Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Договір про приєднання 1972 року був міжнародною угодою яка передбачала приєднання Данії Ірландії Норвегії та Сполученог

Договір про приєднання (1972)

Договір про приєднання 1972 року був міжнародною угодою, яка передбачала приєднання Данії, Ірландії, Норвегії та Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств. Норвегія не ратифікувала договір після того, як він був відхилений на референдумі у вересні 1972 року. Договір був ратифікований Данією, Ірландією та Сполученим Королівством, які стали членами ЄС 1 січня 1973 року, коли договір набув чинності. Договір залишається невід'ємною частиною конституційної основи Європейського Союзу.

Договір про приєднання
image
Місце розташування Брюссельський столичний регіон
Мова твору або назви Офіційні мови Європейського Союзу
Дата й час 1972

31 січня 2020 року Сполучене Королівство вийшло з Європейського Союзу після 47 років членства після через референдум, проведений в 2016 році, на якому 51,9% виборців висловилися за вихід з блоку, і тепер він більше не є юридично зв’язаним договором.

Повна назва

Повна офіційна назва договору:

Договір між Королівством Бельгія, Федеративною Республікою Німеччина, Французькою Республікою, Італійською Республікою, Великим Герцогством Люксембург, Королівством Нідерландів (Державами-членами Європейських Співтовариств), Королівством Данія, Республікою Ірландія, Королівство Норвегія та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії щодо приєднання Королівства Данії, Ірландії, Королівства Норвегії та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії до Європейського економічного співтовариства та до Європейського співтовариства з атомної енергії.

Контекст

Данія, Ірландія, Норвегія та Сполучене Королівство вже були економічно пов'язані в рамках Європейської асоціації вільної торгівлі. Роль Сполученого Королівства в міжнародних справах послабилася, на відміну від країн-членів ЄС, які в 1960-х роках сильно оговтувалися від Другої світової війни; Ірландія залишалася економічно залежною від Великої Британії, на яку припадало майже 75% її експорту, і намагалася зменшити цю залежність.

Щоб приєднатися до ЄС, країни повинні були відповідати двом критеріям: приналежність до європейського континенту та отримання згоди від усіх країн-членів. 31 липня 1961 року Сполучене Королівство, Ірландія та Данія подали заявку на приєднання до ЄС. У 1963 році після тривалих переговорів Франція наклала вето на британську заявку через неприязнь Шарля де Голля до Сполученого Королівства, яке він вважав «троянським конем» Сполучених Штатів Америки. Відомо, що де Голль вимовив єдине слово «не» в телекамери в критичний момент, це твердження використовувалося для підсумовування французької опозиції щодо Сполученого Королівства протягом багатьох років після цього. Прем'єр-міністр Сполученого Королівства Гарольд Макміллан сказав згодом, що він завжди вірив, що де Голль перешкоджатиме вступу Сполученого Королівства, але думав, що зробить це тихо, за лаштунками. Пізніше він приватно поскаржився, що «всі наші плани руйнуються».

Розширення

Докладніше: Розширення Європейських Співтовариств (1973)

Франція під керівництвом наступника де Голля Жоржа Помпіду усунула свою опозицію після Гаазького саміту ЄЕС у 1969 році. Це зробило можливим розширення членства, забезпечивши політичне зближення між ЄЕС та ЄАВТ.

Після тривалого періоду переговорів розширення членства ЄС було ратифіковано національними парламентами держав-членів, за винятком Франції, де у квітні 1972 року на референдумі про розширення ЄС було прийнято 68% голосів за.

У період з травня по жовтень 1972 року угода була прийнята в трьох країнах ЄАВТ; в Ірландії 10 травня 1972 р. з 81,3% голосів; у Великій Британії палатами парламенту; у Данії – 63,3% голосів; Конституція Данії передбачає, що будь-яка зміна національного суверенітету повинна бути представлена громадськості у формі референдуму. Однак на референдумі в Норвегії 53,5% виборців висловилися проти вступу країни, і прем'єр-міністр Трюгве Браттелі пішов у відставку після поразки свого уряду. Це була друга спроба Норвегії стати членом після відмови Франції в 1962 році та знову тимчасово в 1967 році, але перша спроба референдуму після успішних переговорів.

Сполучене Королівство консультувалося безпосередньо зі своїми громадянами лише після приєднання до Європейських Співтовариств: після британських загальних виборів у жовтні 1974 року лейбористський уряд Гарольда Вільсона провів референдум, щоб виконати одну зі своїх передвиборчих обіцянок. Необов'язковий референдум відбувся 5 червня 1975 року, приблизно через два з половиною роки після приєднання Великої Британії. Це був перший національний референдум, проведений у Великій Британії, і голосування «за» перемогло з переконливою перевагою 67,23% при явці 65%, при цьому 66 із 68 місцевих районів підрахунку дали більшість голосів «за».

Правові наслідки

Одна фундаментальна зміна, внесена договором, зазначається в статті 3(3) супровідного «Акту щодо умов приєднання та змін до договорів», де нові члени погоджуються, що вони, щодо початкових угод держав-членів і співтовариств, «дотримуватимуться принципи та керівні принципи, що випливають із цих декларацій, резолюцій чи інших позицій, і вживатиме таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення їх виконання». Стаття 4 продовжує перелік угод, укладених ними, а в 4(4) вони погоджуються адаптувати свої міжнародні угоди «до прав і обов’язків, що випливають із їх приєднання до Співтовариств».

Див. також


Примітки

  1. 1er élargissement de la CEE (1er Janvier 1973).
  2. Address given by Harold Macmillan on the United Kingdom's application for membership to the EC (PDF). Le Centre Virtuel de la Connaissance sur l'Europe. 31 липня 1961.
  3. Ireland in the EU - Joining the European Community. European Union.
  4. A timeline of the EU. BBC News.
  5. Britain's EU membership: New insight from economic history. VOX, CEPR’s Policy Portal.
  6. BBC ON THIS DAY - 27 - 1967: De Gaulle says 'non' to Britain - again.
  7. Richards, Denis & Quick, Antony (1974) Twentieth Century Britain
  8. Holland, Robert (1991) Fontana History of England – Britain & the World Role
  9. Final communiqué of the Hague Summit (PDF). Le Centre Virtuel de la Connaissance sur l'Europe. 2 грудня 1969.
  10. . Undervisningsministeriet (Education Ministry). Архів оригіналу за 10 червня 2007.
  11. Folkeavstemningen om EU (opphørt) - SSB. ssb.no.
  12. Jan-Henrik Meyer, The 1975 referendum on Britain's continued membership in the EEC, at the site .
  13. Treaty concerning the accession ... (from Official Journal of the European Communities, Special Edition 27 March 1972). EUR-LEX. Publications Office of the EU. Процитовано 30 березня 2019.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Dogovir pro priyednannya 1972 roku buv mizhnarodnoyu ugodoyu yaka peredbachala priyednannya Daniyi Irlandiyi Norvegiyi ta Spoluchenogo Korolivstva do Yevropejskih Spivtovaristv Norvegiya ne ratifikuvala dogovir pislya togo yak vin buv vidhilenij na referendumi u veresni 1972 roku Dogovir buv ratifikovanij Daniyeyu Irlandiyeyu ta Spoluchenim Korolivstvom yaki stali chlenami YeS 1 sichnya 1973 roku koli dogovir nabuv chinnosti Dogovir zalishayetsya nevid yemnoyu chastinoyu konstitucijnoyi osnovi Yevropejskogo Soyuzu Dogovir pro priyednannya Misce roztashuvannyaBryusselskij stolichnij region Mova tvoru abo nazviOficijni movi Yevropejskogo Soyuzu Data j chas1972 31 sichnya 2020 