Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дрімлюга довгодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Systellura longirostris (Bonaparte, 1825) | ||||||||||||||||
 Ареал виду (за винятком підвиду S. l. roraimae) Проживання впродовж року Зимування Гніздування | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Caprimulgus longirostris Hydropsalis longirostris | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дрімлюга довгодзьобий (Systellura longirostris) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових. Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 20-27 см, самці важать 36-63 г, самиці 32-71 г. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована бурими, чорнуватими, білуватими, сіруватими і охристими смужками. На задній частині шиї рудуватий або охристий "комір". Горло і нижня частина тіла охристі, груди легко поцятковані сірувато-коричневими плямками. У самців на горлі біла пляма, на крилах біла смуга, помітна в польоті, хвіст на кінці білий. У самиць смуга на крилах охриста, плями на хвості відсутні. Забарвлення різниться в залежності від підвиду.
Підвиди
Виділяють вісім підвидів:
- S. l. ruficervix (Sclater, PL, 1866) — гори Колумбії, Венесуели і Еквадору (зокрема в масиві Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, в горах Сьєрра-де-Періха та в прибережному хребті Анд);
- S. l. roraimae Chapman, 1929 — тепуї на півдні Венесуели та в сусідніх раонівх північної Бразилії;
- S. l. atripunctata Chapman, 1923 — Анди від Перу до північно-західної Аргентини (Жужуй) і північного Чилі (Антофагаста);
- S. l. bifasciata (Gould, 1837) — Чилі і західна Аргентина;
- S. l. pedrolimai (Grantsau, 2008) — північно-східна Бразилія;
- S. l. longirostris (Bonaparte, 1825) — південно-східна Бразилія, Парагвай, Уругвай і північно-східна Аргентина;
- S. l. mochaensis (Cleere, 2006) — острів [en] і сусідні острови (центральне Чилі);
- S. l. patagonica (Olrog, 1962) — центральна і південна Аргентина (від Кордови і Буенос-Айреса до Санта-Круса).
Перуанський дрімлюга раніше вважався підвидом довгодзьобого дрімлюги, однак був визнаний окремим видом. Також деякі дослідники виділяють підвид S. l. roraimae у окремий вид Systellura roraimae.
Поширення і екологія
Довгодзьобі дрімлюги мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Чилі, Парагваї і Уругваї. Популяції Патагонії і Вогняної Землі взимку мігрують на північ, до північної Аргентини, західного Парагваю і південної Болівії. Довгодзьобі дрімлюги живуть на узліссях тропічних лісів, на сухих і високогірних луках та в сухих і високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 4200 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження у Венесуелі триває з лютого по вересень, в Колумбії з березня по листопад. Відкладають яйця в ямку на голій землі або серед густої трави. В кладці 1-2 яйця. Інкубаційний період триває 17 днів.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 06 травня 2022.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drimlyuga dovgodzobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Drimlyugopodibni Caprimulgiformes Rodina Drimlyugovi Caprimulgidae Rid Systellura Vid Drimlyuga dovgodzobij Binomialna nazva Systellura longirostris Bonaparte 1825 Areal vidu za vinyatkom pidvidu S l roraimae Prozhivannya vprodovzh roku Zimuvannya Gnizduvannya Pidvidi Div tekst Sinonimi Caprimulgus longirostris Hydropsalis longirostris Posilannya Vikishovishe Systellura longirostris Vikividi Systellura longirostris ITIS 1077346 MSOP 22725678 NCBI 1977150 Drimlyuga dovgodzobij Systellura longirostris vid drimlyugopodibnih ptahiv rodini drimlyugovih Meshkaye v Pivdennij Americi Dovgodzobij drimlyugaOpisDovzhina ptaha stanovit 20 27 sm samci vazhat 36 63 g samici 32 71 g Verhnya chastina tila korichneva pocyatkovana burimi chornuvatimi biluvatimi siruvatimi i ohristimi smuzhkami Na zadnij chastini shiyi ruduvatij abo ohristij komir Gorlo i nizhnya chastina tila ohristi grudi legko pocyatkovani siruvato korichnevimi plyamkami U samciv na gorli bila plyama na krilah bila smuga pomitna v poloti hvist na kinci bilij U samic smuga na krilah ohrista plyami na hvosti vidsutni Zabarvlennya riznitsya v zalezhnosti vid pidvidu PidvidiVidilyayut visim pidvidiv S l ruficervix Sclater PL 1866 gori Kolumbiyi Venesueli i Ekvadoru zokrema v masivi Syerra Nevada de Santa Marta v gorah Syerra de Periha ta v priberezhnomu hrebti And S l roraimae Chapman 1929 tepuyi na pivdni Venesueli ta v susidnih raonivh pivnichnoyi Braziliyi S l atripunctata Chapman 1923 Andi vid Peru do pivnichno zahidnoyi Argentini Zhuzhuj i pivnichnogo Chili Antofagasta S l bifasciata Gould 1837 Chili i zahidna Argentina S l pedrolimai Grantsau 2008 pivnichno shidna Braziliya S l longirostris Bonaparte 1825 pivdenno shidna Braziliya Paragvaj Urugvaj i pivnichno shidna Argentina S l mochaensis Cleere 2006 ostriv en i susidni ostrovi centralne Chili S l patagonica Olrog 1962 centralna i pivdenna Argentina vid Kordovi i Buenos Ajresa do Santa Krusa Peruanskij drimlyuga ranishe vvazhavsya pidvidom dovgodzobogo drimlyugi odnak buv viznanij okremim vidom Takozh deyaki doslidniki vidilyayut pidvid S l roraimae u okremij vid Systellura roraimae Poshirennya i ekologiyaDovgodzobi drimlyugi meshkayut u Venesueli Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Argentini Chili Paragvayi i Urugvayi Populyaciyi Patagoniyi i Vognyanoyi Zemli vzimku migruyut na pivnich do pivnichnoyi Argentini zahidnogo Paragvayu i pivdennoyi Boliviyi Dovgodzobi drimlyugi zhivut na uzlissyah tropichnih lisiv na suhih i visokogirnih lukah ta v suhih i visokogirnih chagarnikovih zarostyah Zustrichayutsya na visoti do 4200 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami yakih lovlyat v poloti Sezon rozmnozhennya u Venesueli trivaye z lyutogo po veresen v Kolumbiyi z bereznya po listopad Vidkladayut yajcya v yamku na golij zemli abo sered gustoyi travi V kladci 1 2 yajcya Inkubacijnij period trivaye 17 dniv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 6 travnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 06 travnya 2022 BirdLife International 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 6 travnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi