Елеонора Тодорівна Скіпор — педагог, публіцист, поет, краєзнавець, фольклорист, член спілки журналістів України, громадський діяч.
Біографія
Народилася 6 лютого 1960 року у селі Нижні Петрівці Сторожинецького району. Дитинство та шкільні роки провела у рідному селі, закінчила з відзнакою середню школу (1977), факультет іноземних мов Чернівецького державного університету (1982). Володіє румунською, українською, російською та французькою мовами.
Свою трудову діяльність розпочала вчителем німецької мови у середній школі села Банилів — Підгірний, а з 1984 вчитель французької мови, потім педагог — організатор, старший вчитель Купської ЗОШ (нині навчально — виховний комплекс села Купка Глибоцького району).
У публіцистиці Скіпор Е. Т. дебютувала 1967 року в газеті «Zorile Bucovinei», в даний час тісно співпрацює з газетами «Libertatea cuvantului», «Відродження», «Буковинське віче», «Рідний край», «Gazeta de Herta», «Освіта Буковини», «Новий день» та ін.
У її творчому доробку 28 книг та понад 2000 публікацій у понад 100 різних друкованих виданнях, газетах, альманахах, журналах України, Румунії та Молдови.
Жанрово і тематично публікації різноманітні: розповіді про людей рідного краю, шкільне життя, культурні досягнення, презентація книг, репортажі, поезія, замальовки, есе. Багато публікацій присвячено духовній скарбниці свого народу: національний одяг, віра, вірування, традиції звичаї.
Своєю кропіткою працею Елеонора Тодорівна збирає маловідомі сторінки про відомих людей багатонаціональної Сторожинеччини, а також залучає до творчості молоде покоління.
Вона організатор та керівник літературних гуртків «Лемиіца» Купського НВК та «Початківці» бібліотеки с. Нижні Петрівці, які неодноразово були переможцями фестивалю-конкурсу молодих митців імені Іліє Мотреску у Чернівцях.
Висока працездатність, талант спілкування, уміння згуртувати навколо себе аудиторію зумовили створення літературно-мистецької світлиці «Родина». Це творчі люди Підгір'я, котрі вшановують великих синів і дочок Буковини: О. Кобилянську, Ю. Федьковича, І. Миколайчука, В. Івасюка, Н. Яремчука, В. Михайлюка, В. Левицького, Д. Ботушанську, а також широко популяризують творчість митців нашої Буковини: І. Мотреску, І. Попеску, А. Опайця, О. Возняк, С. Слюсарчука, М. Гулей, М, Мінтенка, В. Зношу, І. Васеловича, О. Федоряк, М. Побіжан, Д. Токіци, Л. Васкул, М. Бендаса, М. Козуб, Р. Зегря.
«Родина» — бажаний гість читачів районних та сільських бібліотек області.
Е. Т. Скіпор нагороджена дипломом II ступеня переможця VII конкурсу ім. Мирона Утриска за книги «Від щирого серця», «Дивовижний світ поезій» та дипломом II ступеня переможця VIII конкурсу ім. Мирона Утриска за книги «Життя, присвячене служінню святому алтарю», «Мерцишор», «Божий храм», ім Ольги Кобилянської в номінації «Художня література» Глибоцької районної державної адміністрації та районної ради за 2013 рік.
Ця стаття не містить . (лютий 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eleonora Todorivna Skipor pedagog publicist poet krayeznavec folklorist chlen spilki zhurnalistiv Ukrayini gromadskij diyach BiografiyaNarodilasya 6 lyutogo 1960 roku u seli Nizhni Petrivci Storozhineckogo rajonu Ditinstvo ta shkilni roki provela u ridnomu seli zakinchila z vidznakoyu serednyu shkolu 1977 fakultet inozemnih mov Cherniveckogo derzhavnogo universitetu 1982 Volodiye rumunskoyu ukrayinskoyu rosijskoyu ta francuzkoyu movami Svoyu trudovu diyalnist rozpochala vchitelem nimeckoyi movi u serednij shkoli sela Baniliv Pidgirnij a z 1984 vchitel francuzkoyi movi potim pedagog organizator starshij vchitel Kupskoyi ZOSh nini navchalno vihovnij kompleks sela Kupka Glibockogo rajonu U publicistici Skipor E T debyutuvala 1967 roku v gazeti Zorile Bucovinei v danij chas tisno spivpracyuye z gazetami Libertatea cuvantului Vidrodzhennya Bukovinske viche Ridnij kraj Gazeta de Herta Osvita Bukovini Novij den ta in U yiyi tvorchomu dorobku 28 knig ta ponad 2000 publikacij u ponad 100 riznih drukovanih vidannyah gazetah almanahah zhurnalah Ukrayini Rumuniyi ta Moldovi Zhanrovo i tematichno publikaciyi riznomanitni rozpovidi pro lyudej ridnogo krayu shkilne zhittya kulturni dosyagnennya prezentaciya knig reportazhi poeziya zamalovki ese Bagato publikacij prisvyacheno duhovnij skarbnici svogo narodu nacionalnij odyag vira viruvannya tradiciyi zvichayi Svoyeyu kropitkoyu praceyu Eleonora Todorivna zbiraye malovidomi storinki pro vidomih lyudej bagatonacionalnoyi Storozhinechchini a takozh zaluchaye do tvorchosti molode pokolinnya Vona organizator ta kerivnik literaturnih gurtkiv Lemiica Kupskogo NVK ta Pochatkivci biblioteki s Nizhni Petrivci yaki neodnorazovo buli peremozhcyami festivalyu konkursu molodih mitciv imeni Iliye Motresku u Chernivcyah Visoka pracezdatnist talant spilkuvannya uminnya zgurtuvati navkolo sebe auditoriyu zumovili stvorennya literaturno misteckoyi svitlici Rodina Ce tvorchi lyudi Pidgir ya kotri vshanovuyut velikih siniv i dochok Bukovini O Kobilyansku Yu Fedkovicha I Mikolajchuka V Ivasyuka N Yaremchuka V Mihajlyuka V Levickogo D Botushansku a takozh shiroko populyarizuyut tvorchist mitciv nashoyi Bukovini I Motresku I Popesku A Opajcya O Voznyak S Slyusarchuka M Gulej M Mintenka V Znoshu I Vaselovicha O Fedoryak M Pobizhan D Tokici L Vaskul M Bendasa M Kozub R Zegrya Rodina bazhanij gist chitachiv rajonnih ta silskih bibliotek oblasti E T Skipor nagorodzhena diplomom II stupenya peremozhcya VII konkursu im Mirona Utriska za knigi Vid shirogo sercya Divovizhnij svit poezij ta diplomom II stupenya peremozhcya VIII konkursu im Mirona Utriska za knigi Zhittya prisvyachene sluzhinnyu svyatomu altaryu Mercishor Bozhij hram im Olgi Kobilyanskoyi v nominaciyi Hudozhnya literatura Glibockoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi ta rajonnoyi radi za 2013 rik Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020