Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Желєзнодоро́жний (рос. Железнодорожный, буквально — «Залізничний») — колишнє місто обласного підпорядкування в Московській області Росії. 2015 року було приєднане до сусіднього міста Балашиха.
| місто Желєзнодорожний | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1861 | ||||
| Статус міста | 1952 | ||||
| Населення | 125 296 (2009) | ||||
| Площа | 24 км² | ||||
| Поштові індекси | 143980 | ||||
| Телефонний код | +7 49631 | ||||
| Географічні координати: | 55°45′ пн. ш. 38°01′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 38.017° сх. д.Координати: 55°45′ пн. ш. 38°01′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 38.017° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Влада | |||||
| Міський голова | Євгеній Жирков | ||||
| Мапа | |||||
  Желєзнодорожний  Желєзнодорожний | |||||
|
| |||||
| | |||||
Населення 125,3 тис. осіб (2009).
Залізнична станція по лінії Москва — Нижній Новгород за 10 км на схід від Москви.
Провадиться активне житлове будівництво.
Розташування та адміністративний поділ
Місто Жєлєзнодорожний розташовано на схід від Москви по Носовіхінському шосе, він знаходиться на території , однак не входить в його управлінську структуру, а напряму підпорядковується уряду Московської області. Площа міста — понад 2000 га, населення — близько 110 тисяч, однак влітку через приплив дачників воно зростає до 300 тисяч. Місто складається з семи мікрорайонів: Кераміка, Купавна, Кучино, Ольгіно, Павлино, Саввино, Центр.
Символіка
Місто Железнодорожний має власну символіку: (герб) та (прапор), які було ухвалено 20 березня 2002 року.
Економіка
Хоча місто знаходиться поруч із Москвою, однак дві третини мешканців працює в Жєлєзнодорожному. У місті є кілька відносно великих підприємств і ряд наукових закладів, серед яких ВЕСПАН — науково-виробничий інститут засобів зв'язку, ВНДІІВСГЕ — Всеросійський науково-дослідний інститут ветеринарної санітарії, гігієни та екології, державний науково-дослідний технологічний інститут, НДІприладобудування, відділення обсерваторії Державного астрономічного інституту ім Штерберга. Промисловість представлена в основному будівельною індустрією, текстильною, харчовою та деревообробною промисловістю.
Транспорт
Через місто проходять великі автомагістралі, які з'єднують Москву та найближчі райони Підмосков'я. У місті є велика залізнична станція, яка називається «Желєзнодорожна» — час у дорозі від неї до Курського вокзалу — 35 хвилин.
Клімат та екологія
Клімат міста помірно-континентальний з чітко вираженими порами року. При найбільших морозах взимку температура не опускається нижче 30 °C. Влітку температура повітря не перевищує 32 °C.
Місто має значні екологічні проблеми. Найбрудніше підприємство на території Желєзнодорожного — завод «Rocwool», який викидає в атмосферу фенол. Тому за останні роки у місті зросла кількість онкохворих. Водопровідна вода в Желєзнодорожному багата на залізо, тому по кольору вона подібна на іржаву. Якщо ванну наповнити водою, то в найкращому випадку вода буде лимонного кольору, у найгіршому — червоно-коричневого.
Населення
Зміна чисельності населення міста.
| Рік | Мешканців |
|---|---|
| 1959 | 19243 |
| 1970 | 60996 |
| 1979 | 79930 |
| 1989 | 99000 |
| 2002 | 104000 |
| 2003 | 104000 |
| 2004 | 107000 |
| 2005 | 115000 |
| 2006 | 116500 |
| 2010 | 131257 |
| 2014 | 146251 |
Історія
Перші згадки про поселення, які знаходяться в межах сучасного міста (Кучино, Савино, Темниково та ін.) датуються 1573–1574 рр. У другій половині XVIII століття в Кучино почали добувати глину, а на початку XIX століття організовано виробництво червоної цегли. Основний розвиток району пов'язаний з появою залізничної станції Обираловка а в подальшому — з відкриттям залізничного депо. У 1904 році у Кучіно на кошти мільйонера Д. П. Рябушинського був відкритий перший в Європі аеродинамічний інститут де наукову роботу очолював основоположник сучасної аеродинаміки М. Є. Жуковський.
1939 року із навколишніх сіл формується селище Желєзнодорожний (рос. Железнодорожный посёлок — «Залізничне селище»), яке у 1952 році отримує статус міста.
Пам'ятки історії та архітектури
Храми
Головною пам'яткою міста є храм Преображення Господнього, який був збудований із дерева у 17 ст. у селі Савино-Спаське, а через два століття замість старого храму був зведений новий із цегли. Його головною цінністю є порцеляновий іконостас оброблений позолотою. Церква Святої Трійці у селі Павліно (Троїцьке-Кайнарджі) — єдина будівля, яка залишилась від маєтку графа Петра Олександровича Рум'янцева (1725–1796) Церква була збудована у 1778 році у стилі французького класицизму. Поруч з храмом знаходиться усипальня роду Рум'янцевих (1830 р.), а також невелика цвинтарна Воскресенська церква (1867). У радянські часи храм не закривали, однак у 20-ті роки XX століття було конфісковано церковні цінності, відбувались гоніння на духовенство. З початку XX століття настоятелем храму був священик Олексій Никольський, який закінчив життя мученицькою смертю. У 2000 році він зарахований до лику святих Російської Православної церкви.
Культура
У місті працює краєзнавчий музей, якому у 1989 році присвоєно звання народного — в його 5 залах розташовано 2000 експонатів. Всього в його фондах 3500 тисяч одиниць зберігання.
Освіта
У місті працює 2 гімназії,14 середніх шкіл, 10 установ позашкільної освіти дітей. У місті розташовано державний коледж технології та управління «Коледжний комплекс», він веде підготовку за 12 спеціальностями, у ньому одночасно навчається понад 2000 студентів, а корпуси розташовані у містах (Електроуглі), Железнодорожний та селище (Стара Купавнаref)>http://колледжный-комплекс.рф/mod/resource/view.php?id=2 [ 3 січня 2014 у Wayback Machine.]</ref>. Також працює Московський гідрометеорологічний коледж.
Відомі люди
В місті народилися:
- (Харитонов Євген Вікторович) — російський поет, історик літератури і кіно, перекладач болгарської поезії і фантастики, критик, музикант.
Цікаві факти
На станції Обираловка героїня роману Лева Толстого «Анна Кареніна» покінчила життя самогубством, кинувшись під потяг.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 11 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://kulturnoe-nasledie.ru/monuments.php?id[недоступне посилання з липня 2019]
- Города Подмосковья: Железнодорожный [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет