Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Батист Сільвер Гі, віконт де Мартіньяк (фр. Jean-Baptiste Sylvère Gay, vicomte de Martignac; 20 червня 1778 — 3 квітня 1832) — французький політичний діяч.
| Жан Батист Мартіньяк | |
|---|---|
| фр. Jean Baptiste Gaye, vicomte de Martignac фр. Jean-Baptiste Sylvère Gaye de Martignac | |
 | |
| Народився | 20 червня 1778[1][2][…] Бордо |
| Помер | 3 квітня 1832[1][2][3] (53 роки) Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез[5] і d |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політик, адвокат, суддя, поет, goguettier, шансоньє |
| Alma mater | Університет Бордо I |
| Знання мов | французька[1] |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції, d і d |
| Партія | Ультрароялісти |
| Конфесія | католицтво |
| Нагороди |      |
| |
Біографія
Адвокат за професією; під час Першої імперії був відомий як гарячий рояліст, після Реставрації призначений генеральним прокурором. У 1821 році обраний в палату депутатів, де виділився ораторським талантом і набув популярності своїм особистим благородством. Після падіння міністерства Віллеля, Мартіньяк, в січні 1828 року, став на чолі кабінету, в якому отримав портфель внутрішніх справ; провів новий закон про пресу, яким скасовувалася вимога попереднього дозволу для журналів і зм'якшувалися цензурні строгості; наполіг на виданні ордонанса, вилучив значне число навчальних закладів з ведення ордена єзуїтів; провів закон про щорічний перегляд виборчих списків, що послабив урядовий тиск на виборах.
У своїй діяльності міністерство Мартіньяка виходило з переконання, що «щастя Франції лежить у щирому союзі між королівським авторитетом і вільностями, освяченими хартією». Портфель міністра фінансів Мартіньяк віддав Антуану Руа. Однак, крайня помірність Мартіньяка не задовольняла ліву сторону, а його лібералізм був ненависний королю і крайнім роялістам. Король вів проти нього інтригу спершу з Віллелєм, який таємно прибував до нього в палац для переговорів, потім з Поліньяком; у країні було мовби два взаємно ворожих уряди.
Після 20-місячного управління міністерство Мартіньяка впало під ударами, майстерно організованими коаліцією правих і лівих, через два законопроєкти про реформу департаментської і общинної адміністрації, в сенсі більшої децентралізації управління (серпень 1829). Місце його зайняло реакційне міністерство Поліньяка, який швидко довів монархію до краху. У 1830 році Мартіньяк, на прохання свого недавнього ворога, Поліньяка, з повною готовністю прийняв на себе його захист у процесі міністрів Карла Х і провів її з чудовою силою красномовства, сміливістю і благородством.
Після смерті Мартіньяка вийшов його «Essai historique sur la revolution d'Espagne et sur l'intervention de 1823».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- Encyclopædia Britannica
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 316.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет