Дзекіль світлоголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Gecinulus grantia (Horsfield, 1840) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Picus grantia Chrysonotus grantia | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дзе́кіль світлоголовий (Gecinulus grantia) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 25-27 см. У самців номінативного підвиду верхня частина спини темно-оливкова, решта верхньої частини тіла, включно з покривними перами крил і хвоста тьмяно-бурувато-червоні. Першорядні махові пера коричневі з вузькими червонуватими краями на зовнішніх опахалах, поцятковані широкими охристими смугами. Хвіст широкий, стернові пера чорнувато-коричневі з червонуватими краями, поцятковані широкими охристими смугами. Надхвістя рівномірно темно-оливкове або коричнювато-оливкове. Нижня сторона крил бурувата, нижні покривні пера крил пістряві, сіро-білуваті. Нижні покривні пера хвоста темно-оливкові або коричнювато-оливкові з тьмяно-зеленувато-жовтим відтінком.
Тім'я, невеликий чуб на ньому і потилиця зеленувато-жовті. Пера в центральній частині тімені рожеві з червоними кінчикамим, що формують пляму. Решта голови і шия зеленувато-охристі або блідо-оливково-коричневі з жовтуватим відтінком. Підборіддя і горло більш темн і більш оливкові. Дзьоб короткий, долотоподібний, широкий біля основи, ніздрі оперені. Він має блідо-рогове забарвлення з легким сизуватим або жовтуватим відтінком, біля основи більш темний, сірий або зеленуватий. Райдужки червоні або червонувато-карі. Лапи оливково-зелені.
Самиці мають подібне забарвлення, однак червонувата пляма на тімені у них відсутня, тім'я у них повністю жовтувато-зелене, потилиця більш жовта. У представників підвиду G. g. indochinensis верхня частина тіла більш тьмяно-червона, ніж у представників номінативного підвиду, голова з боків більш сіра і менш жовта, нижня частина тіла більш попелясто-коричнева і менш оливкова, тьмяно-охристі смуги на крилах більш широкі, і також поширені на другорядні махові пера. Червонувата пляма на тімені у самців має більш рожевий відтінок. Представники підвиду G. g. viridanus мають більші розміри, ніж представники довх інших підвидів, хвіст у них відносно довший, однак дзьоб коротший. Верхня частина тіла більш оливкова і менш червона, лише верхні покривні пера крил помітно червоні, нижня частина тіла переважно сірувато-коричнева. Пляма на тімені у самців невелика, тьмяно-рожева.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- G. g. grantia (Horsfield, 1840) — від східного Непалу і Північно-Східної Індії до західної М'янми і західного Юньнаня;
- G. g. viridanus Slater, HH, 1897 — південний схід Китаю (Фуцзянь, північний Гуандун);
- G. g. indochinensis Delacour, 1927 — від південно-західного Юньнаня до північно-західного Таїланда, Лаоса і В'єтнама.
Поширення і екологія
Світлоголові дзекілі мешкають в Непалі, Бутані, Індії, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вологих тропічних лісах і в бамбукових заростях. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться мурахами, личинками жуків та інших комах, яких вони шукають в нижньому ярусі лісу на стовбурах невеликих дерев і великих бамбуків, рідше на верхівках дерев, на землі або серед хмизу. Сезон розмноження у світлоголових дзекілів триває з березня по травень. Ці птахи гніздяться в дуплах сухих дерев або пнів, на висоті від 1 до 6 м над землею. В кладці 3 яйця.
Примітки
- BirdLife International (2016). Gecinulus grantia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 грудня 2022.
Джерела
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, , S. 72–73, 230–231.
Посилання
- Shakya, S.B.; Fuchs, J.; Pons, J.M.; Sheldon, F.H. (2017). Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. Molecular Phylogenetics and Evolution. 116: 182—191. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005. PMID 28890006.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzekil svitlogolovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Dzekil Gecinulus Vid Dzekil svitlogolovij Binomialna nazva Gecinulus grantia Horsfield 1840 Pidvidi Div tekst Sinonimi Picus grantia Chrysonotus grantia Posilannya Vikishovishe Gecinulus grantia Vikividi Gecinulus grantia ITIS 554154 MSOP 22681525 NCBI 367960 Dze kil svitlogolovij Gecinulus grantia vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Meshkaye v Gimalayah i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisDovzhina ptaha stanovit 25 27 sm U samciv nominativnogo pidvidu verhnya chastina spini temno olivkova reshta verhnoyi chastini tila vklyuchno z pokrivnimi perami kril i hvosta tmyano buruvato chervoni Pershoryadni mahovi pera korichnevi z vuzkimi chervonuvatimi krayami na zovnishnih opahalah pocyatkovani shirokimi ohristimi smugami Hvist shirokij sternovi pera chornuvato korichnevi z chervonuvatimi krayami pocyatkovani shirokimi ohristimi smugami Nadhvistya rivnomirno temno olivkove abo korichnyuvato olivkove Nizhnya storona kril buruvata nizhni pokrivni pera kril pistryavi siro biluvati Nizhni pokrivni pera hvosta temno olivkovi abo korichnyuvato olivkovi z tmyano zelenuvato zhovtim vidtinkom Tim ya nevelikij chub na nomu i potilicya zelenuvato zhovti Pera v centralnij chastini timeni rozhevi z chervonimi kinchikamim sho formuyut plyamu Reshta golovi i shiya zelenuvato ohristi abo blido olivkovo korichnevi z zhovtuvatim vidtinkom Pidboriddya i gorlo bilsh temn i bilsh olivkovi Dzob korotkij dolotopodibnij shirokij bilya osnovi nizdri opereni Vin maye blido rogove zabarvlennya z legkim sizuvatim abo zhovtuvatim vidtinkom bilya osnovi bilsh temnij sirij abo zelenuvatij Rajduzhki chervoni abo chervonuvato kari Lapi olivkovo zeleni Samici mayut podibne zabarvlennya odnak chervonuvata plyama na timeni u nih vidsutnya tim ya u nih povnistyu zhovtuvato zelene potilicya bilsh zhovta U predstavnikiv pidvidu G g indochinensis verhnya chastina tila bilsh tmyano chervona nizh u predstavnikiv nominativnogo pidvidu golova z bokiv bilsh sira i mensh zhovta nizhnya chastina tila bilsh popelyasto korichneva i mensh olivkova tmyano ohristi smugi na krilah bilsh shiroki i takozh poshireni na drugoryadni mahovi pera Chervonuvata plyama na timeni u samciv maye bilsh rozhevij vidtinok Predstavniki pidvidu G g viridanus mayut bilshi rozmiri nizh predstavniki dovh inshih pidvidiv hvist u nih vidnosno dovshij odnak dzob korotshij Verhnya chastina tila bilsh olivkova i mensh chervona lishe verhni pokrivni pera kril pomitno chervoni nizhnya chastina tila perevazhno siruvato korichneva Plyama na timeni u samciv nevelika tmyano rozheva PidvidiVidilyayut tri pidvidi G g grantia Horsfield 1840 vid shidnogo Nepalu i Pivnichno Shidnoyi Indiyi do zahidnoyi M yanmi i zahidnogo Yunnanya G g viridanus Slater HH 1897 pivdennij shid Kitayu Fuczyan pivnichnij Guandun G g indochinensis Delacour 1927 vid pivdenno zahidnogo Yunnanya do pivnichno zahidnogo Tayilanda Laosa i V yetnama Poshirennya i ekologiyaSvitlogolovi dzekili meshkayut v Nepali Butani Indiyi Bangladesh Kitayi M yanmi Tayilandi Laosi i V yetnami Voni zhivut u vologih tropichnih lisah i v bambukovih zarostyah Zustrichayutsya parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami perevazhno na visoti do 1000 m nad rivnem morya miscyami na visoti do 1200 m nad rivnem morya Zhivlyatsya murahami lichinkami zhukiv ta inshih komah yakih voni shukayut v nizhnomu yarusi lisu na stovburah nevelikih derev i velikih bambukiv ridshe na verhivkah derev na zemli abo sered hmizu Sezon rozmnozhennya u svitlogolovih dzekiliv trivaye z bereznya po traven Ci ptahi gnizdyatsya v duplah suhih derev abo pniv na visoti vid 1 do 6 m nad zemleyu V kladci 3 yajcya PrimitkiBirdLife International 2016 Gecinulus grantia informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 29 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Woodpeckers IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 29 grudnya 2022 DzherelaHans Winkler David A Christie and David Nurney Woodpeckers A Guide to the Woodpeckers Piculets and Wrynecks of the World Pica Press Robertsbridge 1995 ISBN 0 395 72043 5 S 72 73 230 231 PosilannyaShakya S B Fuchs J Pons J M Sheldon F H 2017 Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight Molecular Phylogenetics and Evolution 116 182 191 doi 10 1016 j ympev 2017 09 005 PMID 28890006 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi