Думка (річка)

Ду́мка (Ровець) — річка в Україні, в межах Хмельницького району Хмельницької області та Жмеринського району Вінницької області. Ліва притока Рову (басейн Південного Бугу).

Думка
49°10′37″ пн. ш. 27°43′33″ сх. д. / 49.17700000002777472° пн. ш. 27.72600000002777776° сх. д. / 49.17700000002777472; 27.72600000002777776
Витік	східна частина с. Радівці
• координати	49°10′37″ пн. ш. 27°43′33″ сх. д. / 49.17700000002777472° пн. ш. 27.72600000002777776° сх. д. / 49.17700000002777472; 27.72600000002777776
Гирло	р. Рів
• координати	49°04′44″ пн. ш. 28°00′36″ сх. д. / 49.07900000002777574° пн. ш. 28.01000000002778023° сх. д. / 49.07900000002777574; 28.01000000002778023
Країни:	Україна Хмельницька область Хмельницький район Вінницька область Жмеринський район
Регіон	Вінницька область Хмельницька область
Довжина	25 км
Площа басейну:	157 км²

Опис

Довжина 25 км. Площа водозбірного басейну 157 км². Похил річки 2,6 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 1,5 км, завглибшки до 30 м. Річище звивисте, завширшки до 5 м. Є ставки. Використовується на технічне водопостачання.

Розташування

Бере початок біля східної частини села Радівці. Тече на південний схід, впадає до Рову на північ від села .

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Радівці, (Васютинці), Лука-Барська, (Рожепи), Слобода-Межирівська, Межирів, Мартинівка.

Притоки

• Річка без назви — ліва притока. Довжина річки 12 км. Площа басейну 47,7 км². Бере початок у селі Клопотівці. Тече переважно на південний схід і впадає у Думку на північно-західній стороні від с. Слобода-Межирівська за 14 км. від її гирла.

• Річка без назви — ліва притока. Довжина річки 8,2 км., площа басейну - 32,6 км². Бере початок на західній околиці с. (Петрані). Тече переважно на південний схід і впадає у Думку біля станції Дубки за 9 км від її гирла. Річку перетинає автомобільна дорога Т 0218

• Річка без назви — ліва притока. Довжина річки 7 км, площа басейну - 21,4 км². Бере початок на південному заході від с. Чернелівці. Тече переважно на південний схід через села (Квітка) й (Горяни) та понад с. Лука-Барська і впадає у Думку за 34 км. від її гирла.

Природа і стан річки

В басейні Думки немає жодного виробничого підприємства. Вода прозора і чиста, відстояна в семи ставах, найбільший із яких — Лопатинський.

Його гребля сягає двісті метрів, довжина ставу 3 км. Водоскид збудовано так, що при спуску ставу вся риба потрапляє у рибозбірник, з якого її відловлюють і відправляють на реалізацію. У рибозбірнику жива риба може утримуватись тривалий час до повної її реалізації. Унікальність екологічного водного середовища сприяла збереженню такої риби, як лин, від чорно-бурого до жовтого-оранжевого та мідно-золотистого в залежності від довколишнього середовища ставу. Лини полюбляють мулисте дно, що переходить у береговий очерет в заплаві. Гуртуючись в невеликі табуни, вони нерестяться і добре виживають серед інших видів риб, приміром, сріблясто-білих карасів. А жовто-червоні карасі були знищені ними — через поїдання їхньої ікри. Серед білих риб у ставу є верховодки, червонопері плітки, лящі і підлящики, з дрібних — парасочки. Дрібно-сріблясті рибки великими не ростуть, на них полюють хижі риби: окуні, йоршики, судаки, щуки. З донних риб трапляються ковблі, слизи, в'юни. З ракових і рачкових — циклопи і дафнії (ними живляться всі види риб), є раки, жабурниці. На ставі гніздяться птахи — крижень, чирки, бекаси, сірі чаплі, лиски, пірники, водяні бугаї, очеретянки, деркачі, курочки. Із звірів водяться ондатри, водяні миші, чорні водяні щури, видри, в прибережній зоні — зайці, лисиці, борсуки. Все лівобережжя в районі дач висаджено березами, окремі ділянки — дубом, місцевість добре просвічується і прогрівається сонцем. Верхній листяний настил сприяє росту грибів. Тут завжди чисте повітря, настояне на різнотрав'ї, насичене запахом лісу. Неповторна краса долини річки, ставу цілорічно приваблює людей у цей самобутній куточок Поділля з «Мар'їним утесом», «пробковим деревом», холодною джерельною водою, суничним запахом лісу.

Джерела

1. Dumka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 219. (пол.)
2. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
3. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 188
5. Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області.(Довідковий посібник, 2-ге видання, доповнене) – Вінниця: Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, 2018 - 28 с.