Еффельсберзький радіотелескоп англ Effelsberg 100 m Radio Telescope нім Radioteleskop Effelsberg німецький радіотелескоп

Еффельсберзький радіотелескоп
Частина від	Європейська РНДБ-мережа
Розташування	Бад-Мюнстерайфель, Німеччина
Координати	50°31′29″ пн. ш. 6°52′58″ сх. д. / 50.52472° пн. ш. 6.88278° сх. д.
Організація	Інститут радіоастрономії імені Макса Планка, Бонн
Висота	319 м
Довжина хвилі	радіохвилі від 2,5 мм до 900 мм (408 МГц — 86 ГГц)
Збудовано	1971
Стиль телескопа	(параболічний рефлектор)
Кількість телескопів	альт-азимутальне монтування і d
Діаметр	100 м
Збиральна площа телескопа	7 850 м²
Фокусна відстань	30 м
Монтування	повноазимутне повноповоротне головне дзеркало
Вебсайт	mpifr-bonn.mpg.de/en/effelsberg(англ.)
	Еффельсберзький радіотелескоп у Вікісховищі

Еффельсберзький радіотелескоп (англ. Effelsberg 100-m Radio Telescope, нім. Radioteleskop Effelsberg) — німецький радіотелескоп діаметром 100 метрів, другий за розмірами повноповоротний радіотелескоп у світі. Від моменту свого відкриття у 1971 році, він 29 років він був найбільшим у світі, поки 2000 року його не перевершив Грін-Банкський телескоп у США з еліптичною антеною 100 на 110 метрів. Розташований у землі Північний Рейн-Вестфалія, біля самої границі з Рейнланд-Пфальц, у гірській місцевості, у суворо дотримуваній (зоні радіотиші). Телескопом керує (Інститут радіоастрономії імені Макса Планка) в Бонні. Поруч з телескопом знаходяться антенне поле (LOFAR), центр для відвідувачів та (планетна стежка).

Географія

Телескоп розташований на відстані близько 1,3 км на північний схід від района ^[de] у південно-східній частині міста Бад-Мюнстерайфель в районі (Ойскірхен) землі Північний Рейн-Вестфалія. Він знаходиться у низькогірському масиві ^[de], який є частиною гір Айфель. Сам радіотелескоп розташований на висоті 319 м.

В безпосередній близькості від телескопа по ^[de] проходить кордон між німецькими федеральними землями Північний Рейн-Вестфалія і Рейнланд-Пфальц. Еффельсбергзький струмок має довжину 6,5 км, витікає з Еффельсбергзького лісу і впадає у струмок Зарбах, що, в свою чергу, тече на південь і впадає в річку Ар.

Пагорб Гюренберг висотою 398 м, вершина якого знаходиться на відстані лише 275 м на північний схід від телескопа, вже розташований у землі Рейнланд-Пфальц, у муніципалітеті (Кірхсар), районі Арвайлер.

Кордон між федеральними землями проходить на відстані 74 метри на схід від телескопа. Сусіднє антенне поле (LOFAR) взагалі розділене кордоном, що примушує співробітників обсерваторії дублювати оформлення ряду паперів в установах двох окремих федеральних земель.

Історія

Візит на радіотелескоп бельгійського короля Бодуена I 28 квітня 1971

Радіотелескоп Еффельсберг був споруджений між 1967 і 1971 роками заводом MAN у (Густавсбурзі) та Friedrich Krupp AG. Він був урочисто відкритий 12 травня 1971 та почав працювати в серпні 1972 року. Фінансування надав ^[de]. Побудові телескопа сприяв ^[de], державним секретарем Північного Рейну-Вестфалії, який активно підтримував наукові дослідження, зокрема в галузі радіолокаційних технологій.

Основною технічною трудністю в побудові радіотелескопа діаметром 100 метрів була боротьба з деформаціями параболічного дзеркала під дією сили тяжіння. Дзеркало було розраховане за допомогою методу скінченних елементів таким чином, що, деформуючись під дією гравітації, воно зберігає свою параболічну форму, й тільки фокус цієї параболи зміщується, так що приймач телескопа має пересуватися відповідним чином. Випробування після завершення будівництва телескопа показали, що передбачувана точність поверхні дзеркала (відхилення — до 1 мм) була не лише досягнута, але й значно перевершена. Станом на 2012 рік середнє відхилення від ідеального параболоїда збереглось на рівні менше 0,6 мм.

Опис

Центр для відвідувачів поруч з радіотелескопом

Еффельберзький радіотелескоп керується (Інститутом радіоастрономії імені Макса Планка) в Бонні, радіоастрономічним інститутом Товариства імені Макса Планка. Близько 45 % часу спостережень надається стороннім астрономам. Телескоп є частиною Європейської РНДБ-мережі.

Розташування в долині між горами значною мірою захищає телескоп від побутових та індиструальних радіоджерел. На цей район заборонено трансляцію теле- й радіостанцій. Щоб уникнути перешкод, в 150 кілометровому радіусі заборонене використання деяких частот зв'язку ^[de]. У цьому радіусі можна використовувати лише 72 «Еффельсберзькі частоти» в діапазониах 406,1-407 і 409,1-410 МГц. Електронні пристрої, особливо мобільні телефони та планшети, які знаходяться в безпосередній близькості від телескопа, слід вимкнути або перевести в режим польоту, інакше вони можуть своїм вимірюванням заважати роботі радіотелескопа.

Технічні характеристики

Радіотелескоп у русі

Технічні дані антени
Діаметр рефлектора	100 м
Апертура	7 854 м²
Кількість елементів поверхні (панелей)	2 352
Точність форми поверхні	< 0,5 мм
Фокусна відстань в головному фокусі	30 м
Діаметр другого дзеркала (рефлектор Грегорі)	6,5 м
Зупинка апертури
– у головному фокусі	f/0.3
– у другому фокусі	f/3.85
Кутова роздільна здатність (ширина променя)
– на довжині хвилі 21 см (1.4 ГГц)	9,4' (кутових хвилин)
– на довжині хвилі 3 см (10 ГГц)	1,15' (кутових хвилин)
– на довжині хвилі 3,5 мм (86 ГГц)	10" (кутових секунд)
Діаметр треку азимуту	64 м
Точність установки рейок	±0,25 мм
Азимутальний діапазон	480°
Максимальна швидкість обертання	30°/хв
Точність наведення
– сліпе наведення	10"
– повторювані наведення	2"
Вихідна потужність 16 приводів азимуту	10,2 кВт кожен
Радіус треку підйомного механізму	28 м
Діапазон висот підйому	від 7° до 94°
– під час спостережень	від 8,1° до 89°
Максимальна швидкість нахилу	16°/хв
Вихідна потужність 4 приводів підйому	17.5 кВт кожен
Загальна вага	3 200 т
Період будівництва	1968-1971
Висота траси над рівнем моря	319 м
Початок експлуатації	1 серпня 1972 року
Побудовано	Arbeitsgemeinschaft Krupp//MAN

Станція LOFAR

Докладніше: (LOFAR)

Поруч з радіотелескопом розташована станція (LOFAR), яка була введена в експлуатацію в 2007 (низькочастотна частина) та 2009 (високочастотна частина). В липні 2021 року станція постраждала під час паводку.

Туристична освітня стежка

Повз телескоп проходить туристичний пішохідний маршрут. 2004 року його частина була перетворена на (планетну стежку) з інформаційними табло про Сонячну систему з її планетами. Стежка закінчується 39-сантиметровою моделлю Сонця поруч із центром для відвідувачів телескопу.

В культурі

Радіотелескоп є місцем дії епізоду «Сонце, вбивство та зорі» (2010) телесеріалу ^[de].
1976 року Deutsche Post присвятила телескопу поштову марку на 500 пфенігів із серії «Промисловість та техніка».
1 квітня 2021 року, до 50-ї річниці введення телескопа в експлуатацію, Deutsche Post випустила спеціальну поштову марку номіналом 155 євроцентів.

