Женев'єв де Голль-Антоньйо́з (фр. Geneviève de Gaulle-Anthonioz; 25 жовтня 1920 (103 роки), Сен-Жан-де-Валерискль, департамент Гар — 14 лютого 2002, Париж) — учасниця французького руху Опору під час Другої світової війни. У післявоєнні роки боролася за права людини і проти бідності, з 1964 по 1998 рік — президент міжнародного руху АТД Четвертий Світ. Перша жінка, нагороджена Великим хрестом ордену Почесного легіону.
Женев'єв де Голль-Антоньйоз фр. Geneviève de Gaulle-Anthonioz | |
Ім'я при народженні: | фр. Geneviève Germaine Agnès de Gaulle[1] |
---|---|
Народження: | 25 жовтня 1920[2][3][…] Сен-Жан-де-Валерискль, Гар |
Смерть: | 15 лютого 2002 (81 рік) VI округ Парижа, Париж, Франція |
Поховання: | Пантеон і Q83279188? |
Країна: | Франція |
Освіта: | d і Паризький університет |
Партія: | Об'єднання французького народу |
Батько: | d |
Шлюб: | d |
Діти: | d і d |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
У травні 2015 року часточка землі з її могили перепохована у парижському Пантеоні.
До війни
Женев'єв де Голль була дочкою Ксав'є — старшого брата Шарля де Голля. Її батько був гірничим інженером у Саарі. Ще у ранньому дитинстві, у віці чотирьох років, вона втратила матір. Після того, як Саар за результатами плебісциту у 1935 році був повернутий Німеччині, Женев'єв разом зі сім'єю перебралася у Ренн, де отримала середню освіту. Оскільки вона майже 15 років прожила у Саарі, то досконало володіла, окрім французької, німецькою мовою.
Рух Опору
До початку Другої світової війни і окупації Франції Німеччиною Женев'єв була студенткою історичного факультету у Рене. 18 червня 1940 року вона дізналася, що її дядько Шарль де Голль виголосив промову у Лондоні, у котрій закликав французів битися за визволення своєї країни. З цього часу вона почала брати участь в акціях Опору: зривала зі стін нацистські листівки, а один з прапорів з мосту через Вілен забрала додому у якості трофею.
У 1941 році Женев'єв поступила до Сорбонни і переїхала до Парижу, де жила у своєї тітки Мадлен, котра була активною учасницею руху Опору у складі так званої [fr] (хоча остання через коспірацію не знала, що працює на цю організацію). У квітні 1943 року Женев'єв стала учасницею руху «Захист Франції» і займалася випуском і розповсюдженням однойменної підпільної газети France Soir.
20 липня 1943 року Женев'єв де Голль арештувало гестапо. Вона опинилася в паризькій в'язниці Френ, а пізніше в ув'язнені у Комп'єні. 2 лютого 1944 року її перевели у концентраційний табір Равенсбрюк. З листопада 1944 року за наказом Генріха Гіммлера, який вважав можливим використати стан Женев'єв у якості одного з козирів на можливих переговорах з її дядьком, вона була поміщена в одиночну камеру у підземний бункер, де провела чотири місяці. Після визволення концтабору частинами Червоної армії у лютому 1945 року поїхала до Базеля, де зустрілася із батьком.
Після війни
У 1946 році Женев'єв де Голль вийшла заміж за видавця і колишнього учасника Руху Опору Бернара Антоньйоза (1921—1994). Разом з іншими депортованими вона брала участь у створенні Асоціації депортованих та інтегрованих учасників Опору (ADIR), президентом котрої стала. У 1947 році взяла участь у діяльності партії Об'єднання французького народу, створеної її дядьком Шарлем де Голлем. У 1987 році брала участь як свідок обвинувачення в судовому процесі проти «ліонського ката» Клауса Барбі.
У 1958 році Женев'єв де Голль-Антоньйоз працювала в Міністерстві культури, під керівництвом Андре Мальро. У цій якості вона познайомилася зі священником отцем Жозефом Вресінськи, який боровся за права бездомних і бідних. Женев'єв залишила роботу в міністерстві й увійшла до складу засновників благодійного товариства «Допомога в потребі» (АТД), яку очолювала впродовж багатьох років — з 1964 по 1998 роки. Завдяки її багаторічної діяльності в 1998 році у Франції був прийнятий спеціальний закон про боротьбу з бідністю.
Нагороди
Женев'єв де Голль Антоньйоз була нагороджена Військовим хрестом, медаллю Опору. У 1998 році вона стала першою жінкою, нагородженою Великим хрестом Ордену Почесного легіону.
27 травня 2015 прах Женев'єв де Голль-Антоньйоз повинен був перепохований в паризькому Пантеоні, але через заперечення родичів туди була перенесена лише частинка землі з її могили.
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Babelio — 2007.
- GeneaStar
- (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
- Fabrice Veysseyre-Redon (13 березня 2015). (фр.). Le Dauphiné. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Entrée de quatre figures de la Résistance au Panthéon (фр.). Musée de la résistence en ligne. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Contexte historique (фр.). Musée de la résistence en ligne. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Les biographies (фр.). Centre des monuments nationaux. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhenev yev de Goll Antonjo z fr Genevieve de Gaulle Anthonioz 25 zhovtnya 1920 103 roki Sen Zhan de Valeriskl departament Gar 14 lyutogo 2002 Parizh uchasnicya francuzkogo ruhu Oporu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U pislyavoyenni roki borolasya za prava lyudini i proti bidnosti z 1964 po 1998 rik prezident mizhnarodnogo ruhu ATD Chetvertij Svit Persha zhinka nagorodzhena Velikim hrestom ordenu Pochesnogo legionu Zhenev yev de Goll Antonjoz fr Genevieve de Gaulle Anthonioz Im ya pri narodzhenni fr Genevieve Germaine Agnes de Gaulle 1 Narodzhennya 25 zhovtnya 1920 1920 10 25 2 3 Sen Zhan de Valeriskl GarSmert 15 lyutogo 2002 2002 02 15 81 rik VI okrug Parizha Parizh FranciyaPohovannya Panteon i Q83279188 Krayina FranciyaOsvita d i Parizkij universitetPartiya Ob yednannya francuzkogo naroduBatko dShlyub dDiti d i d Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi U travni 2015 roku chastochka zemli z yiyi mogili perepohovana u parizhskomu Panteoni Do vijniZhenev yev de Goll bula dochkoyu Ksav ye starshogo brata Sharlya de Gollya Yiyi batko buv girnichim inzhenerom u Saari She u rannomu ditinstvi u vici chotiroh rokiv vona vtratila matir Pislya togo yak Saar za rezultatami plebiscitu u 1935 roci buv povernutij Nimechchini Zhenev yev razom zi sim yeyu perebralasya u Renn de otrimala serednyu osvitu Oskilki vona majzhe 15 rokiv prozhila u Saari to doskonalo volodila okrim francuzkoyi nimeckoyu movoyu Ruh OporuDo pochatku Drugoyi svitovoyi vijni i okupaciyi Franciyi Nimechchinoyu Zhenev yev bula studentkoyu istorichnogo fakultetu u Rene 18 chervnya 1940 roku vona diznalasya sho yiyi dyadko Sharl de Goll vigolosiv promovu u Londoni u kotrij zaklikav francuziv bitisya za vizvolennya svoyeyi krayini Z cogo chasu vona pochala brati uchast v akciyah Oporu zrivala zi stin nacistski listivki a odin z praporiv z mostu cherez Vilen zabrala dodomu u yakosti trofeyu U 1941 roci Zhenev yev postupila do Sorbonni i pereyihala do Parizhu de zhila u svoyeyi titki Madlen kotra bula aktivnoyu uchasniceyu ruhu Oporu u skladi tak zvanoyi fr hocha ostannya cherez kospiraciyu ne znala sho pracyuye na cyu organizaciyu U kvitni 1943 roku Zhenev yev stala uchasniceyu ruhu Zahist Franciyi i zajmalasya vipuskom i rozpovsyudzhennyam odnojmennoyi pidpilnoyi gazeti France Soir 20 lipnya 1943 roku Zhenev yev de Goll areshtuvalo gestapo Vona opinilasya v parizkij v yaznici Fren a piznishe v uv yazneni u Komp yeni 2 lyutogo 1944 roku yiyi pereveli u koncentracijnij tabir Ravensbryuk Z listopada 1944 roku za nakazom Genriha Gimmlera yakij vvazhav mozhlivim vikoristati stan Zhenev yev u yakosti odnogo z koziriv na mozhlivih peregovorah z yiyi dyadkom vona bula pomishena v odinochnu kameru u pidzemnij bunker de provela chotiri misyaci Pislya vizvolennya konctaboru chastinami Chervonoyi armiyi u lyutomu 1945 roku poyihala do Bazelya de zustrilasya iz batkom Pislya vijniU 1946 roci Zhenev yev de Goll vijshla zamizh za vidavcya i kolishnogo uchasnika Ruhu Oporu Bernara Antonjoza 1921 1994 Razom z inshimi deportovanimi vona brala uchast u stvorenni Asociaciyi deportovanih ta integrovanih uchasnikiv Oporu ADIR prezidentom kotroyi stala U 1947 roci vzyala uchast u diyalnosti partiyi Ob yednannya francuzkogo narodu stvorenoyi yiyi dyadkom Sharlem de Gollem U 1987 roci brala uchast yak svidok obvinuvachennya v sudovomu procesi proti lionskogo kata Klausa Barbi U 1958 roci Zhenev yev de Goll Antonjoz pracyuvala v Ministerstvi kulturi pid kerivnictvom Andre Malro U cij yakosti vona poznajomilasya zi svyashennikom otcem Zhozefom Vresinski yakij borovsya za prava bezdomnih i bidnih Zhenev yev zalishila robotu v ministerstvi j uvijshla do skladu zasnovnikiv blagodijnogo tovaristva Dopomoga v potrebi ATD yaku ocholyuvala vprodovzh bagatoh rokiv z 1964 po 1998 roki Zavdyaki yiyi bagatorichnoyi diyalnosti v 1998 roci u Franciyi buv prijnyatij specialnij zakon pro borotbu z bidnistyu Ceremoniya perezahoronennya u parizkij Panteon 27 travnya 2015NagorodiZhenev yev de Goll Antonjoz bula nagorodzhena Vijskovim hrestom medallyu Oporu U 1998 roci vona stala pershoyu zhinkoyu nagorodzhenoyu Velikim hrestom Ordenu Pochesnogo legionu 27 travnya 2015 prah Zhenev yev de Goll Antonjoz povinen buv perepohovanij v parizkomu Panteoni ale cherez zaperechennya rodichiv tudi bula perenesena lishe chastinka zemli z yiyi mogili PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Babelio 2007 d Track Q2877812 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 fr Encyclopedie Larousse Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Fabrice Veysseyre Redon 13 bereznya 2015 fr Le Dauphine Arhiv originalu za 28 sichnya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Entree de quatre figures de la Resistance au Pantheon fr Musee de la resistence en ligne Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Contexte historique fr Musee de la resistence en ligne Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Les biographies fr Centre des monuments nationaux Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015