Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дьєрдь Кметі (Felsőpokorágy, 24 травня 1813 — 25 квітня 1865, Лондон) — генерал угорської армії та османської армії під ім'ям Ісмаїл — паша .
| Дьйордь Кметі | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 травня 1813 або 1810 d, Рімавска Собота, Банськобистрицький край, Словаччина |
| Помер | 25 квітня 1865 Лондон, Сполучене Королівство |
| Поховання | Кенсал-Грін |
| Країна |  Угорщина |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | d і Кримська війна |
| Військове звання | генерал і солдат |
| |
Кар'єра
Батько Кметія був шляхетним, але бідним вікарієм- євангелістом, який помер у 1818 році, тому його брат Пал (Павло) виховував його. Кметій закінчив навчання в Кежмарку і в 1833 році вступив до 19-ї армії. Наприкінці 1847 року він був унтер-офіцером в армії Йозефа Радецького фон Радеца в чині обер- лейтенанта . 1 жовтня 1848 року в Дьйорі він приєднався до 23-го армійського корпусу в чині капітана.
Угорська революція 1848 року
Кметій відіграв важливу роль у створенні корпусу, тому що інший капітан через хворобу не пішов на службу. Кметі керував чотирма ротами, коли разом з Лайошем Кошутом пішов до табору і разом з ними воював у битві під Швехатом. За це Кошут нагородив його капітаном 1-го армійського корпусу. Згодом отримав звання полковника за розгром кавалерійської атаки. З 15 лютого 1849 р. Кметій керував дивізією.
Кметій не воював у битві під Капольною через погане керівництво Генрика Дембінського, хоча він прикривав відступаючу угорську армію. 28 лютого 1849 року Кметі виграв битву проти Франца Дейма під Мезекевешдом. 14 квітня 1849 р. він отримав звання полковника.
Кметій привів угорців до відновлення Буди, але він отримав травму. Після цього йому було наказано зайняти береги річки Раба . 13 червня Кметій розгромив австрійські війська під проводом Франца Вісса в битві під Чорною, за що отримав титул генерала. 27 червня Едлер фон Варенсберг розбив Кметі, і йому довелося рухатися до Воєводини . Незважаючи на те, що Кметі намагався розігнати свої війська, він пропустив битву при Гедьєсі проти Йосипа Єлачича .
9 серпня Кметі приєднався до угорського армійського корпусу в Темешварі (нині Тімішоара, Румунія). На лівому фланзі Кметій просувався успішно, але й на інших ділянках корпусу йому довелося відступити. 15 серпня Кметій завдав поразки австрійській армії під Лугошем (нині Лугож , Румунія).
Після революції
Після капітуляції у Вілагосі Кметі втік до Османської імперії і приєднався до османської армії під ім'ям Ісмаїл, але не прийняв іслам. Османський народ любив його і попросив його модернізувати османську армію, що він і зробив. Разом з Юзефом Бемом Кметі перевели до Алеппо, де вони допомагали придушити серйозний бунт.
Після смерті Бема Кметі переїхав до Лондона, де був опублікований його перший твір. На початку Кримської війни Кметій повернувся до Османської імперії, де він зазнав поразки від росіян під час облоги Карса 29 вересня 1855 р. [nb 1] Коли генерал Вільям Фенвік Вільямс хотів відмовитися від замку, Кметій вирішив вступити в бойову атаку. бій з військами противника. За це Кметі отримав нагороду від османського уряду.
У 1861 році Кметі вийшов у відставку та повернувся до Лондона, де й помер у 1865 році.
Спадщина
На знак визнання його допомоги після смерті Кметі турки встановили статую, яка досі стоїть на кладовищі Кенсал-Грін (Лондон). Кметій ніколи не був одружений і не мав дітей.
Твори
- Кметі, Дьєрдь (1852). Спростування деяких головних помилок у «Життя та дії в Угорщині в 1848 і 1849 роках» Гергея з критичними зауваженнями щодо його характеру як військового керівника . Лондон.
- Görgey, Artur (1852). Mein Leben und Wirken in Ungarn. (Передмова Дьєрдя Кметі)(німецькою мовою). Лейпциг.
- Кметі, Дьєрдь (1856). Розповідь про оборону Карса 29 вересня 1855 року . Лондон.
Примітки
- Dr. Constant v. Wurzbach Kmety, Georg // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 12. — S. 131.
Джерела
- Arbanász, Ildikó; Csorba, György. "Kmety György emlékirata Kars erődjének 1855. szeptember 29-i védelméről ("Оповідь про оборону Карса 29 вересня 1855 р.) ". Hadtörténelmi Közlemények (угорською). 118 (2005) (1–2).
- Герман, Роберт (2004). Az 1848-1849-es szabadságharc nagy csatái (угорською). Зріні. .
- Бона, Габор (1999). «Az 1848-49-es honvédsereg katonai vezetői». Рубікон (угорською) (4).
- Герман, Роберт (1999). Az ihászi ütközet emlékkönyve, 1849—1999 (угорською). MEK . .
- Кедвес, Дьюла (1999). «Kmety és Guyon». Рубікон (угорською) (4).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyerd Kmeti Felsopokoragy 24 travnya 1813 25 kvitnya 1865 London general ugorskoyi armiyi ta osmanskoyi armiyi pid im yam Ismayil pasha Djord KmetiNarodivsya24 travnya 1813 1813 05 24 abo 1810 d Rimavska Sobota Banskobistrickij kraj SlovachchinaPomer25 kvitnya 1865 1865 04 25 London Spoluchene KorolivstvoPohovannyaKensal GrinKrayina UgorshinaDiyalnistvijskovosluzhbovecUchasnikd i Krimska vijnaVijskove zvannyageneral i soldat Mediafajli u VikishovishiKar yeraBatko Kmetiya buv shlyahetnim ale bidnim vikariyem yevangelistom yakij pomer u 1818 roci tomu jogo brat Pal Pavlo vihovuvav jogo Kmetij zakinchiv navchannya v Kezhmarku i v 1833 roci vstupiv do 19 yi armiyi Naprikinci 1847 roku vin buv unter oficerom v armiyi Jozefa Radeckogo fon Radeca v chini ober lejtenanta 1 zhovtnya 1848 roku v Djori vin priyednavsya do 23 go armijskogo korpusu v chini kapitana Ugorska revolyuciya 1848 roku Kmetij vidigrav vazhlivu rol u stvorenni korpusu tomu sho inshij kapitan cherez hvorobu ne pishov na sluzhbu Kmeti keruvav chotirma rotami koli razom z Lajoshem Koshutom pishov do taboru i razom z nimi voyuvav u bitvi pid Shvehatom Za ce Koshut nagorodiv jogo kapitanom 1 go armijskogo korpusu Zgodom otrimav zvannya polkovnika za rozgrom kavalerijskoyi ataki Z 15 lyutogo 1849 r Kmetij keruvav diviziyeyu Kmetij ne voyuvav u bitvi pid Kapolnoyu cherez pogane kerivnictvo Genrika Dembinskogo hocha vin prikrivav vidstupayuchu ugorsku armiyu 28 lyutogo 1849 roku Kmeti vigrav bitvu proti Franca Dejma pid Mezekeveshdom 14 kvitnya 1849 r vin otrimav zvannya polkovnika Kmetij priviv ugorciv do vidnovlennya Budi ale vin otrimav travmu Pislya cogo jomu bulo nakazano zajnyati beregi richki Raba 13 chervnya Kmetij rozgromiv avstrijski vijska pid provodom Franca Vissa v bitvi pid Chornoyu za sho otrimav titul generala 27 chervnya Edler fon Varensberg rozbiv Kmeti i jomu dovelosya ruhatisya do Voyevodini Nezvazhayuchi na te sho Kmeti namagavsya rozignati svoyi vijska vin propustiv bitvu pri Gedyesi proti Josipa Yelachicha 9 serpnya Kmeti priyednavsya do ugorskogo armijskogo korpusu v Temeshvari nini Timishoara Rumuniya Na livomu flanzi Kmetij prosuvavsya uspishno ale j na inshih dilyankah korpusu jomu dovelosya vidstupiti 15 serpnya Kmetij zavdav porazki avstrijskij armiyi pid Lugoshem nini Lugozh Rumuniya Pislya revolyuciyi Pislya kapitulyaciyi u Vilagosi Kmeti vtik do Osmanskoyi imperiyi i priyednavsya do osmanskoyi armiyi pid im yam Ismayil ale ne prijnyav islam Osmanskij narod lyubiv jogo i poprosiv jogo modernizuvati osmansku armiyu sho vin i zrobiv Razom z Yuzefom Bemom Kmeti pereveli do Aleppo de voni dopomagali pridushiti serjoznij bunt Pislya smerti Bema Kmeti pereyihav do Londona de buv opublikovanij jogo pershij tvir Na pochatku Krimskoyi vijni Kmetij povernuvsya do Osmanskoyi imperiyi de vin zaznav porazki vid rosiyan pid chas oblogi Karsa 29 veresnya 1855 r nb 1 Koli general Vilyam Fenvik Vilyams hotiv vidmovitisya vid zamku Kmetij virishiv vstupiti v bojovu ataku bij z vijskami protivnika Za ce Kmeti otrimav nagorodu vid osmanskogo uryadu U 1861 roci Kmeti vijshov u vidstavku ta povernuvsya do Londona de j pomer u 1865 roci Spadshina Na znak viznannya jogo dopomogi pislya smerti Kmeti turki vstanovili statuyu yaka dosi stoyit na kladovishi Kensal Grin London Kmetij nikoli ne buv odruzhenij i ne mav ditej TvoriKmeti Dyerd 1852 Sprostuvannya deyakih golovnih pomilok u Zhittya ta diyi v Ugorshini v 1848 i 1849 rokah Gergeya z kritichnimi zauvazhennyami shodo jogo harakteru yak vijskovogo kerivnika London Gorgey Artur 1852 Mein Leben und Wirken in Ungarn Peredmova Dyerdya Kmeti nimeckoyu movoyu Lejpcig Kmeti Dyerd 1856 Rozpovid pro oboronu Karsa 29 veresnya 1855 roku London PrimitkiDr Constant v Wurzbach Kmety Georg Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 12 S 131 d Track Q88807565d Track Q665807DzherelaArbanasz Ildiko Csorba Gyorgy Kmety Gyorgy emlekirata Kars erodjenek 1855 szeptember 29 i vedelmerol Opovid pro oboronu Karsa 29 veresnya 1855 r Hadtortenelmi Kozlemenyek ugorskoyu 118 2005 1 2 German Robert 2004 Az 1848 1849 es szabadsagharc nagy csatai ugorskoyu Zrini ISBN 963 327 367 6 Bona Gabor 1999 Az 1848 49 es honvedsereg katonai vezetoi Rubikon ugorskoyu 4 German Robert 1999 Az ihaszi utkozet emlekkonyve 1849 1999 ugorskoyu MEK ISBN 9789630378291 Kedves Dyula 1999 Kmety es Guyon Rubikon ugorskoyu 4