Василь Тимофійович Древаль (23 лютого 1917, Комишня — 19 січня 1988, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира батальйону з політичної частини 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, гвардії капітан.
Василь Тимофійович Древаль | |
---|---|
Народження | 23 лютого 1917 селище Комишня |
Смерть | 19 січня 1988 (70 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Роки служби | 1938–1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 лютого 1917 року в селищі Комишні (нині Миргородського району Полтавської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1940 року. У 1932 році закінчив сім класів середньої школи. Працював обліковцем у МТС.
У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1940 році закінчив Харківське військово-політичне училище. У боях німецько-радянської війни з липня 1941 року.
26 вересня 1943 року гвардії капітан В. Т. Древаль відзначився при форсуванні Дніпра в районі села Військового Солонянського району Дніпропетровської області та в боях за плацдарм на правому березі річки. Перебуваючи в бойових порядках, В. Т. Древаль проявив виняткову відвагу і героїзм. У важкі хвилини бою він був серед бійців, особистим прикладом надихав їх на подвиг. У запеклих сутичках з ворогом батальйон знищив до 400 солдатів і офіцерів противника, захопив 8 гармат, 11 мінометів та інші трофеї.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра і захоплення плацдарму на його правому березі гвардії капітану Василю Тимофійовичу Древалю присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2505).
Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1955 році закінчив Військово-політичну академію імені В. І. Леніна. З 1960 року полковник В. Т. Древаль — у відставці. Жив у Києві. Помер 19 січня 1988 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі. На фото в альбоме выпускников КВИРТУ он преподаватель в 1964 году и в военной форме.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- За мужество и отвагу. Харьков, 1984
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Timofijovich Dreval 23 lyutogo 1917 Komishnya 19 sichnya 1988 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira bataljonu z politichnoyi chastini 78 go gvardijskogo strileckogo polku 25 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 6 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu gvardiyi kapitan Vasil Timofijovich DrevalNarodzhennya23 lyutogo 1917 1917 02 23 selishe KomishnyaSmert19 sichnya 1988 1988 01 19 70 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRoki sluzhbi1938 1960PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dreval BiografiyaNarodivsya 23 lyutogo 1917 roku v selishi Komishni nini Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1940 roku U 1932 roci zakinchiv sim klasiv serednoyi shkoli Pracyuvav oblikovcem u MTS U 1938 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1940 roci zakinchiv Harkivske vijskovo politichne uchilishe U boyah nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1941 roku 26 veresnya 1943 roku gvardiyi kapitan V T Dreval vidznachivsya pri forsuvanni Dnipra v rajoni sela Vijskovogo Solonyanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti ta v boyah za placdarm na pravomu berezi richki Perebuvayuchi v bojovih poryadkah V T Dreval proyaviv vinyatkovu vidvagu i geroyizm U vazhki hvilini boyu vin buv sered bijciv osobistim prikladom nadihav yih na podvig U zapeklih sutichkah z vorogom bataljon znishiv do 400 soldativ i oficeriv protivnika zahopiv 8 garmat 11 minometiv ta inshi trofeyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku za muzhnist i vidvagu proyavleni pri forsuvanni Dnipra i zahoplennya placdarmu na jogo pravomu berezi gvardiyi kapitanu Vasilyu Timofijovichu Drevalyu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2505 Mogila Vasilya Drevalya Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1955 roci zakinchiv Vijskovo politichnu akademiyu imeni V I Lenina Z 1960 roku polkovnik V T Dreval u vidstavci Zhiv u Kiyevi Pomer 19 sichnya 1988 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi Na foto v albome vypusknikov KVIRTU on prepodavatel v 1964 godu i v voennoj forme NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 yi ta 2 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Za muzhestvo i otvagu Harkov 1984