Еміль Ґаборіо | ||||
---|---|---|---|---|
Émile Gaboriau | ||||
![]() | ||||
Народився | 9 листопада 1832 (Сожон) Приморська Шаранта | |||
Помер | 1 листопада 1873 (40 років) Париж | |||
Поховання | (Жонзак) | |||
Громадянство | | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1860-1881 | |||
Жанр | детектив | |||
Magnum opus | d | |||
| ||||
| ||||
|
Еміль Ґаборіо (фр. Émile Gaboriau; 9 листопада 1832, (Сожон), Приморська Шаранта — 1 листопада 1873, Париж) — французький письменник та журналіст, один із засновників детективного жанру.
Життєпис
Еміль Ґаборіо народився 9 листопада 1832 року в місті (Сожон). Батько письменника був звичайним держслужбовцем. Після навчання в середній школі у Сомюрі, юний Ґаборіо вступив на військову службу. Еміль Габоріо служив спочатку волонтером в кавалерійському полку, потім, мабуть, під впливом батька зайнявся юриспруденцією та отримав місце в експортній конторі.
Після переїзду в Париж у 1856 році Ґаборіо працював журналістом. У 1860 опублікував свою першу книгу «Знамениті балерини» («Les cotillons célèbres»), в 1863 вийшли «Обожнювані акторки» («Les comédiennes adorées»). Книга не мала успіху у читачів, але Ґаборіо не сумував і перейшов до іншого жанру.
У цей час Ґаборіо працює секретарем у Поля Феваля, відомого автора кримінальних оповідань. Він, а ще пригодницькі книги Едгара По і Олександра Дюма справили на Еміля враження, і письменник вибирає стезю автора детективних романыв.
У 1866 році вийшла перша книга Ґаборіо в цьому жанрі — «Справа Леруж» (L'Affaire Lerouge), опублікована у «Paÿs», мала величезний успіх та викликала жвавий відгук у суспільстві. Прототипом головного героя роману поліцейського Лекока була реальна людина — Франсуа Відок, що промишляв крадіжками, але згодом перейшов на бік закону. Після себе Відок залишив мемуари, якими і зацікавився Ґаборіо.
Потім були — «Злочин в Орсівале», «Справа під № 113», «Золота шайка», які принесли автору популярність. Ґаборіо також чимало зробив для популяризації детективної комедії. Такі майстри детективів, як Стівенсон та Конан Дойл, у своїй творчості наслідували Ґаборіо. Учні переросли свого вчителя, і незабаром герой Конан Дойля Шерлок Холмс відтіснив Лекока на другий план.
Ґаборіо був надзвичайно популярний у XIX столітті, ого твори починаючи з 1914 року неодноразово екранізувалися. Проте після появи в літературі Артура Конан Дойля, Ґаборіо відійшов на другий план.
Через напружене інтелектуальне життя і тривалу хворобу здоров'я Ґаборіо було підірвано. Помер Еміль Ґаборіо від інфаркту 28 вересня 1873 року в Парижі у віці 40 років.
Бібліографія
- «Знамениті балерини» / Les cotillons célèbres (1860)
- «Обожнювані акторки» / Les comédiennes adorées (1863)
- «Справа Леруж» / L'Affaire Lerouge (1866)
- «Злочин в Орсівале» / Le Crime d'Orcival (1867)
- «Справа під № 113» / Le Dossier No. 113 (1867)
- «Раби Парижа» / Les Esclaves de Paris (1868, у 2х т.)
- «Пан Лекок» / Monsieur Lecoq (1869, у 2х т.)
- «Пекельне життя» / La Vie infernale (1870, у 2х т.)
- «Золота шайка» / La Clique doree (1871)
- «Шкереберть» / La Degringolade (1872)
- «Петля на шиї» / La Corde au cou (1873)
- «Чужі гроші» / L'Argent des Autres (1874)
- «Батіньйольский старець» / Le Petit Vieux des Batignolles (1876)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еміль Ґаборіо |
- Еміль Ґаборіо на сайті IMDb (англ.)
- Твори Еміля Ґаборіо [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] на www.gutenberg.org(англ.)
- Роботи Еміля Ґаборіо: чотири завершені новели на archive.org(англ.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет