Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еристика гр eristikos той що сперечається eris суперечка спір боротьба мистецтво вести спір діалог дискусію полеміку дис

Еристика

Еристика (гр. eristikos — той, що сперечається, eris — суперечка, спір, боротьба) — мистецтво вести спір, діалог, дискусію, полеміку, диспут, дебати тощо; будувати переконливу аргументацію, ефективно критикувати погляди опонентів. Це риторика діалогічного мовлення, вчення успішної комунікації. Еристика є інтегральним мистецтвом, що виникає на стику знань та вмінь, які формуються логікою, психологією, етикою та риторикою.

image
Докази Сократа, фрагмент фрески художника Рафаеля у Ватикані

Філософи пояснюють, що слід розрізняти спір та суперечку. Як писав Рене Декарт: «Ніщо так не затінює істину, як суперечка». Девід Юм говорив, що «у суперечці перемагають не бійці, а сурмачі». Академік С. Б. Кримський у великому інтерв'ю газеті «День», підсумувавши, докладно та популярно пояснив: «У суперечці ніколи не народжується істина».

Спір є однією з форм людської комунікації, в межах якої уточнюються позиції опонентів, розробляється оптимальне вирішення проблеми, народжується істина. Спір — це публічне обговорення питань, що цікавлять учасників обговорення; це зіткнення різноманітних поглядів у процесі доказу та спростування. Не завжди спір завершується безумовною перемогою однієї зі сторін, але це не зменшує цінності комунікативного акту. Мистецтво спору можна охарактеризувати двома основними ознаками: доказовістю та переконливістю. Доказовість — логічний вплив на опонента, спрямований на сприйняття ним тої чи іншої ідеї. Мішель де Монтень у своїй праці «Вміння розмовляти» або «Вміння вести спір» пише: « Той, хто заперечує мені, пробуджує в мене не гнів, а увагу. Мене вабить співбесідник, який суперечить мені й тим самим вчить мене. Загальною справою і його, і моєю має бути істина». Уміння переконувати під час спору багато в чому залежить від людини, яка переконує: чи вміє вона справити на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, манерами… Для того, щоб переконати когось, треба знайти необхідні аргументи, правильно їх сформулювати й викласти. Якщо промовець сповнений натхнення, то він неодмінно викличе зацікавлення слухачів і передасть частину свого натхнення.

Дискусія (лат. discussio — розгляд, дослідження) — це один із способів обміну думками; різновид спору, в межах якого розглядається, досліджується, обговорюється певна проблема з метою досягти вагомого її вирішення. Як правило, учасниками дискусії є дві або більше осіб, що володіють необхідними знаннями про питання, яке обговорюється. Важливим компонентом дискусії є аргументи.

Полеміка (гр. polemos — війна, спір; polemikos — войовничий, ворожий) — дискусія (усна або письмова) на спірну тему; різновид спору, в межах якої основні зусилля сторін спрямовані на утвердження своєї позиції відносно предмету, що обговорюється. На відміну від дискусії, у полеміці присутнє змагання, боротьба, певний ступінь войовничості та ворожості, що обумовлюється метою, яку визначили учасники полеміки. Якщо для дискусії головним є пошук істини шляхом вдалої постановки та зіставлення аргументів і контраргументів, то для полеміки головним є досягнення перемоги шляхом зіткнення різних поглядів, утвердження власного погляду, хоч і на шкоду істині. У дискусії протилежні сторони називаються опонентами, у полеміці — супротивниками, суперниками, конкурентами. У дискусії опоненти шукають істину, компроміс, консенсус, угоду, злагоду; у полеміці — утвердження власного погляду, перемоги своєї позиції. Дискусія ведеться за певними правилами і за згодою її учасників. Тема дискусії формулюється заздалегідь або на початку дискусії. Учасники її почергово висловлюють свої положення, думки, спростування, в результаті чого дискусія набуває логічного, зв'язного характеру. Мовні засоби дискутування мають бути прийнятними для всіх учасників дискусії, толерантними. Використання непередбачуваних засобів засуджують, і це може призвести до закінчення дискусії без висновків. Натомість в полеміці не дотримуються таких правил. У ній перемагає ініціатива суперників, ситуативність спілкування, непередбачувані і раптово знайдені «під руку» засоби не завжди переконливої, але наполегливої і напористої аргументації.

Диспут (лат. disputo — розмірковую, веду спір, тлумачу, приводжу докази за та проти досліджую) — це заздалегідь підготовлена і проведена у певний час на обрану тему (наукову, політичну, літературну тощо) публічний спір між попередньо визначеними опонентами. Тему обирають таку, яка містить у собі складну проблему, різні тлумачення або різновекторні шляхи її розв'язання. Саме тому не менше двох промовців повинні опонувати один одному, щоб усебічно висвітлити проблему і знайти шляхи її вирішення.