roku Spoluchene Korolivstvo vijshlo z Yevropejskogo Soyuzu pislya 47 rokiv chlenstva pislya cherez referendum provedenij v 2016 roci na yakomu 51 9 viborciv vislovilisya za vihid z bloku i teper vin bilshe ne ye yuridichno zv yazanim dogovorom Povna nazvaPovna oficijna nazva dogovoru Dogovir mizh Korolivstvom Belgiya Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Francuzkoyu Respublikoyu Italijskoyu Respublikoyu Velikim Gercogstvom Lyuksemburg Korolivstvom Niderlandiv Derzhavami chlenami Yevropejskih Spivtovaristv Korolivstvom Daniya Respublikoyu Irlandiya Korolivstvo Norvegiya ta Spoluchene Korolivstvo Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi shodo priyednannya Korolivstva Daniyi Irlandiyi Korolivstva Norvegiyi ta Spoluchenogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi do Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva ta do Yevropejskogo spivtovaristva z atomnoyi energiyi KontekstDaniya Irlandiya Norvegiya ta Spoluchene Korolivstvo vzhe buli ekonomichno pov yazani v ramkah Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli Rol Spoluchenogo Korolivstva v mizhnarodnih spravah poslabilasya na vidminu vid krayin chleniv YeS yaki v 1960 h rokah silno ogovtuvalisya vid Drugoyi svitovoyi vijni Irlandiya zalishalasya ekonomichno zalezhnoyu vid Velikoyi Britaniyi na yaku pripadalo majzhe 75 yiyi eksportu i namagalasya zmenshiti cyu zalezhnist Shob priyednatisya do YeS krayini povinni buli vidpovidati dvom kriteriyam prinalezhnist do yevropejskogo kontinentu ta otrimannya zgodi vid usih krayin chleniv 31 lipnya 1961 roku Spoluchene Korolivstvo Irlandiya ta Daniya podali zayavku na priyednannya do YeS U 1963 roci pislya trivalih peregovoriv Franciya naklala veto na britansku zayavku cherez nepriyazn Sharlya de Gollya do Spoluchenogo Korolivstva yake vin vvazhav troyanskim konem Spoluchenih Shtativ Ameriki Vidomo sho de Goll vimoviv yedine slovo ne v telekameri v kritichnij moment ce tverdzhennya vikoristovuvalosya dlya pidsumovuvannya francuzkoyi opoziciyi shodo Spoluchenogo Korolivstva protyagom bagatoh rokiv pislya cogo Prem yer ministr Spoluchenogo Korolivstva Garold Makmillan skazav zgodom sho vin zavzhdi viriv sho de Goll pereshkodzhatime vstupu Spoluchenogo Korolivstva ale dumav sho zrobit ce tiho za lashtunkami Piznishe vin privatno poskarzhivsya sho vsi nashi plani rujnuyutsya RozshirennyaDokladnishe Rozshirennya Yevropejskih Spivtovaristv 1973 Franciya pid kerivnictvom nastupnika de Gollya Zhorzha Pompidu usunula svoyu opoziciyu pislya Gaazkogo samitu YeES u 1969 roci Ce zrobilo mozhlivim rozshirennya chlenstva zabezpechivshi politichne zblizhennya mizh YeES ta YeAVT Pislya trivalogo periodu peregovoriv rozshirennya chlenstva YeS bulo ratifikovano nacionalnimi parlamentami derzhav chleniv za vinyatkom Franciyi de u kvitni 1972 roku na referendumi pro rozshirennya YeS bulo prijnyato 68 golosiv za U period z travnya po zhovten 1972 roku ugoda bula prijnyata v troh krayinah YeAVT v Irlandiyi 10 travnya 1972 r z 81 3 golosiv u Velikij Britaniyi palatami parlamentu u Daniyi 63 3 golosiv Konstituciya Daniyi peredbachaye sho bud yaka zmina nacionalnogo suverenitetu povinna buti predstavlena gromadskosti u formi referendumu Odnak na referendumi v Norvegiyi 53 5 viborciv vislovilisya proti vstupu krayini i prem yer ministr Tryugve Bratteli pishov u vidstavku pislya porazki svogo uryadu Ce bula druga sproba Norvegiyi stati chlenom pislya vidmovi Franciyi v 1962 roci ta znovu timchasovo v 1967 roci ale persha sproba referendumu pislya uspishnih peregovoriv Spoluchene Korolivstvo konsultuvalosya bezposeredno zi svoyimi gromadyanami lishe pislya priyednannya do Yevropejskih Spivtovaristv pislya britanskih zagalnih viboriv u zhovtni 1974 roku lejboristskij uryad Garolda Vilsona proviv referendum shob vikonati odnu zi svoyih peredviborchih obicyanok Neobov yazkovij referendum vidbuvsya 5 chervnya 1975 roku priblizno cherez dva z polovinoyu roki pislya priyednannya Velikoyi Britaniyi Ce buv pershij nacionalnij referendum provedenij u Velikij Britaniyi i golosuvannya za peremoglo z perekonlivoyu perevagoyu 67 23 pri yavci 65 pri comu 66 iz 68 miscevih rajoniv pidrahunku dali bilshist golosiv za Pravovi naslidkiOdna fundamentalna zmina vnesena dogovorom zaznachayetsya v statti 3 3 suprovidnogo Aktu shodo umov priyednannya ta zmin do dogovoriv de novi chleni pogodzhuyutsya sho voni shodo pochatkovih ugod derzhav chleniv i spivtovaristv dotrimuvatimutsya principi ta kerivni principi sho viplivayut iz cih deklaracij rezolyucij chi inshih pozicij i vzhivatime takih zahodiv yaki mozhut buti neobhidnimi dlya zabezpechennya yih vikonannya Stattya 4 prodovzhuye perelik ugod ukladenih nimi a v 4 4 voni pogodzhuyutsya adaptuvati svoyi mizhnarodni ugodi do prav i obov yazkiv sho viplivayut iz yih priyednannya do Spivtovaristv Div takozhRozshirennya Yevropejskogo Soyuzu Rozshirennya Yevropejskih Spivtovaristv 1973 Dogovir pro priyednannya perelichuye ekvivalentni dogovori pro priyednannya dlya inshih novih chleniv Podalshe rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu Chlenstvo v Yevropejskomu Soyuzi Yevropejska integraciya Vstup Daniyi do Yevropejskih Spivtovaristv Vstup Irlandiyi do Yevropejskih Spivtovaristv Vstup Norvegiyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Spoluchenogo Korolivstva do Yevropejskih SpivtovaristvPrimitki1er elargissement de la CEE 1er Janvier 1973 Address given by Harold Macmillan on the United Kingdom s application for membership to the EC PDF Le Centre Virtuel de la Connaissance sur l Europe 31 lipnya 1961 Ireland in the EU Joining the European Community European Union A timeline of the EU BBC News Britain s EU membership New insight from economic history VOX CEPR s Policy Portal BBC ON THIS DAY 27 1967 De Gaulle says non to Britain again Richards Denis amp Quick Antony 1974 Twentieth Century Britain Holland Robert 1991 Fontana History of England Britain amp the World Role Final communique of the Hague Summit PDF Le Centre Virtuel de la Connaissance sur l Europe 2 grudnya 1969 Undervisningsministeriet Education Ministry Arhiv originalu za 10 chervnya 2007 Folkeavstemningen om EU opphort SSB ssb no Jan Henrik Meyer The 1975 referendum on Britain s continued membership in the EEC at the site Treaty concerning the accession from Official Journal of the European Communities Special Edition 27 March 1972 EUR LEX Publications Office of the EU Procitovano 30 bereznya 2019 PosilannyaOriginalnij tekst
Топ