Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Дієвас ; лит. dievas; латис. dievs; латг. dīvs
Діти	Лайма
Частина від	латиська міфологія

Дієвас (Діевс, Дієв, Дейвс, лит. dievas, латис. dievs, латг. dīvs, прусськ. deiws) — божество в балтійській міфології. Головний серед богів.

Дієвас зазвичай представлявся пасивним божеством і безпосередньо не впливав на долі людей.

У Дієваса є два сини, у давнішій формі — син і донька.

У латиських народних піснях збереглися фрагменти мотивів і символи, які пов'язують дітей Дієваса з близнюками, яких обожнюють в інших традиціях.

У сучасних литовській та латиській мовах це слово може стосуватися будь-якого божества (язичницького, християнського, вигаданого тощо).

В англійській мові Dievas може використовуватися як слово на позначення Бога (або верховного бога) у дохристиянській релігії балтів, де Dievas розуміли як верховну істоту світу. У литовській та латиській мовах воно також використовується для опису Бога, як його розуміють сьогодні основні світові релігії. Раніше Дієвас просто позначав осяяний сонцем купол неба, як і в інших індоєвропейських міфологіях. Небесний аспект все ще помітний у таких фразах, як Saule noiet dievā, з латвійських народних пісень. В індуїзмі група небесних божеств називається девами, що є результатом спільного протоіндоєвропейського коріння.

Див. також

(Окопірмс)

Примітки

Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Дієвас // : Енциклопедія. М., 1980. — Т. 1. — С.153-158. — Балтийская мифология [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Диевас, Диевс, Диев, Дейвс [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.] // Мифологический словарь/ Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.:Советская энциклопедия, 1990. — 672 с.
Lautenbachs J., Deews un welns, Riga, 1885; Biezais H., Die Himmlische Gцtterfamilie der alten Letten, Uppsala, 1972.
Leach, Maria; Fried, Jerome (1949). Funk & Wagnalls Standard Dictionary of Folklore, Mythology and Legend. Vol. 1. New York: Funk & Wagnalls. p. 631. OCLC 3856950.
Baranova, Jurate (2000). Lithuanian philosophy : persons and ideas. Washington, D.C.: Council for Research in Values and Philosophy. ISBN . OCLC 45248219.
Nav saulīte dievā gaiša, Latvian Daina (traditional Latvian folksong)
O'Connor, Kevin (2006). Culture and customs of the Baltic states. Westport, Conn.: Greenwood Press. ISBN . OCLC 62281692.

[1] Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Дієвас // : Енциклопедія. М., 1980. — Т. 1. — С.153-158. — Балтийская мифология [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]

[autogenerated1-2] Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Диевас, Диевс, Диев, Дейвс [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.] // Мифологический словарь/ Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.:Советская энциклопедия, 1990. — 672 с.

[3] Lautenbachs J., Deews un welns, Riga, 1885; Biezais H., Die Himmlische Gцtterfamilie der alten Letten, Uppsala, 1972.

[4] Leach, Maria; Fried, Jerome (1949). Funk & Wagnalls Standard Dictionary of Folklore, Mythology and Legend. Vol. 1. New York: Funk & Wagnalls. p. 631. OCLC 3856950.

[5] Baranova, Jurate (2000). Lithuanian philosophy : persons and ideas. Washington, D.C.: Council for Research in Values and Philosophy. ISBN . OCLC 45248219.

[6] Nav saulīte dievā gaiša, Latvian Daina (traditional Latvian folksong)

[7] O'Connor, Kevin (2006). Culture and customs of the Baltic states. Westport, Conn.: Greenwood Press. ISBN . OCLC 62281692.