Жилінський Олександр Євгенович

Жилінський Олександр Євгенович (нар.. 1 грудня 1955, Бердянськ — пом. 12 грудня 2020) — радянський і український композитор, актор, співак, Заслужений діяч мистецтв України (1995). Член Національних спілок театральних діячів і композиторів України, член Асоціації діячів естрадного мистецтва.

Жилінський Олександр Євгенович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	1 грудня 1955(1955-12-01)
Місце народження	Осипенко, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	12 грудня 2020(2020-12-12) (65 років)
Громадянство	СРСР і Україна
Професії	композитор, актор, співак
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Інструменти	вокал^[d]
Нагороди
zhylinskyi.com

Життєпис

У 1977 році закінчив Київський Державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, а в 1987 році — Київську Державну Консерваторію ім. П. І. Чайковського по класу композиції. Творча діяльність Олександра Жилінського, як композитора, почалася з 1972 року. Займався викладацькою і постановочною роботою в Київському училищі естрадно-циркового мистецтва і в Київському Державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Олександр Жилінський — автор симфонічної та камерної музики, ораторій, мюзиклів, музики до телевізійних і театральних постановок, кінофільмів, а також більше двохсот пісень на вірші відомих поетів, серед яких Юрій Рибчинський, Юрій Мельничук, Андрій Дементьєв, Олексій Кононенко. Пісні Олександра Жилінського виконували Микола Караченцов, Валентина Толкунова, Таїсія Повалій та інші артисти. На пісні Жилінського знято понад 20 відеокліпів. Його пісні в авторському виконанні та у виконанні інших артистів вийшли в світ на аудіокасетах і дисках в Україні, Канаді, Росії, Білорусі, Польщі (1989—2012 р.р.)

Посилання

• Жилінський Олександр Євгенович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 83.

Примітки

1. . ГЛАВКОМ (ua) . 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 13 грудня 2020.