Модель Сонця й початок (планетної стежки)
Стенд Сатурна на планетній стежці

Примітки

Radioteleskop Effelsberg [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (Hauptseite), Max-Planck-Institut für Radioastronomie, abgerufen am 10. Februar 2013, auf mpifr-bonn.mpg.de
Newly Commissioned Green Bank Telescope Bags New Pulsars [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], NRAO, 2002-01-04
H. Altmann: Die Stahlkonstruktion des 100-m-Radioteleskopes in Effelsberg. In: Der Stahlbau, 41. Jahrgang, 1972, S. 321—331 und S. 360—367.
https://www.mpifr-bonn.mpg.de/mitteilungen/2021/8
https://www.deutschlandfunk.de/der-forschungspionier-aus-nordrhein-westfalen-das-leo.732.de.html?dram:article_id=496908
Radioastronomie vor 40 Jahren — Der Weg zum 100-m-Teleskop, in Populäre Vorträge (Max-Planck-Institut für Radioastronomie), abgerufen am 10. Februar 2013, auf mpifr-bonn.mpg.de.
Radioteleskop Effelsberg (Hauptseite; Max-Planck-Institut für Radioastronomie), abgerufen am 1. August 2022, auf mpifr-bonn.mpg.de.
. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Erste deutsche LOFAR-Station in Effelsberg, Max-Planck-Institut für Radioastronomie
Radio-Observatorium Effelsberg von Starkregen betroffen. 23 липня 2021.
Planetenweg und Radioteleskopweg: Seite 1 und Seite 2, in Besucher → Planetenweg (Max-Planck-Institut für Radioastronomie), abgerufen am 10. Februar 2013, auf mpifr-bonn.mpg.de.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еффельсберзький радіотелескоп

Сайт Інституту радіоастрономії ім. Макса Планка [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Сайт телескопа [ 4 червня 2014 у Wayback Machine.]
Dr Norbert Junkes video interview on Astrotalkuk.org [ 8 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Bill Keel's «Telescopes I've seen» [ 6 листопада 2014 у Wayback Machine.]

[mpifr-1] Radioteleskop Effelsberg [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (Hauptseite), Max-Planck-Institut für Radioastronomie, abgerufen am 10. Februar 2013, auf mpifr-bonn.mpg.de

[2] Newly Commissioned Green Bank Telescope Bags New Pulsars [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], NRAO, 2002-01-04

[3] H. Altmann: Die Stahlkonstruktion des 100-m-Radioteleskopes in Effelsberg. In: Der Stahlbau, 41. Jahrgang, 1972, S. 321—331 und S. 360—367.

[4] ttps://www.mpifr-bonn.mpg.de/mitteilungen/2021/8

[Sternzeit2-5] ttps://www.deutschlandfunk.de/der-forschungspionier-aus-nordrhein-westfalen-das-leo.732.de.html?dram:article_id=496908

[MPIfR-Vorträge-6] Radioastronomie vor 40 Jahren — Der Weg zum 100-m-Teleskop, in Populäre Vorträge (Max-Planck-Institut für Radioastronomie), abgerufen am 10. Februar 2013, auf mpifr-bonn.mpg.de.

[MPIfR-Haupt-7] Radioteleskop Effelsberg (Hauptseite; Max-Planck-Institut für Radioastronomie), abgerufen am 1. August 2022, auf mpifr-bonn.mpg.de.

[8] . Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 6 серпня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[9] Erste deutsche LOFAR-Station in Effelsberg, Max-Planck-Institut für Radioastronomie

[10] Radio-Observatorium Effelsberg von Starkregen betroffen. 23 липня 2021.

[MPIfR-Wege-11] Planetenweg und Radioteleskopweg: Seite 1 und Seite 2, in Besucher → Planetenweg (Max-Planck-Institut für Radioastronomie), abgerufen am 10. Februar 2013, auf mpifr-bonn.mpg.de.