Емі Вайнгауз

Е́мі Джейд Вайнга́уз (англ. Amy Jade Winehouse; 14 вересня 1983(19830914), Лондон — 23 липня 2011, Лондон) — британська співачка, авторка пісень, музикантка в жанрах соул-поп із джазовими мотивами. Рекордсменка Книги рекордів Гіннеса з п'ятьма преміями «Греммі». Визнана однією з найуспішніших британських попзірок.

Емі Вайнгауз
англ. Amy Winehouse
Зображення
Емі Вайнгауз у 2008 році
Основна інформація
Повне ім'я	англ. Amy Jade Winehouse
Дата народження	14 вересня 1983(1983-09-14)
Місце народження	Лондон, Велика Британія
Дата смерті	23 липня 2011(2011-07-23) (27 років)
Місце смерті	Лондон, Велика Британія
Причина смерті	алкогольне сп'яніння^[1]
Поховання	^d
Роки активності	2003—2011
Громадянство	Велика Британія
Національність	Єврейка
Професії	авторка-виконавиця, гітаристка, джазвумен, джаз-гітарист, естрадна артистка, студійна виконавиця
Освіта	^d^[2], ^d^[2], ^d, ^d і Лондонська школа виконавського мистецтва і технологій
Співацький голос	контральто
Інструменти	гітара, ударна установка і вокал^[d]
Жанри	соул, , джаз, регі
Лейбли	Universal Music Group, Island Records і Republic Records
Нагороди	Премія «Ґреммі» найкращому новому виконавцю (2008)
Батько	^d^[2]
Мати	^d^[2]
Офіційний сайт
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Щодо інших людей з іменем Емі див. Емі (значення).

Двічі лавреатка Нагороди Айвор Новелло. Перший альбом (2003) був номінований на Mercury Prize. 14 лютого 2007 року отримала «Brit Award» як «Найкраща британська виконавиця» (Best British Female Artist). Другий альбом «Back to Black» приніс їй 6 номінацій «Греммі» і перемогу в 5 категоріях, включно з «Record of the Year». За версією газети Sunday Times, посіла 10 місце в списку найбагатших музикантів Британії віком до 30-ти. Її статок оцінювався в 10 мільйонів фунтів стерлінгів (16,5 млн доларів).

Життєпис

Народилася 14 вересня 1983 Саутгейті (Енфілд, Лондон) в єврейській родині. Сім'я здавна була занурена в музичне життя насамперед у джаз: бабуся по батьківській лінії Синтія в 1940-х мала стосунки з легендарним британським джазменом Ронні Скоттом, а брати матері були професійними джазовими музикантами. Емі обожнювала бабусю і зробила татуювання Cynthia на руці.

Виступ 2007 року

У школі Ешмоул (Ashmole School) навчалася з Деном Гіллеспі Селлз («Feeling») та Рейчел Стівенс («S Club 7»). У 10 років Емі з подругою Джульєтт Ешбі зібрала реп-гурт Sweet 'n' Sour, а в 12 вступила в Театральну школу Сільвії Янг, звідки через два роки була виключена за недостатню старанність і погану поведінку. Разом з іншими учнями Емі встигла знятися в епізоді Fast Show (1997).

У 14 років вперше спробувала наркотики, від яких мала залежність решту життя.

Була одружена з Блейком Філдер-Сівілом. У червні 2008 року потрапила в лікарню, де їй діагностували емфізему легень.

Довгий час до смерті не вживала алкоголю та боролася з харчовим розладом, кілька років лікуючись від алкоголізму та наркоманії, зокрема, пройшла курс в реабілітаційній клініці.

23 липня 2011 року Емі Вайнгауз знайшли мертвою в її будинку в Кемдені, в північному Лондоні. Причиною смерті слідство визначило (алкогольну інтоксикацію). Лікарка-терапевтка Вайнгауз, докторка Крістіна Ромте бачила її ввечері напередодні смерті, і та сказала, «що не хоче вмирати». Біля тіла було знайдено дві пляшки від горілки, алкоголь співачка вжила самостійно.

26 липня у вузькому колі родини та друзів похована на кладовищі Еджвербері, що на півночі Лондона. На церемонії читали молитви англійською та івритом, а потім співали улюблену пісню Емі «So Far Away», написану 40 років тому Керол Кінг.

Кар'єра

У 14 років Вайнгауз написала свої перші пісні. Вже тоді планувала стати співачкою, у разі невдачі — офіціанткою. Рік потому почала працювати одночасно в World Entertainment News Network і в джаз-гурті. За посередництва бойфренда, соул-виконавця Тайлера Джеймса, Вайнгауз підписала перший контракт — з EMI, а, отримавши чек, запросила до студії DAP-Kings гурт, що акомпанував нью-йоркській співачці Шарон Найт, після чого вирушила з ним в турне. 20 жовтня 2003 випустила дебютний альбом Frank, записаний продюсером Салаама Ремі. Окрім двох каверів, усі композиції написала Вайнгауз або в співавторстві. Альбом, прекрасно прийнятий критикою (відзначали цікаві тексти; преса порівнювала з Серою Воун, і Біллі Голідей), отримав дві Бріт-номінації (British Female Solo Artist, британська Закон Urban), увійшов до списку фіналістів Mercury Prize і став платиновим. Сама Вайнгауз залишилася не задоволена результатом, зауваживши, що лише «на 80 % вважає альбом своїм» і натякнувши, що лейбл включив туди кілька композицій, які їй не подобаються. Того ж року виступила на фестивалі в Гластонбері (на сцені Jazzworld).

Другий альбом Back To Black, на відміну від першого, містив трохи джазових мотивів: натхненням стала музика жіночих попгуртів 1950–1960-х. Платівка була записана продюсерським дуетом Салаама Ремі та Марка Ронсона. Останній також допоміг і з просуванням, зігравши кілька ключових треків у своєму нью-йоркському радіошоу на East Village Radio. Back To Black вийшов у Британії 30 жовтня 2006 і дістався першого місця. У Billboard-чарті він досягнув сьомої позиції, встановивши рекорд (найвище місце для дебютного альбому британської виконавиці), який два тижні потому побила Джосс Стоун.

Останні новини про неї стосувалися відміни європейських гастролей, запланованих на літо 2011 року. Тур почався з виступу в Сербії, на який Вайнгауз вийшла в стані сильного алкогольного сп'яніння. Після цього її менеджери скасували два наступні шоу, а потім і все турне.

Квіти біля дому співачки 23 липня 2011

Пам'ять

Бронзовий пам'ятник Емі Вайнгауз у лондонському парку

Фани і знаменитості по всьому світу швидко відгукнулися на раптову смерть Вайнгауз у Твіттері та інших соціальних мережах.

Лейбл «Universal Republic» у заяві про смерть своєї виконавиці заявив: «Ми глибоко засмучені раптовою втратою такої обдарованої музикантки, артистки й виконавиці».

Відразу після звістки про смерть кілька відомих музикантів присвятили Вайнгауз свої виступи. Уже 23 липня, під час концерту в Міннеаполісі, соліст ірландського гурту U2 Боно перед виконанням своєї пісні «Stuck in a Moment You Can not Get Out Of» сказав, що присвячує її раптово померлій британській соул-співачці Емі Вайнгауз. Лілі Аллен, Джессі Джей і Бой Джордж також присвятили свої останні виступи британській співачці. Американський панк-рок-гурт Green Day включив в свій альбом ¡Dos !, випущений 2012 року, пісню «Amy» як данину пам'яті. Російський альтернативний рок-гурт «Слот» написав пісню «RIP», яку присвятив Вайнгауз.

Емі Вайнгауз увійшла в так званий Клуб 27, список музикантів, які значно вплинули на становлення і розвиток музики й померли у 27 років.

14 вересня 2014 року в лондонському районі відкрито бронзовий пам'ятник Емі Вайнгауз. Захід приурочили до дня народження співачки, якій цього дня виповнився б 31 рік. Скульптура в натуральну величину повторює зовнішність зірки, включно з її фірмовою зачіскою.

Дискографія

Докладніше: (Дискографія Емі Вайнгауз)

Графіті з Емі Вайнгауз у Барселоні

Альбоми

• «Frank» (2003) (Billboard 200 #61) Загальний тираж 2,000,000
• «Back to Black» (2006) (Billboard 200 #2) Загальний тираж 10,000,000

Сингли

• «Stronger Than Me» (2003)
• «Take the Box» (2004)
• «In My Bed / You Sent Me Flying» (2004)
• «Pumps / Help Yourself» (2004)
• «Rehab» (2006)
• «You Know I'm No Good» (2007)
• «Back to Black» (2007)
• «Tears Dry on Their Own» (2007)
• «Valerie» (з Марком Ронсоном) (2007)
• «Love Is a Losing Game» (2007)
• «B Boy Baby» (з Mutya Buena)(2007)

Примітки

2. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
   d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
3. . Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 26 липня 2011.
4. Winehouse, 2012, с. xiii.
5. . AllMusic (en-us) . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
6. Mulholland, Garry (1 лютого 2004). . The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2020.
7. . Amy Winehouse Forever (амер.). Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
8. . web.archive.org. 25 серпня 2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2008. Процитовано 26 листопада 2020.
9. . web.archive.org. 25 липня 2011. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2020.
10. . web.archive.org. 4 квітня 2009. Архів оригіналу за 4 квітня 2009. Процитовано 26 листопада 2020.
11. , архів оригіналу за 8 квітня 2016, процитовано 26 листопада 2020
12. (брит.). 8 січня 2013. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
13. . BBC News. 24 липня 2011. Архів оригіналу за 23 липня 2011.
14. . BBC News (брит.). 8 січня 2013. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2020.
15. Levy, Glen (26 липня 2011). . Time (амер.). ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
16. На похороні Емі Вайнхаус прочитали молитву на івриті
17. . . 23 липня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
18. . web.archive.org. 15 лютого 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2008. Процитовано 26 листопада 2020.
19. Sisario, Ben (29 вересня 2007). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 26 листопада 2020.
20. Producer Salaam Remi speaks on the anniversary of Amy Winehouse's death | NME. NME Music News, Reviews, Videos, Galleries, Tickets and Blogs | NME.COM (брит.). 23 липня 2012. Процитовано 26 листопада 2020.
21. . www.bbc.co.uk (брит.). 21 червня 2015. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
22. . www.mtv.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 26 листопада 2020.
23. Kaufman, Gil. . MTV News (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
24. . NME Music News, Reviews, Videos, Galleries, Tickets and Blogs | NME.COM (брит.). 26 липня 2012. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
25. . Журнал "365". 30 липня 2015. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 26 листопада 2020.
26. . BBC News (брит.). 14 вересня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
27. . BBC News (брит.). 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2020.

Бібліографія

• Winehouse, Mitch (2012). Amy, My Daughter. HarperCollins. ISBN .

Посилання

• Офіційний сайт(англ.)
• http://www.allmusic.com/artist/amy-winehouse-p612371/biography