 150 m V inshih miscyah zhili tovshinoyu vid 1 5 do 10 m takozh chastkovo poyednuvalisya mizh soboyu za padinnyam i prostyagannyam Uprodovzh majzhe 400 rokiv ekspluataciyi rudnikiv Guanahuato tut bulo dobuto 32 tis t sribla j 130 t zolota 1591 r bulo vidkrito potuzhne meksikanske rodovishe sribla San Luyis Centralna Meksika bagatij vidobutok yakogo dozvoliv vzhe za kilka rokiv zasnuvati v misti rudokopiv odin iz pershih universitetiv Ameriki Z 1600 r ekspluatuyetsya bagate gidrotermalne rodovishe El Oro Pivnichno Zahidna Meksika na yakomu bulo vidobuto blizko 170 t zolota Formalno rodovisha j kopalni nalezhali ispanskij koroni ale praktichno nimi volodili pershovidkrivachi splachuyuchi v korolivsku skarbnicyu p yatu chastinu vidobutku Takij pidhid znachnoyu miroyu stimulyuvav poshuki ta ekspluataciyu novih rodovish U pershi roki pislya zavoyuvannya Meksiki v groshovomu obigu perebuvali shmatochki sribla yaki vidpovidali za vagoyu ispanskim monetam Z ispanskoyi vaga peso Cya nazva zakripilasya za groshovoyu odiniceyu Ispaniyi ta Meksiki a piznishe i v inshih ispanskih koloniyah 1536 r v Mehiko bulo rozpochato karbuvannya monet Primitno sho v period mizh 1536 ta 1888 rr na 11 monetnih dvorah Meksiki bulo vikarbuvano blizko 3 mlrd sribnih meksikanskih peso znachna chastina yakih posluzhila monetnim dvoram Yevropi za material dlya karbuvannya vlasnih monet Div takozhIspanske zavoyuvannya actekivLiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s