Жан Франсуа Мармонтель | ||||
---|---|---|---|---|
Jean-François Marmontel | ||||
Олександр Рослін, портрет Жана Франсуа Мармонтеля, 1767, Лувр | ||||
Народився | 11 липня 1723 Бор-лез-Орг, Коррез | |||
Помер | 31 грудня 1799 (76 років) Абловіль, Ер ·апоплексія | |||
Поховання | Сент-Обен-сюр-Гайон | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | письменник | |||
Заклад | d | |||
Мова творів | французька | |||
Magnum opus | «Contes moraux» (Моральні казки) | |||
Членство | Французька академія (31 грудня 1799)[1] і d | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Родичі | Антуан Мармонтель | |||
Брати, сестри | d, d, d, d, d і d | |||
| ||||
Жан Франсуа Мармонтель у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жан Франсуа́ Мармонте́ль (фр. Jean-François Marmontel, 11 липня 1723 — 31 грудня 1799) — французький прозаїк, поет, драматург. Один з авторів Енциклопедії. Член Французької академії.
Біографія
Мармонтель народився у родині кравця в Бор-лез-Орг в Коррезі. Після навчання в єзуїтській школі та недовгого студіювання на кафедрі філософії в Тулузі, постригся в ченці й одержав місце викладача в Єзуїтській колегії. 1743 року Мармонтель написав свою першу оду: «L 'Invention de la poudre à canon» (Винайдення гарматного пороху) й сподівався отримати за неї приз на конкурсі «Jeux Floraux», але зазнав невдачі.
Він звернувся до Вольтера зі скаргою на несправедливість суддів; таким чином між ними зав'язалася дружба, що тривала все життя. За сприяння Вольтера Мармонтель видавав «Observateur littéraire».
1748 року Мармонтель написав трагедію «Denys le tyran», за якою з'явилися «Aristomène» (1749), «Cléopâtre» (1750), «Les Héraclides» (1752), «Égyptus» (1753); всі вони мали свого часу успіх, але на думку сьогоднішніх літературознавців, їхній рівень не надто високий. Успіх цих п'єс залежав скоріше від таланту акторів і від того, що Мармонтель був улюбленцем світського суспільства та героєм різних романічних пригод.
Вище трагедій Мармонтеля стоять його «Contes moraux» (Моральні казки), вишукані розповіді, які не надто виправдовують свою назву. Автор змальовує в них звичаї суспільства, поєднуючи в них сентиментальність та сентенційність з грівуазністью, тобто дещо непристойною грайливістю, що загалом є рисою багатьох авторів XVIII століття. Особливо вирізняються такі оповідання, як «Alcibiade ou le moi», «Soliman II», «La mauvaise mère» та ін.
Популярним був історичний роман Мармонтеля, «Bélisaire» (1767), що зазнав переслідувань Сорбонни за проповідь віротерпимості.
1783 року, після смерті д'Аламбера, Мармонтеля було призначено секретарем Французької академії, а 1786 року він отримав професорську кафедру. Свої праці з історії літератури, що були надруковані в «Encyclopédie», Мармонтель зібрав у книжку «Éléments de littérature», яка мала таку ж популярність, як «Lycée» Лагарпа.
Мармонтель написав ще багато лібрето для опер, опереток та балетів: балет «Кефал та Прокріс» для композитора Андре Гретрі, «La Guirlande» (1751), «Acanthe et Céphise» (1751), «Hercule mourant» (1761) тощо.
Серед інших його творі в прозі та віршах відомі: «L'établissement de l'école militaire» (1751), «Vers sur la convalescence du Dauphin» (1752), «Poétique française» (1763), « Mémoire sur la régence du duc d' Orléans» (1788), «Nouveaux contes moraux» (1792) і т. д. Зібрання творів Мармонтеля вийшло в 1819 р. «Oeuvres choisies» видані С. Сюрен (1824).
За архівними даними масонських лож відомо, що Мармонтель був масоном і входив у легендарну масонську ложу .
