Житомирський район (1939—2020)

Жито́мирський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області УРСР та України з адміністративним центром у м. Житомирі. Населення становить 70 140 осіб (на 1.08.2013). Площа — 1441 км². Утворений 1939 року.

Житомирський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Житомирська область
Основні дані
Країна:	УРСР  Україна
Область:	Житомирська область
Код КОАТУУ:	1822000000
Утворений:	14 травня 1939 року
Ліквідований:	19 липня 2020 року
Населення:	▲ 71532 (на 1.01.2018)
Площа:	1441 км²
Густота:	49,6 осіб/км²
Поштові індекси:	12401—12464
Населені пункти та ради
Районний центр:	Житомир
Селищні ради:	1
Сільські ради:	30
Смт:	3
Села:	87
Районна влада
Голова ради:	Крутій Сергій Григорович
Голова РДА:	Оханський Юрій Миколайович
Вебсторінка:	Житомирська РДА Житомирська райрада
Адреса:	вул. Л. Українки, 1, м. Житомир, 10003
Мапа
Житомирський район у Вікісховищі

Ця стаття про ліквідований район. Про сучасний район див. Житомирський район.

Географія

Район межує з Пулинським, Черняхівським, Коростишівським, Андрушівським, Бердичівським, Чудновським і Романівським районами, а також з містом Житомир, котре не входить до складу району, але є його адміністративним центром.

Територія району становить 144143 га, або 4,8 % території області. Район лежить у двох ґрунтовно-кліматичних зонах. Південна частина належитья до лісостепу, а північна — до Полісся.

Головні річки — Тетерів, Гуйва (річка), Гнилоп'ять, Кам'янка, р. Шийка, Бобрівка. Протяжність р. Тетерів у межах району 43,9 км, р. Гуйва — 20,0 км, р. Гнилоп'ять — 18,2 км.

На території району розміщено 4 водосховища: Відсічне (с. Тетерівка), Денишівське (с. Дениші), Млинище (с. Млинище), Ліщинське (с. ). Загальна площа водного дзеркала цих водосховищ становить 475 га, корисна ємність — 19,89 млн м³.

Історія

Утворений 14 травня 1939 року в складі Житомирської області з приміської зони Житомирської міської ради, виділеної в сільський район у складі 33-х сільських рад.

30 грудня 1962 року район було ліквідовано, більшу частину території передано до складу Коростишівського району, Глибочанську та (Руднє-Городищенську) сільські ради включено до складу (Бердичівського району).

4 січня 1965 року, Указом Президії Верховної ради Української РСР було відновлено Житомирський район з адміністративним та культурним центром у м. Житомирі.

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».

Адміністративний устрій

Докладніше: (Адміністративний устрій Житомирського району (1939—2020))

Адміністративно-територіально район поділяється на міську та 4 сільські громади, селищну і 16 сільських рад, які об'єднують 90 населених пунктів та підпорядковані (Житомирській районній раді). Адміністративний центр — місто Житомир, котре не входить до складу району.

Серед населених пунктів 3 селища міського типу: Озерне, (Гуйва) та Новогуйвинське. До районної ради обрано 62 депутати, до місцевих рад — 507.

Населення

Населення району становить 68,5 тис. осіб (2006), у тому числі в місцевих умовах проживають до 300 тис. Усього нараховується 90 населених пунктів.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був такий:

• українці — 88,7 %;
• росіяни — 5,3 %;
• поляки — 4,9 %;
• білоруси — 0,4 %;
• інші національності — 0,7 %.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Житомирського району були створені 72 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 67,51 % (проголосували 36 151 із 53 550 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,89 % (23 097 виборців); Юлія Тимошенко — 11,96 % (4 323 виборців), Олег Ляшко — 7,34 % (2 653 виборців), Анатолій Гриценко — 4,48 % (1 619 виборців), Сергій Тігіпко — 3,25 % (1 174 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,26 %.

Транспорт

Основний транспортний вузол зв'язку розташований в м. Житомир, де перетинаються залізничні й автомобільні шляхи.

Залізничний вузол має п'ять напрямків: Коростень, Коростишів, Фастів, Бердичів, Новоград-Волинський. Щільність залізничних шляхів сполучення становить 71 км/тис. м².

Територією району проходять:

• 2 автостради міжнародного значення — E40 (М06) (Київ — Чоп), E583 (М21) (Житомир — Могилів-Подільський);
• 1 автострада національного значення — Н03 (Житомир — Чернівці);
• 2 автостради регіонального значення — Р18 (Житомир — (Попільня) — Сквира — Володарка — Ставище), М21 (Мозир — Житомир).

Загальна протяжність автомобільних шляхів на території району 492 км, з них з твердим покриттям — 346,8 км.

Пам'ятки

• (Пам'ятки історії Житомирського району)
• (Пам'ятки монументального мистецтва Житомирської області)

Примітки

1. Розпорядження Президента України від 19 листопада 2019 року № 409/2019-рп «Про призначення Ю.Оханського головою Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області»
2. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 19-20, 541. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 14 вересня 2020.
3. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
4. Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
5. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
6. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.

Посилання

• офіційний сайт Житомирської районної Адміністрації [ 21 липня 2009 у Wayback Machine.]
• Житомирський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

Пулинський район	Черняхівський район
Романівський район	Житомир	Коростишівський район
Чуднівський район	Бердичівський район	Андрушівський район