Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Жорж Кастнер фр Jean Georges Kastner 9 березня 1810 Страсбург 19 грудня 1867 Париж французький композитор і музикозн

Жан Жорж Кастнер

Жан Жорж Кастнер

Жан Жорж Кастнер (фр. Jean-Georges Kastner; 9 березня 1810, Страсбург — 19 грудня 1867, Париж) — французький композитор і музикознавець. Батько .

Жан Жорж Кастнер
фр. Jean-Georges Kastner
фр. Georges Kastner
image
Основна інформація
Дата народження9 березня 1810(1810-03-09)[1][2][…] або 9 березня 1811(1811-03-09)[4]
Місце народженняСтрасбург[5]
Дата смерті19 грудня 1867(1867-12-19)[1][2][…]
Місце смертіПариж, Франція[5]
ГромадянствоФранція
Професіїкомпозитор, музикознавець, музичний педагог, теоретик
Жанриопера
Дітиd
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кастнер.

Біографія

Перші уроки музики отримав від свого батька, органіста, почав писати музику в 16 років, в 17 років завершив фортеп'янний концерт. У 1827–1832 вивчав теологію в Страсбурзькому університеті, не залишаючи занять музикою. У рік закінчення університету він закінчив і свою першу оперу «Густав Васа», за якою слідували «Смерть Оскара» (нім. Oskars Tod; 1833) і «Сарацин» (нім. Der Sarazene; 1834); крім того, Кастнер написав в Страсбурзі три симфонії, п'ять увертюр, ряд творів для духового оркестру (оскільки деякий час керував місцевим військовим оркестром). Четверта опера Кастнера, «Цариця сарматів» (нім. Die Königin der Sarmaten), була нарешті поставлена в Страсбурзі 13 червня 1835 року — з таким успіхом, що муніципалітет надав молодому композиторові стипендію для вдосконалення майстерності в Парижі.

У Паризькій консерваторії основними наставниками Кастнера стали Антонін Рейха і , вони відразу високо оцінили, перш за все, теоретичний і педагогічний хист 25-річного музиканта: вже через рік їхній учень завершив роботу над «Загальним курсом інструментування» (фр. Traité general d’instrumentation), роком пізніше виданим під грифом Королівської академії витончених мистецтв; книга була підписана до друку комісією в складі найавторитетніших музикантів епохи на чолі з керівником консерваторії Луїджі Керубіні. Підручник Кастнера був негайно прийнятий для викладання в консерваторії і послужив моделлю для опублікованого сімома роками пізніше аналогічного трактату Гектора Берліоза, який багато років дружив з Кастнером: за словами відомого дослідника життя і творчості Берліоза Д. Керна Голомена, «в своїй праці Берліоз наче намагався випередити Кастнера в його ж власній концепції».

image
Жан Жорж Кастнер (1867)

Надалі Кастнер опублікував безліч інших навчальних посібників — як з інструментування, так і виконавства на різних інструментах, від литавр до саксофона, а також «Загальне керівництво по військовій музиці для французьких армій» (фр. Manuel général de musique militaire à l'usage des armées françaises; 1848). Кастнер також склав збори «Пісні французької армії» (фр. Les chants de l'armée française; 1855), наділивши його цінним історичним нарисом.

В паризький період Кастнер менше займався композицією. Він написав ще чотири опери (і дві незакінчені), з яких тільки «Маска» (італ. La maschera; 1841) була поставлена в Опера Комік, а «Останній цар Юдеї» (фр. Le dernier roi de Juda; 1844), цікава тим, що тут вперше в оперній партитурі був вжитий саксофон, вона була представлена в концертному виконанні. Кастнер був також одним з перших композиторів, що писали спеціально для саксофона. Крім того, до порівняно пізнього етапу творчості Кастнера відноситься численна фортеп'янна музика, особливо вальси.

Окрему своєрідну частину творчої спадщини Кастнера складають так звані «книги-партитури» (фр. livres-partitions) — твори для хору і оркестру, складені Кастнером як додаток до книг (літературний текст і партитура публікувалися під однією обкладинкою). Три такі книги були випущені Кастнером разом з Едуардом Тьєррі: «Танці смерті» (фр. Les danses des morts; 1852), присвячені темі «музика і смерть», «Голоси Парижа» (фр. Les voix de Paris; 1857), що розповідають про крики і розспіви вуличних і ринкових торговців від Середньовіччя до теперішнього часу, і «Музична пареміологія французької мови» (фр. Parémiologie musicale de la langue française; 1866).

Кастнер також багато друкувався як музичний критик, протягом 20 років Кастнер працював над великим музичним словником, який залишився незавершеним.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116066164 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. https://books.google.ca/books?id=4ZEo2sxX0-oC&pg=PA376
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Г. Риман Кастнер // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 600–601.
    d:Track:Q27776546d:Track:Q27680201d:Track:Q649d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  7. Stewart Carter. George Kastner on brass instruments // Perspectives in brass scholarship: Proceedings of the International Historic Brass Symposium, Amherst, 1995. / Ed. S. Carter. — Pendragon Press, 1997. — P. 171. (англ.)
  8. D. Hern Holoman. Berlioz. — Harvard University Press. 1989. — P. 356. (англ.)

Література

  • Hermann Ludwig von Jan. Johann Georg Kastner, ein elsässischer Tondichter, Theoretiker und Musikforscher — sein Werden und Wirken. — Leipzig: , 1886, 3 Bände.

Праці з музикознавства

  • G. Kastner. Manuel general de musique militaire. Paris 1848

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Zhorzh Kastner fr Jean Georges Kastner 9 bereznya 1810 Strasburg 19 grudnya 1867 Parizh francuzkij kompozitor i muzikoznavec Batko Zhan Zhorzh Kastnerfr Jean Georges Kastner fr Georges KastnerOsnovna informaciyaData narodzhennya9 bereznya 1810 1810 03 09 1 2 abo 9 bereznya 1811 1811 03 09 4 Misce narodzhennyaStrasburg 5 Data smerti19 grudnya 1867 1867 12 19 1 2 Misce smertiParizh Franciya 5 GromadyanstvoFranciyaProfesiyikompozitor muzikoznavec muzichnij pedagog teoretikZhanrioperaDitid Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kastner BiografiyaPershi uroki muziki otrimav vid svogo batka organista pochav pisati muziku v 16 rokiv v 17 rokiv zavershiv fortep yannij koncert U 1827 1832 vivchav teologiyu v Strasburzkomu universiteti ne zalishayuchi zanyat muzikoyu U rik zakinchennya universitetu vin zakinchiv i svoyu pershu operu Gustav Vasa za yakoyu sliduvali Smert Oskara nim Oskars Tod 1833 i Saracin nim Der Sarazene 1834 krim togo Kastner napisav v Strasburzi tri simfoniyi p yat uvertyur ryad tvoriv dlya duhovogo orkestru oskilki deyakij chas keruvav miscevim vijskovim orkestrom Chetverta opera Kastnera Caricya sarmativ nim Die Konigin der Sarmaten bula nareshti postavlena v Strasburzi 13 chervnya 1835 roku z takim uspihom sho municipalitet nadav molodomu kompozitorovi stipendiyu dlya vdoskonalennya majsternosti v Parizhi U Parizkij konservatoriyi osnovnimi nastavnikami Kastnera stali Antonin Rejha i voni vidrazu visoko ocinili persh za vse teoretichnij i pedagogichnij hist 25 richnogo muzikanta vzhe cherez rik yihnij uchen zavershiv robotu nad Zagalnim kursom instrumentuvannya fr Traite general d instrumentation rokom piznishe vidanim pid grifom Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv kniga bula pidpisana do druku komisiyeyu v skladi najavtoritetnishih muzikantiv epohi na choli z kerivnikom konservatoriyi Luyidzhi Kerubini Pidruchnik Kastnera buv negajno prijnyatij dlya vikladannya v konservatoriyi i posluzhiv modellyu dlya opublikovanogo simoma rokami piznishe analogichnogo traktatu Gektora Berlioza yakij bagato rokiv druzhiv z Kastnerom za slovami vidomogo doslidnika zhittya i tvorchosti Berlioza D Kerna Golomena v svoyij praci Berlioz nache namagavsya viperediti Kastnera v jogo zh vlasnij koncepciyi Zhan Zhorzh Kastner 1867 Nadali Kastner opublikuvav bezlich inshih navchalnih posibnikiv yak z instrumentuvannya tak i vikonavstva na riznih instrumentah vid litavr do saksofona a takozh Zagalne kerivnictvo po vijskovij muzici dlya francuzkih armij fr Manuel general de musique militaire a l usage des armees francaises 1848 Kastner takozh sklav zbori Pisni francuzkoyi armiyi fr Les chants de l armee francaise 1855 nadilivshi jogo cinnim istorichnim narisom V parizkij period Kastner menshe zajmavsya kompoziciyeyu Vin napisav she chotiri operi i dvi nezakincheni z yakih tilki Maska ital La maschera 1841 bula postavlena v Opera Komik a Ostannij car Yudeyi fr Le dernier roi de Juda 1844 cikava tim sho tut vpershe v opernij partituri buv vzhitij saksofon vona bula predstavlena v koncertnomu vikonanni Kastner buv takozh odnim z pershih kompozitoriv sho pisali specialno dlya saksofona Krim togo do porivnyano piznogo etapu tvorchosti Kastnera vidnositsya chislenna fortep yanna muzika osoblivo valsi Okremu svoyeridnu chastinu tvorchoyi spadshini Kastnera skladayut tak zvani knigi partituri fr livres partitions tvori dlya horu i orkestru skladeni Kastnerom yak dodatok do knig literaturnij tekst i partitura publikuvalisya pid odniyeyu obkladinkoyu Tri taki knigi buli vipusheni Kastnerom razom z Eduardom Tyerri Tanci smerti fr Les danses des morts 1852 prisvyacheni temi muzika i smert Golosi Parizha fr Les voix de Paris 1857 sho rozpovidayut pro kriki i rozspivi vulichnih i rinkovih torgovciv vid Serednovichchya do teperishnogo chasu i Muzichna paremiologiya francuzkoyi movi fr Paremiologie musicale de la langue francaise 1866 Kastner takozh bagato drukuvavsya yak muzichnij kritik protyagom 20 rokiv Kastner pracyuvav nad velikim muzichnim slovnikom yakij zalishivsya nezavershenim PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116066164 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 https books google ca books id 4ZEo2sxX0 oC amp pg PA376 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 G Riman Kastner Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 2 S 600 601 d Track Q27776546d Track Q27680201d Track Q649d Track Q2910129d Track Q7117345 Stewart Carter George Kastner on brass instruments Perspectives in brass scholarship Proceedings of the International Historic Brass Symposium Amherst 1995 Ed S Carter Pendragon Press 1997 P 171 angl D Hern Holoman Berlioz Harvard University Press 1989 P 356 angl LiteraturaHermann Ludwig von Jan Johann Georg Kastner ein elsassischer Tondichter Theoretiker und Musikforscher sein Werden und Wirken Leipzig Breitkopf amp Hartel 1886 3 Bande Praci z muzikoznavstvaG Kastner Manuel general de musique militaire Paris 1848PosilannyaSolovjov M F Kastner Zhan Zhorzh Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kastner Zhan Zhorzh noty proizvedenij na International Music Score Library Project

Дата публікації:
Топ