Евтекто́їд (евтекто́їдна су́міш) — дрібнокристалічна суміш двох або більше фаз, що за структурою нагадує евтектичну суміш, але яка утворена у твердому стані.
У найвідомішому випадку фазової рівноваги в системі «залізо-вуглець» евтектоїдні зміни відбуваються при температурі 727 °С у діапазоні відсоткового вмісту вуглецю 0,0218…2,11%.
На першій стадії фазового перетворення сплавів, котрі містять вуглецю у діапазоні 0,0218…0,77% (сталь доевтектоїдна), що відбуваються при охолодженні, у структурі аустеніту (γ-фаза) утворюються дрібні кристали фериту (α-фази з нижчим рівнем вуглецю). По мірі розвитку цього процесу, точка, що характеризує склад опускається вниз через зону співіснування фаз α і γ. Збільшується вміст вуглецю в аустеніті і вміст феритової фракції в суміші кристалів. При температурі 727 °C досягається гранична концентрація вуглецю в обох твердих фазах (в аустеніті: 0,77% С, у фериті: 0,0218% С). З'являється і третя тверда фаза, з більшим вмістом вуглецю — карбід Fe3C. Розпочинається перлітне перетворення, що передбачає одночасне утворення дрібних кристалів α-фази заліза і Fe3C (цементиту). Цю евтектоїдну суміш іноді називають «сферичним перлітом» або «пластинчастим перлітом», в залежності від форми кристалів цементиту у феритній матриці. Пластинчаста форма утворюється при значних переохолодженнях розплаву нижче за 727 °С.
На першому етапі аналогічних перетворень сплавів, що містять більше 0,77% C, але менше 2,11% C (сталь заевтектоїдна), у структурі аустеніту утворюються дрібні кристали цементиту і вміст вуглецю зменшується в кристалічній решітці γ фази. Точка, що відповідає складу рухається вниз по зоні співіснування фаз γ і Fe3C. При температурі 727 °С з'являється третя тверда фаза, з низьким вмістом вуглецю — дрібнокристалічний ферит. Починається процес створення заевтектоїдного перліту, який закінчується з вичерпанням аустеніту. Продукт цього перетворення є сталь, у якій зерна цементиту оточені перлітною сумішшю (α-фази і Fe3C).
Особливим випадком є перетворення аустеніту, що містить 0,77% C, яке починається і закінчується при температурі 727 °С. Всі γ-кристали фази перетворюються на перліт — суміш дрібнозернистих фаз α і Fe3C.
Джерела
- Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2002. — 328 с.
- Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.
- Линчевский Б. В., Соболевский А. Л., Кальменев А. А. Металургия черных металлов — М.: Металлургия, 1986. — 360 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evtekto yid evtekto yidna su mish dribnokristalichna sumish dvoh abo bilshe faz sho za strukturoyu nagaduye evtektichnu sumish ale yaka utvorena u tverdomu stani Diagrama stanu zalizo vuglec Evtektoyid 0 77 C perlit temperatura perlitnogo peretvorennya 727 C U najvidomishomu vipadku fazovoyi rivnovagi v sistemi zalizo vuglec evtektoyidni zmini vidbuvayutsya pri temperaturi 727 S u diapazoni vidsotkovogo vmistu vuglecyu 0 0218 2 11 Na pershij stadiyi fazovogo peretvorennya splaviv kotri mistyat vuglecyu u diapazoni 0 0218 0 77 stal doevtektoyidna sho vidbuvayutsya pri oholodzhenni u strukturi austenitu g faza utvoryuyutsya dribni kristali feritu a fazi z nizhchim rivnem vuglecyu Po miri rozvitku cogo procesu tochka sho harakterizuye sklad opuskayetsya vniz cherez zonu spivisnuvannya faz a i g Zbilshuyetsya vmist vuglecyu v austeniti i vmist feritovoyi frakciyi v sumishi kristaliv Pri temperaturi 727 C dosyagayetsya granichna koncentraciya vuglecyu v oboh tverdih fazah v austeniti 0 77 S u feriti 0 0218 S Z yavlyayetsya i tretya tverda faza z bilshim vmistom vuglecyu karbid Fe3C Rozpochinayetsya perlitne peretvorennya sho peredbachaye odnochasne utvorennya dribnih kristaliv a fazi zaliza i Fe3C cementitu Cyu evtektoyidnu sumish inodi nazivayut sferichnim perlitom abo plastinchastim perlitom v zalezhnosti vid formi kristaliv cementitu u feritnij matrici Plastinchasta forma utvoryuyetsya pri znachnih pereoholodzhennyah rozplavu nizhche za 727 S Na pershomu etapi analogichnih peretvoren splaviv sho mistyat bilshe 0 77 C ale menshe 2 11 C stal zaevtektoyidna u strukturi austenitu utvoryuyutsya dribni kristali cementitu i vmist vuglecyu zmenshuyetsya v kristalichnij reshitci g fazi Tochka sho vidpovidaye skladu ruhayetsya vniz po zoni spivisnuvannya faz g i Fe3C Pri temperaturi 727 S z yavlyayetsya tretya tverda faza z nizkim vmistom vuglecyu dribnokristalichnij ferit Pochinayetsya proces stvorennya zaevtektoyidnogo perlitu yakij zakinchuyetsya z vicherpannyam austenitu Produkt cogo peretvorennya ye stal u yakij zerna cementitu otocheni perlitnoyu sumishshyu a fazi i Fe3C Osoblivim vipadkom ye peretvorennya austenitu sho mistit 0 77 C yake pochinayetsya i zakinchuyetsya pri temperaturi 727 S Vsi g kristali fazi peretvoryuyutsya na perlit sumish dribnozernistih faz a i Fe3C DzherelaHilchevskij V V Materialoznavstvo i tehnologiya konstrukcijnih materialiv Navchalnij posibnik K Libid 2002 328 s ISBN 966 06 0247 2 Lahtin Yu M Osnovy metallovedeniya M Metallurgiya 1988 320s Linchevskij B V Sobolevskij A L Kalmenev A A Metalurgiya chernyh metallov M Metallurgiya 1986 360 s Div takozhEvtektika Perlit Cementit Ferit zalizo