Добродій

Добродій — форма ввічливого звертання в українській мові. Жіноча форма: добродійка.

Значення

Буквально добродій значить те саме, що благодійник, — людина, яка чинить добро, творить добрі вчинки з точки зору тої чи іншої системи цінностей, тих чи інших людей, спільнот чи людства в цілому.

Використання

Використовується переважно на адресу дорослих чоловіків з привілейованих верств суспільства, або незнайомих людей, якщо без зазначення прізвища. Також можливе іронічне використання з протилежним значенням (в сенсі лиходій).

Приклади застосування

• Високоповажний Добродію, ось посилаю обіцяні вірші (Леся Українка, V, 1956, 423);
• Що ви хотіли, добродію Діденко? ((Андрій Головко), II, 1957, 522).

Див. також

• Пан (звертання)

Джерела

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 324. [ 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 399. [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]