Жанна Валуа (графиня Ено)

Жанна Валуа (фр. Jeanne de Valois; біля. 1294 — 7 травня 1342, Фонтенель) — друга дочка Карла, графа Валуа і Маргарити I (графиня Анжу та Мена), дружина Вільгельма I (графа Ено). Сестра короля Франції Філіппа VI Валуа і теща короля Англії Едуарда III. Найбільш відома тим, що допомагала з укладанням миру між ними.

Жанна Валуа
фр. Jeanne de Valois
Народилася	1294 Лонпон
Померла	7 березня 1342 ^d,
Країна	Франція
Знання мов	французька
Титул	граф^[d]
Посада	абатиса
Конфесія	католицька церква
Рід	Валуа
Батько	Карл Валуа
Мати	Маргарита Анжуйська
Брати, сестри	^d, ^d, (Маргарита Валуа), (Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона)), Бланка Валуа, Катерина II, ^d, Філіп VI, ^d і (Людовик II (граф Шартру))
У шлюбі з	Вільгельм I (граф Ено)
Діти	Вільгельм II (граф Ено), (Маргарита I (графиня Голландії)), (Філіппа де Авен), ^d^[1], ^d^[2] і ^d^[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Жанна Валуа - Графиня Ено, Голландії Зеландії

Біографія

Жанна вийшла заміж за Вільгельма I 23 травня 1305 року. Вона була прибічницею своєї кузини (Ізабелли Французької) в її боротьбі проти Едуарда II. В грудні 1325 року Жанна поїхала в Францію, щоби бути присутньою на похороні свого батька і провела переговори з Ізабеллою та королем Франції (Карлом IV). В результаті був укладений союз між Ено, Ізабеллою та англійським вигнанцем, які були проти англійського короля і його фаворита (Хью ле Діспенсер Молодшого). Син Ізабелли заручився з (Філіппою), донькою Жанни. Ізабелла таким чином зібрала армію, саме з цього Ізабелла і її коханий почали своє втогнення в Англію.

В 1332 році після коронації Філіппи Ізабелла влаштувала шлюб між Елеонорою Вудстокською, дочкою Ізабелли та Рейнальдом II, герцогом Гелдерна, тоді ж навідала свою дочку Філіппу в Англії.

Після смерті чоловіка в 1337 році, вона пішла в монастир в Фортенеллі. В 1340 році її зять, чоловік Філіппи, наніс її брату поразку в морському бою біля Сльойсу. Потім Едуард III взяв в облогу Турне, але стикнувся з фінасовими проблемами. Опісля Папа Бенедикт XII попросив Жанну виступити посередником між ними. Вона переїжджала від шатра до шатра і по черзі вмовляла свого брата і Едуарда укласти мир. Посередництво їх спільної родички і лист Папи дозволили підписати мирний договір, при цьому не втративши обличчя.

Діти

• (Маргарита) (24 червня 1310 — 23 червня 1356), графиня Ено (Маргарита II), Голландії та Зеландії (Маргарита I) 1345—1354; чоловік: з 15 серпня 1323 года (контракт), 25/26 лютого 1324 Людвиг IV Баварський (1 квітня 1282 — 11 жовтня 1347), герцог Верхньої Баварії 1294 року, король Німеччини (римський король) з 20 жовтня 1314, імператор Священної Римської імперії з 17 січня 1328, герцог Нижньої Баварії з 1340
• Іоанна (1311/1313 — 1374); 1-й чоловік: с 25/26 лютого 1324 Вільгельм I (ок. 1299 — 26 лютого 1362), граф Юліха (Вільгельм V (VI)) 1328—1336, маркграф Юліха 1336—1357, герцог Юліха (Вільгельм I) с 1356; 2-й чоловік: Бодуэн III де Тьенн
• Іоанн (1311/1316 — 1316)
• (Філіппа) (24 червня 1314 — 15 серпня 1369); чоловік: с 28 жовтня 1327, 24 січня 1328 Едуард III (13 листопад 1312 — 21 червня 1377), король Англії
• Вільгельм II (1317 — 26 вересня 1345), граф Ено (Вільгельм II), Голландії і Зеландії з 1337
• Агнес (вм. після 24 грудня 1327)
• Ізабелла (ок. 1323 — 3 червня 1361); чоловік: 18 жовтня 1354 Роберт Намюрський (ок. 1325 — 1/29 квітня 1391), сеньйор де Бофор-сюр-Мьоз і Рено
• Людовик (серпень 1325—1328)

Посилання

1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. Jonathan Sumption, The Hundred Years War:Trial by Battle, Vol. I, (Faber & Faber, 1990), 357-258.
4. The Greatest Traitor by Ian Mortimer
5. . Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 травня 2022.
6. The Perfect King The Life of Edward III, Father of the English Nation (англ.). — Vintage, 2008. — P. 179—180. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.