Дебати (фр. debates, від debattre — обговорювати, дебатувати) — представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв'язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні (учаснику) дебатів.

Джерела

  1. Яцимірська М. Культура фахової мови журналіста. — Львів: ПАІС, 2004. — 332 с.
  2. Могильницька Ольга. Культура та етика ведення суперечки, дискусії, полеміки. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2009.
  3. Абрамович С., Чікарькова М. Риторика: навч. посібн. — Львів: Світ, 2001. — 240 с.
  4. (Куньч З.) Українська риторична термінологія: історія і сучасність: Монографія. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. — 216 с.
  5. Михальская А. Педагогическая риторика: история и теория: Учебное пособие для студентов педагогических университетов и институтов. — М.: Издательский центр «Академия», 1998. — 432 с.
  6. Молдован В. Риторика: загальна та судова: навч. посіб. — 2-ге вид. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 320 с.
  7. Сучасна педагогічна риторика: теорія, практика, міжпредметні зв'язки: зб. наук. праць за матеріалами наукового семінару / За ред. Т. Космеди. — Львів: ПАІС, 2007. — 268 с.
  8. Томан І. Мистецтво говорити / Пер. з чеської В. Романця. — 3-тє вид. — К.: Україна, 1996. — 269 с.
  9. Чибісова Н., Тарасова О. Риторика: навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 228 с.
  10. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 311 с.
  11. Ивин А. А. Риторика: искусство убеждать. Учебное пособие / А. А. Ивин. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. — 304 с.

Література

Посилання

Примітки

  1. Сергій Кримський: «У суперечці ніколи не народжується істина» [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Сергій Махун, («День»), 30 березня, 2001

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Eristika gr eristikos toj sho sperechayetsya eris superechka spir borotba mistectvo vesti spir dialog diskusiyu polemiku disput debati tosho buduvati perekonlivu argumentaciyu efektivno kritikuvati poglyadi oponentiv Ce ritorika dialogichnogo movlennya vchennya uspishnoyi komunikaciyi Eristika ye integralnim mistectvom sho vinikaye na stiku znan ta vmin yaki formuyutsya logikoyu psihologiyeyu etikoyu ta ritorikoyu Dokazi Sokrata fragment freski hudozhnika Rafaelya u Vatikani Filosofi poyasnyuyut sho slid rozriznyati spir ta superechku Yak pisav Rene Dekart Nisho tak ne zatinyuye istinu yak superechka Devid Yum govoriv sho u superechci peremagayut ne bijci a surmachi Akademik S B Krimskij u velikomu interv yu gazeti Den pidsumuvavshi dokladno ta populyarno poyasniv U superechci nikoli ne narodzhuyetsya istina Spir ye odniyeyu z form lyudskoyi komunikaciyi v mezhah yakoyi utochnyuyutsya poziciyi oponentiv rozroblyayetsya optimalne virishennya problemi narodzhuyetsya istina Spir ce publichne obgovorennya pitan sho cikavlyat uchasnikiv obgovorennya ce zitknennya riznomanitnih poglyadiv u procesi dokazu ta sprostuvannya Ne zavzhdi spir zavershuyetsya bezumovnoyu peremogoyu odniyeyi zi storin ale ce ne zmenshuye cinnosti komunikativnogo aktu Mistectvo sporu mozhna oharakterizuvati dvoma osnovnimi oznakami dokazovistyu ta perekonlivistyu Dokazovist logichnij vpliv na oponenta spryamovanij na sprijnyattya nim toyi chi inshoyi ideyi Mishel de Monten u svoyij praci Vminnya rozmovlyati abo Vminnya vesti spir pishe Toj hto zaperechuye meni probudzhuye v mene ne gniv a uvagu Mene vabit spivbesidnik yakij superechit meni j tim samim vchit mene Zagalnoyu spravoyu i jogo i moyeyu maye buti istina Uminnya perekonuvati pid chas sporu bagato v chomu zalezhit vid lyudini yaka perekonuye chi vmiye vona spraviti na sluhachiv priyemne vrazhennya svoyim zovnishnim viglyadom povedinkoyu manerami Dlya togo shob perekonati kogos treba znajti neobhidni argumenti pravilno yih sformulyuvati j viklasti Yaksho promovec spovnenij nathnennya to vin neodminno vikliche zacikavlennya sluhachiv i peredast chastinu svogo nathnennya Diskusiya lat discussio rozglyad doslidzhennya ce odin iz sposobiv obminu dumkami riznovid sporu v mezhah yakogo rozglyadayetsya doslidzhuyetsya obgovoryuyetsya pevna problema z metoyu dosyagti vagomogo yiyi virishennya Yak pravilo uchasnikami diskusiyi ye dvi abo bilshe osib sho volodiyut neobhidnimi znannyami pro pitannya yake obgovoryuyetsya Vazhlivim komponentom diskusiyi ye argumenti Polemika gr polemos vijna spir polemikos vojovnichij vorozhij diskusiya usna abo pismova na spirnu temu riznovid sporu v mezhah yakoyi osnovni zusillya storin spryamovani na utverdzhennya svoyeyi poziciyi vidnosno predmetu sho obgovoryuyetsya Na vidminu vid diskusiyi u polemici prisutnye zmagannya borotba pevnij stupin vojovnichosti ta vorozhosti sho obumovlyuyetsya metoyu yaku viznachili uchasniki polemiki Yaksho dlya diskusiyi golovnim ye poshuk istini shlyahom vdaloyi postanovki ta zistavlennya argumentiv i kontrargumentiv to dlya polemiki golovnim ye dosyagnennya peremogi shlyahom zitknennya riznih poglyadiv utverdzhennya vlasnogo poglyadu hoch i na shkodu istini U diskusiyi protilezhni storoni nazivayutsya oponentami u polemici suprotivnikami supernikami konkurentami U diskusiyi oponenti shukayut istinu kompromis konsensus ugodu zlagodu u polemici utverdzhennya vlasnogo poglyadu peremogi svoyeyi poziciyi Diskusiya vedetsya za pevnimi pravilami i za zgodoyu yiyi uchasnikiv Tema diskusiyi formulyuyetsya zazdalegid abo na pochatku diskusiyi Uchasniki yiyi pochergovo vislovlyuyut svoyi polozhennya dumki sprostuvannya v rezultati chogo diskusiya nabuvaye logichnogo zv yaznogo harakteru Movni zasobi diskutuvannya mayut buti prijnyatnimi dlya vsih uchasnikiv diskusiyi tolerantnimi Vikoristannya neperedbachuvanih zasobiv zasudzhuyut i ce mozhe prizvesti do zakinchennya diskusiyi bez visnovkiv Natomist v polemici ne dotrimuyutsya takih pravil U nij peremagaye iniciativa supernikiv situativnist spilkuvannya neperedbachuvani i raptovo znajdeni pid ruku zasobi ne zavzhdi perekonlivoyi ale napoleglivoyi i naporistoyi argumentaciyi Disput lat disputo rozmirkovuyu vedu spir tlumachu privodzhu dokazi za ta proti doslidzhuyu ce zazdalegid pidgotovlena i provedena u pevnij chas na obranu temu naukovu politichnu literaturnu tosho publichnij spir mizh poperedno viznachenimi oponentami Temu obirayut taku yaka mistit u sobi skladnu problemu rizni tlumachennya abo riznovektorni shlyahi yiyi rozv yazannya Same tomu ne menshe dvoh promovciv povinni oponuvati odin odnomu shob usebichno visvitliti problemu i znajti shlyahi yiyi virishennya Debati fr debates vid debattre obgovoryuvati debatuvati predstavlennya svoyih idej poglyadiv koncepcij program svogo bachennya rozv yazannya vazhlivih derzhavnih gromadskih problem na protivagu inshij storoni uchasniku debativ DzherelaYacimirska M Kultura fahovoyi movi zhurnalista Lviv PAIS 2004 332 s Mogilnicka Olga Kultura ta etika vedennya superechki diskusiyi polemiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2009 Abramovich S Chikarkova M Ritorika navch posibn Lviv Svit 2001 240 s Kunch Z Ukrayinska ritorichna terminologiya istoriya i suchasnist Monografiya Lviv Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2006 216 s Mihalskaya A Pedagogicheskaya ritorika istoriya i teoriya Uchebnoe posobie dlya studentov pedagogicheskih universitetov i institutov M Izdatelskij centr Akademiya 1998 432 s Moldovan V Ritorika zagalna ta sudova navch posib 2 ge vid K Yurinkom Inter 1999 320 s Suchasna pedagogichna ritorika teoriya praktika mizhpredmetni zv yazki zb nauk prac za materialami naukovogo seminaru Za red T Kosmedi Lviv PAIS 2007 268 s Toman I Mistectvo govoriti Per z cheskoyi V Romancya 3 tye vid K Ukrayina 1996 269 s Chibisova N Tarasova O Ritorika navch posib K Centr navchalnoyi literaturi 2003 228 s Macko L I Macko O M Ritorika Navch posib K Visha shk 2003 311 s Ivin A A Ritorika iskusstvo ubezhdat Uchebnoe posobie A A Ivin M FAIR PRESS 2002 304 s LiteraturaEristika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaEristika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 345 346 PrimitkiSergij Krimskij U superechci nikoli ne narodzhuyetsya istina 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Sergij Mahun Den 30 bereznya 2001
Топ