Едмунд Фелпс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фелпс.

Едмунд Фелпс (англ. Edmund S. Phelps; 26 липня 1933, Еванстон, Іллінойс, США) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 2006 року за «аналіз міжчасового обміну в макроекономічній політиці».

Едмунд Фелпс
англ. Edmund Phelps
Народився	26 липня 1933(1933-07-26)^[1]^[2]^[…] (90 років) Еванстон, Кук, Іллінойс, США
Країна	США
Діяльність	економіст, викладач університету
Alma mater	Єльський університет (1959)^[4] Емгерстський коледж Пенсільванський університет
Галузь	економіка
Заклад	Колумбійський університет Пенсільванський університет
Науковий ступінь	докторський ступінь^[1]
Науковий керівник	^d і Джеймс Тобін^[5]
Аспіранти, докторанти	^d ^d ^d^[5] ^d^[5]
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Економетричне товариство^[6]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1978) ^d (2008) ^d ^d член Економетричного товариства^[d] (1967) Член Американської академії мистецтв і наук^[d] ^d ^d (23 жовтня 2004) ^d ^d (2014)
Едмунд Фелпс у Вікісховищі

Бакалавр (1955) Емгерстського коледжу; доктор філософії (1959) Єльського університету. Викладав в Єлі (1958—1966), Пенсільванському (1966—1971) і Колумбійському університетах (з 1971). Президент (1983—1984). Входить до списку за версією М. Блауга.

Член Національної академії наук США (1982), іноземний член Російської академії наук (2011).

Фелпс — автор понад 80 наукових статей, а також більш ніж 90 інших економічних документів, звітів, доповідей. Автор ряду книг з мікро-та макроекономіки. Автор підручника «Політична економія». При цьому Фелпс не має у власності ні будинку, ні автомобіля. Одружений.

Економічні погляди

За своїми економічними поглядами Фелпс — неокейнсіанець. У 1968 році Фелпс описав рівноважний стан ринку праці. У його моделі зарплата відіграє стимулюючу роль, і її достатньо, щоб наймати нових людей. Водночас, з стимулюючого характеру оплати слідує лімітування обсягу праці, що породжує вимушене безробіття. У 1969 році в одній зі своїх робіт Фелпс представив економіку як архіпелаг. На кожному з островів цього архіпелагу робочі вирішують, чи прийняти їм місцеву заробітну плату або ж переселитися на інший острів. При цьому пошук кращої оплати займає деякий час і породжує добровільне безробіття. Головним об'єктом досліджень Фелпса був потенціал нерівноважних станів ринку і їх вплив на економіку.

Праці

• «Золоті правила економічного зростання» (Golden Rules of Economic Growth, 1966);
• «Мікроекономічні основи зайнятості та теорії інфляції» (Microeconomic Foundations of Employment and Inflation Theory, 1970);
• «Статистична теорія расизму і сексизму» (The Statistical Theory of Racism and Sexism, 1972);
• «Дослідження в області мікроекономічної теорії» в 2-х тт. (Studies in Microeconomic Theory, 1979-80);
• «Політична економія: вступний текст» (Political Economy: An Introductory Text, 1985);
• «Сім шкіл макроекономічної думки» (Seven Schools of Macroeconomic Thought, 1990)

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #124719414 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
3. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
4. https://gsas.yale.edu/documents/wilbur-cross-medalists-1966-2023-year
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current

Посилання

• Edmund S. Phelps [ 6 листопада 2006 у Wayback Machine.] (англ.)