Твори
Драматургія
- Denys le tyran, tragédie, 5 février 1748
- Aristomène, tragédie, 30 avril 1749
- Cléopâtre, tragédie, 20 mai 1750
- La Guirlande, acte de ballet, 1751, musique de Jean-Philippe Rameau
- Acanthe et Céphise, pastorale héroïque en trois actes, 1751, musique de Jean-Philippe Rameau
- Les Héraclides, tragédie, 24 mai 1752
- égyptus, tragédie, 1753
- Lysis et Délie, pastorale héroïque en un acte, 1753, musique de Jean-Philippe Rameau
- Les Sybarites, acte de ballet, 1753, musique de Jean-Philippe Rameau
- Hercule mourant, opéra, 1761
- Annette et Lubin (1762)
- La Bergère des Alpes (1766)
- Le Huron, opéra-comique, 1768, musique d'André Grétry
- Lucile, opéra-comique, 1769, musique d'André Grétry
- Sylvain, opéra-comique, 1770, musique d'André Grétry
- L'Amie de la maison, opéra-comique, 1771, musique d'André Grétry
- Zémire et Azor, opéra-comique, 1771, musique d'André Grétry
- Céphale et Procris, 1773
- La Fausse magie, opéra-comique, 1775, musique d'André Grétry
- Didon, опера, 1783, musique de Niccolò Vito Piccinni
- La Fausse Pénélope, opéra-comique, 1785, musique de Niccolò Vito Piccinni
- Démophon, 1788
Поезія
- Polymnie, satire en 11 chants
- L' établissement de l' école militaire, 1751
- Vers sur la convalescence du Dauphin, 1752
- La naissance du duc d'Aquitaine, 1753
- Épître aux poètes, 1760
- La Neuvaine de Cythère, 1820
Романи
- Contes moraux, 1755—1759
- Bélisaire, 1767
- Les Incas, 1777
- Nouveaux contes moraux, 1792
Есе
- Poétique française, 1763, 3 parties: ouvrage dans lequel Jean Racine et Nicolas Boileau sont vivement attaqués
- Essai sur les révolutions de la musique en France, 1777
- De l'Autorité de l'usage sur la langue, 1785
- Éléments de littérature, 1787. Édition moderne chez Desjonquères, présentée, établie et annotée par Sophie Le Ménahèze, 2005.
- Mémoire sur la régence du duc d' Orléans, 1788
- Apologie de l'Académie française, 1792
Інші твори
- édition remaniée de Venceslas de Rotrou, 1759
- La Pharsale de Lucain, traduite en prose, 1766
- édition des Chefs d' œuvres dramatiques de Mairet, Du Ryer et Rotrou, avec un Commentaire, 1775
- Mémoires d'un père pour servir à l 'instruction de ses enfants, 1800
- Leçons d'un père à ses enfants sur la langue française, 1806
Література
- Michael Cardy, The literary doctrines of Jean-François Marmontel, Oxford, Voltaire foundation; Paris, J. Touzot, 1982, 182 p.
- Scipion Lenel, Marmontel, d' après les documents nouveaux et inédits, Paris, Hachette et Cie, 1902 (rééd. Genève, Slatkine, 1970), 574 p.
- Kees Meerhoff et Annie Jourdan, Mémorable Marmontel: 1799–1999 (études réunies par), Amsterdam & Atlanta, Éditions Rodopi, 1999, 174 p.
- Ewa Rzadkowska, Francuskie wzorce polskich Oświeconych: studium o recepcji J. F. Marmontela w XVIII w, Varsovie, Państwowe Wyd. Naukowe, 1989, 339 p.
- John Renwick:
- Jean-François Marmontel, Correspondance, 2 tomes (tome I: 1744–1780, tome II: 1781–1799), texte établi, annoté et présenté par John Renwick, Presses universitaires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, 1974, XXVIII-356 pages
- Jean-François Marmontel: 1723–1799: dix études, Paris, H. Champion, 2001, 376 p.
- Jean-François Marmontel, Mémoires (édition critique par John Renwick), Éditions Champion, 2008, 864 p.
- Jacques Wagner:
- Marmontel: une rhétorique de l'apaisement, Louvain, Paris & Dudley, éditions Peeters 2003, 228 p.
- Jean-François Marmontel, un intellectuel exemplaire au siècle des Lumières (sous la direction de), Actes du colloque, Clermont-Ferrand et Bort-les-Orgues, septembre 1999, organisé par les Amis de Marmontel, Tulle, éditions Mille Sources, Société des lettres, sciences et arts de la Corrèze, 2003, 239 p.
- Marmontel journaliste et le Mercure de France: 1725–1761, Grenoble, Presses universitaires de Grenoble, 1975, 338 p.
Примітки
- Французька академія — 1635.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Daniel Ligou, ed. Dictionnaire de la franc-maçonnerie (Paris: Presses Universitaires de France, 1987)
- Louis Amiable, Une loge maçonnique d'avant 1789, la loge des Neuf Sœurs (Les Editions Maçonnique de France, Paris 1989)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Франсуа Мармонтель |
- Site consacré à Marmontel et à son œuvre [ 24 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Biographie détaill ée de Jean-François Marmontel [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- sur le site CÉSAR
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Zhan Fransua MarmontelJean Francois MarmontelOleksandr Roslin portret Zhana Fransua Marmontelya 1767 LuvrNarodivsya11 lipnya 1723 1723 07 11 Bor lez Org KorrezPomer31 grudnya 1799 1799 12 31 76 rokiv Ablovil Er apopleksiyaPohovannyaSent Oben syur GajonGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpismennikZakladdMova tvorivfrancuzkaMagnum opus Contes moraux Moralni kazki ChlenstvoFrancuzka akademiya 31 grudnya 1799 1 i dBatkodMatidRodichiAntuan MarmontelBrati sestrid d d d d i d Zhan Fransua Marmontel u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zhan Fransua Marmonte l fr Jean Francois Marmontel 11 lipnya 1723 31 grudnya 1799 francuzkij prozayik poet dramaturg Odin z avtoriv Enciklopediyi Chlen Francuzkoyi akademiyi BiografiyaZhan Fransua Marmontel Marmontel narodivsya u rodini kravcya v Bor lez Org v Korrezi Pislya navchannya v yezuyitskij shkoli ta nedovgogo studiyuvannya na kafedri filosofiyi v Tuluzi postrigsya v chenci j oderzhav misce vikladacha v Yezuyitskij kolegiyi 1743 roku Marmontel napisav svoyu pershu odu L Invention de la poudre a canon Vinajdennya garmatnogo porohu j spodivavsya otrimati za neyi priz na konkursi Jeux Floraux ale zaznav nevdachi Vin zvernuvsya do Voltera zi skargoyu na nespravedlivist suddiv takim chinom mizh nimi zav yazalasya druzhba sho trivala vse zhittya Za spriyannya Voltera Marmontel vidavav Observateur litteraire 1748 roku Marmontel napisav tragediyu Denys le tyran za yakoyu z yavilisya Aristomene 1749 Cleopatre 1750 Les Heraclides 1752 Egyptus 1753 vsi voni mali svogo chasu uspih ale na dumku sogodnishnih literaturoznavciv yihnij riven ne nadto visokij Uspih cih p yes zalezhav skorishe vid talantu aktoriv i vid togo sho Marmontel buv ulyublencem svitskogo suspilstva ta geroyem riznih romanichnih prigod Vishe tragedij Marmontelya stoyat jogo Contes moraux Moralni kazki vishukani rozpovidi yaki ne nadto vipravdovuyut svoyu nazvu Avtor zmalovuye v nih zvichayi suspilstva poyednuyuchi v nih sentimentalnist ta sentencijnist z grivuaznistyu tobto desho nepristojnoyu grajlivistyu sho zagalom ye risoyu bagatoh avtoriv XVIII stolittya Osoblivo viriznyayutsya taki opovidannya yak Alcibiade ou le moi Soliman II La mauvaise mere ta in Populyarnim buv istorichnij roman Marmontelya Belisaire 1767 sho zaznav peresliduvan Sorbonni za propovid viroterpimosti 1783 roku pislya smerti d Alambera Marmontelya bulo priznacheno sekretarem Francuzkoyi akademiyi a 1786 roku vin otrimav profesorsku kafedru Svoyi praci z istoriyi literaturi sho buli nadrukovani v Encyclopedie Marmontel zibrav u knizhku Elements de litterature yaka mala taku zh populyarnist yak Lycee Lagarpa Marmontel napisav she bagato libreto dlya oper operetok ta baletiv balet Kefal ta Prokris dlya kompozitora Andre Gretri La Guirlande 1751 Acanthe et Cephise 1751 Hercule mourant 1761 tosho Sered inshih jogo tvori v prozi ta virshah vidomi L etablissement de l ecole militaire 1751 Vers sur la convalescence du Dauphin 1752 Poetique francaise 1763 Memoire sur la regence du duc d Orleans 1788 Nouveaux contes moraux 1792 i t d Zibrannya tvoriv Marmontelya vijshlo v 1819 r Oeuvres choisies vidani S Syuren 1824 Za arhivnimi danimi masonskih lozh vidomo sho Marmontel buv masonom i vhodiv u legendarnu masonsku lozhu TvoriDramaturgiya Denys le tyran tragedie 5 fevrier 1748 Aristomene tragedie 30 avril 1749 Cleopatre tragedie 20 mai 1750 La Guirlande acte de ballet 1751 musique de Jean Philippe Rameau Acanthe et Cephise pastorale heroique en trois actes 1751 musique de Jean Philippe Rameau Les Heraclides tragedie 24 mai 1752 egyptus tragedie 1753 Lysis et Delie pastorale heroique en un acte 1753 musique de Jean Philippe Rameau Les Sybarites acte de ballet 1753 musique de Jean Philippe Rameau Hercule mourant opera 1761 Annette et Lubin 1762 La Bergere des Alpes 1766 Le Huron opera comique 1768 musique d Andre Gretry Lucile opera comique 1769 musique d Andre Gretry Sylvain opera comique 1770 musique d Andre Gretry L Amie de la maison opera comique 1771 musique d Andre Gretry Zemire et Azor opera comique 1771 musique d Andre Gretry Cephale et Procris 1773 La Fausse magie opera comique 1775 musique d Andre Gretry Didon opera 1783 musique de Niccolo Vito Piccinni La Fausse Penelope opera comique 1785 musique de Niccolo Vito Piccinni Demophon 1788Poeziya Polymnie satire en 11 chants L etablissement de l ecole militaire 1751 Vers sur la convalescence du Dauphin 1752 La naissance du duc d Aquitaine 1753 Epitre aux poetes 1760 La Neuvaine de Cythere 1820Romani Contes moraux 1755 1759 Belisaire 1767 Les Incas 1777 Nouveaux contes moraux 1792Ese Poetique francaise 1763 3 parties ouvrage dans lequel Jean Racine et Nicolas Boileau sont vivement attaques Essai sur les revolutions de la musique en France 1777 De l Autorite de l usage sur la langue 1785 Elements de litterature 1787 Edition moderne chez Desjonqueres presentee etablie et annotee par Sophie Le Menaheze 2005 Memoire sur la regence du duc d Orleans 1788 Apologie de l Academie francaise 1792Inshi tvori edition remaniee de Venceslas de Rotrou 1759 La Pharsale de Lucain traduite en prose 1766 edition des Chefs d œuvres dramatiques de Mairet Du Ryer et Rotrou avec un Commentaire 1775 Memoires d un pere pour servir a l instruction de ses enfants 1800 Lecons d un pere a ses enfants sur la langue francaise 1806LiteraturaMichael Cardy The literary doctrines of Jean Francois Marmontel Oxford Voltaire foundation Paris J Touzot 1982 182 p ISBN 0 7294 0287 8 Scipion Lenel Marmontel d apres les documents nouveaux et inedits Paris Hachette et Cie 1902 reed Geneve Slatkine 1970 574 p Kees Meerhoff et Annie Jourdan Memorable Marmontel 1799 1999 etudes reunies par Amsterdam amp Atlanta Editions Rodopi 1999 174 p ISBN 90 420 0425 8 Ewa Rzadkowska Francuskie wzorce polskich Oswieconych studium o recepcji J F Marmontela w XVIII w Varsovie Panstwowe Wyd Naukowe 1989 339 p ISBN 83 01 09035 9 John Renwick Jean Francois Marmontel Correspondance 2 tomes tome I 1744 1780 tome II 1781 1799 texte etabli annote et presente par John Renwick Presses universitaires Blaise Pascal Clermont Ferrand 1974 XXVIII 356 pages ISBN 2 87741 011 0 Jean Francois Marmontel 1723 1799 dix etudes Paris H Champion 2001 376 p ISBN 2 7453 0349 X Jean Francois Marmontel Memoires edition critique par John Renwick Editions Champion 2008 864 p ISBN 978 2 7453 1714 8 Jacques Wagner Marmontel une rhetorique de l apaisement Louvain Paris amp Dudley editions Peeters 2003 228 p ISBN 978 90 429 1216 8 Jean Francois Marmontel un intellectuel exemplaire au siecle des Lumieres sous la direction de Actes du colloque Clermont Ferrand et Bort les Orgues septembre 1999 organise par les Amis de Marmontel Tulle editions Mille Sources Societe des lettres sciences et arts de la Correze 2003 239 p ISBN 2 909744 21 3 Marmontel journaliste et leMercure de France 1725 1761 Grenoble Presses universitaires de Grenoble 1975 338 p ISBN 2 7061 0062 1PrimitkiFrancuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Daniel Ligou ed Dictionnaire de la franc maconnerie Paris Presses Universitaires de France 1987 Louis Amiable Une loge maconnique d avant 1789 la loge des Neuf Sœurs Les Editions Maconnique de France Paris 1989 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan Fransua MarmontelSite consacre a Marmontel et a son œuvre 24 listopada 2006 u Wayback Machine Biographie detaill ee de Jean Francois Marmontel 4 bereznya 2016 u Wayback Machine sur le site CESAR