Ейреніс комірцевий | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Eirenis collaris , 1832 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Coluber collaris Ablabes collaris Cyclophis collaris Contia collaris | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ейреніс комірцевий (Eirenis collaris) — неотруйна змія з роду Ейреніс родини Вужеві. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина досягає 40 см, хвіст у 4-5 разів коротше за тулуб. Кінчик морди тупо закруглений. Маленький виличний щиток лежить на другому і не торкається третього верхньогубного щитка. Має один, іноді напіврозділений, передочний й 2 більш-менш рівних за розміром заочноямкових щитка. Верхньогубних щитків 7, з них 3 і 4 торкаються очей. Задні нижньощелепні щитки коротше передніх й спереду звичайно торкаються один одного. Навколо середини тулуба у поперечному рядку присутні 15 лусок. Анальний щиток розділений. Черевних щитків — 147-177, у самок більше, ніж у самців.
Зверху сірувато-оливкового, коричнево-сірого, червоно-бурого або рожево-бежевого кольору, середина кожної лусочки світліше її боків. Малюнка на тулубі немає, але у молодих з боків у передній половині тулуба бувають помітні темні пунктирні поздовжні лінії або дрібні цятки. На верхній стороні голови у молодих особин чітко виражений малюнок, який складається з чорнуватих плям, які іноді зливаються на передніх краях тім'яних щитків, і такого ж кольору М-подібної смуги між передніми краями очей. Буває, що тім'яні плями і міжочна смуга зливаються разом у вигляді підкови. З часом малюнок стає менш чітким і у дорослих змій зникає зовсім або лише злегка вгадується. На шиї позаду голови розташовуються чорно-бура або чорна поперечна смуга (комірець), що займає 4-6 рядків луски і особливо різко виражений у молодих змій. Черево тіла сіруватого, жовтуватого або червонуватого забарвлення, без плям.
Спосіб життя
Полюбляє відкриті кам'янисті ділянки глинястої та полинової напівпустелі, пологі схили, порослі рідчастою рослинністю, м'які, напівпіщані ґрунти. У горах зустрічається до висоти 1500-1600 м над рівнем моря. Ховається під камінням або купою землі, тріщинах ґрунту, порожніх нірках тарантулів й комах. На зимівлю йде не пізніше кінця жовтня. Після зимівлі з'являються в березні - початку квітня. Харчується безхребетними, зокрема цвіркунами, личинками жуків, павуками, мокрицями і сарановими, земляними хробаками.
Це яйцекладна змія. Самиця у другій половині липня відкладає 4-8, частіше 5 яєць розміром 17х19 мм. Молоді ейреніси з'являються наприкінці вересня - листопаді.
Розповсюдження
Мешкає у Болгарії, східній Туреччини, Ірані, Ірак, південно—східній Грузії, південній Вірменії, Азербайджані, передгір'я Дагестану (Росія), Лівані.
Підвиди
- Eirenis collaris collaris
- Eirenis collaris macrospilotus
Джерела
- Согур Л.М. Зоологія: курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 308 с.
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
- Franzen,M. & Sigg, H. 1989. Bemerkungen zu einigen Schlangen Ostanatoliens. Salamandra 25 (3/4): 203-212
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ejrenis komircevij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Vuzhevi Rid Ejrenis Vid Ejrenis komircevij Binomialna nazva Eirenis collaris 1832 Sinonimi Coluber collaris Ablabes collaris Cyclophis collaris Contia collaris Posilannya Vikishovishe Eirenis collaris Vikividi Eirenis collaris EOL 8833738 MSOP 164639 Ejrenis komircevij Eirenis collaris neotrujna zmiya z rodu Ejrenis rodini Vuzhevi Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 40 sm hvist u 4 5 raziv korotshe za tulub Kinchik mordi tupo zakruglenij Malenkij vilichnij shitok lezhit na drugomu i ne torkayetsya tretogo verhnogubnogo shitka Maye odin inodi napivrozdilenij peredochnij j 2 bilsh mensh rivnih za rozmirom zaochnoyamkovih shitka Verhnogubnih shitkiv 7 z nih 3 i 4 torkayutsya ochej Zadni nizhnoshelepni shitki korotshe perednih j speredu zvichajno torkayutsya odin odnogo Navkolo seredini tuluba u poperechnomu ryadku prisutni 15 lusok Analnij shitok rozdilenij Cherevnih shitkiv 147 177 u samok bilshe nizh u samciv Zverhu siruvato olivkovogo korichnevo sirogo chervono burogo abo rozhevo bezhevogo koloru seredina kozhnoyi lusochki svitlishe yiyi bokiv Malyunka na tulubi nemaye ale u molodih z bokiv u perednij polovini tuluba buvayut pomitni temni punktirni pozdovzhni liniyi abo dribni cyatki Na verhnij storoni golovi u molodih osobin chitko virazhenij malyunok yakij skladayetsya z chornuvatih plyam yaki inodi zlivayutsya na perednih krayah tim yanih shitkiv i takogo zh koloru M podibnoyi smugi mizh perednimi krayami ochej Buvaye sho tim yani plyami i mizhochna smuga zlivayutsya razom u viglyadi pidkovi Z chasom malyunok staye mensh chitkim i u doroslih zmij znikaye zovsim abo lishe zlegka vgaduyetsya Na shiyi pozadu golovi roztashovuyutsya chorno bura abo chorna poperechna smuga komirec sho zajmaye 4 6 ryadkiv luski i osoblivo rizko virazhenij u molodih zmij Cherevo tila siruvatogo zhovtuvatogo abo chervonuvatogo zabarvlennya bez plyam Sposib zhittyaPolyublyaye vidkriti kam yanisti dilyanki glinyastoyi ta polinovoyi napivpusteli pologi shili porosli ridchastoyu roslinnistyu m yaki napivpishani grunti U gorah zustrichayetsya do visoti 1500 1600 m nad rivnem morya Hovayetsya pid kaminnyam abo kupoyu zemli trishinah gruntu porozhnih nirkah tarantuliv j komah Na zimivlyu jde ne piznishe kincya zhovtnya Pislya zimivli z yavlyayutsya v berezni pochatku kvitnya Harchuyetsya bezhrebetnimi zokrema cvirkunami lichinkami zhukiv pavukami mokricyami i saranovimi zemlyanimi hrobakami Ce yajcekladna zmiya Samicya u drugij polovini lipnya vidkladaye 4 8 chastishe 5 yayec rozmirom 17h19 mm Molodi ejrenisi z yavlyayutsya naprikinci veresnya listopadi RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Bolgariyi shidnij Turechchini Irani Irak pivdenno shidnij Gruziyi pivdennij Virmeniyi Azerbajdzhani peredgir ya Dagestanu Rosiya Livani PidvidiEirenis collaris collaris Eirenis collaris macrospilotusDzherelaSogur L M Zoologiya kurs lekcij K Fitosociocentr 2004 308 s Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Franzen M amp Sigg H 1989 Bemerkungen zu einigen Schlangen Ostanatoliens Salamandra 25 3 4 203 212