Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Телбот 12 грудня 1413 10 липня 1460 ІІ граф Шрусбері ІІ граф Вотерфорд VIII барон Талбот KG англійський аристократ

Джон Талбот, 2-й граф Шрусбері

Джон Телбот (12 грудня 1413 — 10 липня 1460) — ІІ граф Шрусбері, ІІ граф Вотерфорд, VIII барон Талбот, KG — англійський аристократ, державний та військовий діяч, лорд-канцлер Ірландії, верховний стюарт Ірландії. Він був сином Джона Талбота, І графа Шрусбері, І графа Вотерфорд, VII барона Талбота, Х барона Стренджа з Блекміра та Мод Невілл, VI баронеси Фернівалл.

Джон Талбот, 2-й граф Шрусбері
англ. John Talbot, 2st Earl of Shrewsbury
Народився12 грудня 1413
Шрусбері, Шропшир, Англія
Помер10 липня 1460 (46 років)
Нортгемптон, Англія
·загиблий у бою
Країнаimage Королівство Англія
Діяльністьполітик
ТитулГраф Шрусбері
Посадачлен Палати лордів[d]
БатькоДжон Тальбот
Матиd[1]
Брати, сестриd і d
У шлюбі зd[2][3]
Дітиd, d, d[1], d[1], d[1] і d[1]
Нагороди
image
image
image
Герб Джона Телбота, ІІ графа Шрусбері.

Джон Телбот також мав додаткові титули ХІ барона Стрендж з Блекміра та VII барона Фернівалл. Він був посвячений у лицарі в 1426 році в Лестері разом з королем Генріхом VI. За життя свого батька він обіймав посаду лорд-канцлера Ірландії. Під час Війни Троянд Джон Телбот був прибічником Ланкастерів і служив верховним лорд-скарбником з 1456 по 1458 рік, крім того, отримав звання Лицаря Підв'язки в 1457 році. Він був убитий у битві біля Нортгемптона.

Життєпис

Родина

Джон Телбот був старшим сином і спадкоємцем баронства Фурнівалль. Джон Телбот народився в Шеффілдському замку, де проживала його мати. Ще хлопчиком він був посвячений у лицарі в 1426 році королем Англії Генріхом VI. Йому було даровано маєток Ворсоп у 1435/6 роках, що належав його матері за її життя. Джон Телбот склав свій заповіт у Шеффілді через рік після одруження з леді Елізабет, донькою Джеймса Батлера, IV графа Ормонд та його дружини Жанни де Бошан. Її бабусею і дідусем по материнській лінії були Вільям Бошан, І барон Бергавенні та Джоан Фіцалан. Джоан була дочкою Річарда ФіцАлана, ХІ графа Арундел та Єлизавети де Богун. Єлизавета була дочкою Вільяма де Богуна, І графа Нортгемптон.

Шлюб між Джоном та Єлизаветою, здається, був спробою подолати стару ворожнечу між родинами Телбот і Батлер, що непокоїла Ірландію протягом багатьох років і значно послабила авторитет корони Англії в Ірландії.

У них було семеро дітей:

  • Леді Енн Телбот (бл. 1445 — 17 травня 1494) — вийшла заміж спочатку за сера Генрі Вернона, а потім за Ральфа Ширлі.
  • Джон Телбот (12 грудня 1448 — 28 червня 1473) — ІІІ граф Шрусбері.
  • Сер Джеймс Телбот (бл. 1450 — 2 вересня 1471).
  • Сер Гілберт Телбот (1452 — 16 серпня 1517 або 19 вересня 1518) — спочатку одружився з Елізабет Грейсток, донькою Ральфа де Грейстока, V барона Грейстока, VIII барона Ботелера з Вем, вдруге одружився з Етельдредою (вона ж Одрі) Коттон, дочкою Вільяма Лендвейда Коттона з Лендвейда, Кембриджшир.
  • Крістофер Телбот (бл. 1454 — після 1474) — ректор у Крайстчерчі, Шропшир.
  • Сер Джордж Телбот (народився близько 1456 р.).
  • Маргарет Телбот (народилася близько 1460 р.) — одружилась з Томасом Чавортом (помер божевільним десь у 1482—1483 роках), сином сера Вільяма Чаворта та Елізабет Боветт, дітей не було.

Дипломат, політик та державний діяч

Джон Телбот був вихований матір'ю у Вест-Райдингу та маєтках навколо Шервудського лісу, його батько майже постійно був у від'їзді в Ірландії та у Франції по державних справах. Батько зробив його лорд-канцлером Ірландії в березні 1445 року, і він залишався на цій посаді, доки новий віце-король, герцог Йоркський, не з'явився в Дубліні в 1447 році.

Відправлений туди через два роки, герцог Йорк звинуватив ланкастерця Джона Телбота в спробі влаштувати засідку на колону в Холті після того, як він втратив більшу частину свого спадку через новий шлюб Шрусбері. Джон Телбот змушений був тікати до прибічників дому Ланкастер і приєднатися до оточення королеви Маргарити. У Дартфорді він уже висував звинувачення «йоркістським зрадникам». Він затаїв образу на молодого пихатого герцога, чия дещо марнославна, а часом зарозуміла поза його дратувала.

Щодо успадкування графства, він уже мав намір виступити проти Йорків, проти лорд-лейтенанта Ірландії, що був прибічником Йорків. Для боротьби проти Йорків він хотів отримати більшість в Палаті лордів парламенту Ірландії за допомогою свого шурина, Джеймса, графа Ормонд. Але на той час прибічники Йорків покинули Лондон, Джон Телбот засідав у суді щодо справи Генрі Персі, якого звинуватили в «державній зраді» в червні 1454 року. Його призначили на посаду Хранителя морів.

Джон Телбот неодноразово переходив то на бік Йорків, то на бік Ланкастерів, залежно від політичної ситуації, але частіше підтримував Оанкастерів і загинув перебуваючи в їхньому війську. Перейшовши на бік Йорків він уклав спілку з Ральфом, лордом Кромвелем і з кланом його матері, з Невіллами. Вони вирушили з військом на південь до першої битви біля Сент-Олбанс в 1455 році. Після нерішучої сутички Уорік перейшов на бік Шрусбері і, таким чином, вступив у бій з Кромвелем. Останній невдовзі помер, і Шрусбері вирішив бути з Йорком і Ворвіком, які тепер стали об'єднаною партією. Він підтримував Джорджа Невілла в його бажанні стати архієпископом.

Усвідомлюючи можливу зраду «професійної армії» Йорків, він став на бік Ланкастерів і королеви Маргарет, яка 14 вересня 1456 року підняла його до лорда-скарбника Англії. Перебування Джона Талбота на посаді верховного лорд-скарбника припало на час «Великого золотого і срібного голоду» і «Великого занепаду» в Англії. Він був присутній на проходженні королівської армії через Мідлендс наприкінці 1456 року. Під час Великої ради в палаці Ковентрі деякі депутати парламенту сказали йому, що він повинен воювати з французами.

Він продовжував політику оподаткування для сплати боргів королівської скарбниці та штрафів у судових розглядах. Наступного року він організував нагородження графа Девон для заохочення його виступати посередником для свого друга, герцога Йоркського. Спроба королеви Маргарет встановити мир у королівстві зазнала невдачі, а Шрусбері, який мав найбільшу владу з Вілтширом, отримав титул Лицаря Ордену Підв'язки, хранителя королівських конюшень і головного дворецького.

Далеко не компетентний скарбник, він поступився місцем Вілтширу після одного року у Великій Раді Вестмінстера в жовтні 1458 року. Посланий на посаду головного судді Чешира в 1459 році, він допоміг парламенту проголосити прихильників Йорків поза законом.

10 липня 1460 року під час битви при Нортгемптоні його знайшли прихильники Йорків біля королівського намету і вбили мечем.

Джерела

  • Alison Weir Lancaster and York- the Wars of the Roses' Arrow edition 1996 p. 244'
  • Pollard, A.J. (2004). «Talbot, John, second earl of Shrewsbury and second earl of Waterford (c. 1413—1460), magnate». Oxford Dictionary of National Biography (online ed.). Oxford University Press. doi:10.1093/ref: odnb/26933. . Retrieved 28 December 2021. (Subscription or UK public library membership required.)
  • This article incorporates text from a publication now in the public domain: Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Talbot». Encyclopædia Britannica. Vol. 26 (11th ed.). Cambridge University Press.
  • «Talbot, John (1413?-1460)». Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co. 1885—1900.
  • R A Griffiths, The reign of Henry VI: the exercise of royal authority (1981)
  • R A Griffiths, King and Country: England and Wales in the fifteenth century
  • A.J.Pollard, 'The family of Talbot, Lord Talbot and earls of Shrewsbury in the fifteenth century', PhD diss., University of Bristol, 1968.
  • J Watts, Henry VI and the politics of kingship (1996)

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  2. http://kindred.stanford.edu/#/kin/full/none/none/I2320//
  3. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Dzhon Telbot 12 grudnya 1413 10 lipnya 1460 II graf Shrusberi II graf Voterford VIII baron Talbot KG anglijskij aristokrat derzhavnij ta vijskovij diyach lord kancler Irlandiyi verhovnij styuart Irlandiyi Vin buv sinom Dzhona Talbota I grafa Shrusberi I grafa Voterford VII barona Talbota H barona Strendzha z Blekmira ta Mod Nevill VI baronesi Fernivall Dzhon Talbot 2 j graf Shrusberiangl John Talbot 2st Earl of ShrewsburyNarodivsya12 grudnya 1413 Shrusberi Shropshir AngliyaPomer10 lipnya 1460 46 rokiv Nortgempton Angliya zagiblij u boyuKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistpolitikTitulGraf ShrusberiPosadachlen Palati lordiv d BatkoDzhon TalbotMatid 1 Brati sestrid i dU shlyubi zd 2 3 Ditid d d 1 d 1 d 1 i d 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Gerb Dzhona Telbota II grafa Shrusberi Dzhon Telbot takozh mav dodatkovi tituli HI barona Strendzh z Blekmira ta VII barona Fernivall Vin buv posvyachenij u licari v 1426 roci v Lesteri razom z korolem Genrihom VI Za zhittya svogo batka vin obijmav posadu lord kanclera Irlandiyi Pid chas Vijni Troyand Dzhon Telbot buv pribichnikom Lankasteriv i sluzhiv verhovnim lord skarbnikom z 1456 po 1458 rik krim togo otrimav zvannya Licarya Pidv yazki v 1457 roci Vin buv ubitij u bitvi bilya Nortgemptona ZhittyepisRodina Dzhon Telbot buv starshim sinom i spadkoyemcem baronstva Furnivall Dzhon Telbot narodivsya v Sheffildskomu zamku de prozhivala jogo mati She hlopchikom vin buv posvyachenij u licari v 1426 roci korolem Angliyi Genrihom VI Jomu bulo darovano mayetok Vorsop u 1435 6 rokah sho nalezhav jogo materi za yiyi zhittya Dzhon Telbot sklav svij zapovit u Sheffildi cherez rik pislya odruzhennya z ledi Elizabet donkoyu Dzhejmsa Batlera IV grafa Ormond ta jogo druzhini Zhanni de Boshan Yiyi babuseyu i didusem po materinskij liniyi buli Vilyam Boshan I baron Bergavenni ta Dzhoan Ficalan Dzhoan bula dochkoyu Richarda FicAlana HI grafa Arundel ta Yelizaveti de Bogun Yelizaveta bula dochkoyu Vilyama de Boguna I grafa Nortgempton Shlyub mizh Dzhonom ta Yelizavetoyu zdayetsya buv sproboyu podolati staru vorozhnechu mizh rodinami Telbot i Batler sho nepokoyila Irlandiyu protyagom bagatoh rokiv i znachno poslabila avtoritet koroni Angliyi v Irlandiyi U nih bulo semero ditej Ledi Enn Telbot bl 1445 17 travnya 1494 vijshla zamizh spochatku za sera Genri Vernona a potim za Ralfa Shirli Dzhon Telbot 12 grudnya 1448 28 chervnya 1473 III graf Shrusberi Ser Dzhejms Telbot bl 1450 2 veresnya 1471 Ser Gilbert Telbot 1452 16 serpnya 1517 abo 19 veresnya 1518 spochatku odruzhivsya z Elizabet Grejstok donkoyu Ralfa de Grejstoka V barona Grejstoka VIII barona Botelera z Vem vdruge odruzhivsya z Eteldredoyu vona zh Odri Kotton dochkoyu Vilyama Lendvejda Kottona z Lendvejda Kembridzhshir Kristofer Telbot bl 1454 pislya 1474 rektor u Krajstcherchi Shropshir Ser Dzhordzh Telbot narodivsya blizko 1456 r Margaret Telbot narodilasya blizko 1460 r odruzhilas z Tomasom Chavortom pomer bozhevilnim des u 1482 1483 rokah sinom sera Vilyama Chavorta ta Elizabet Bovett ditej ne bulo Diplomat politik ta derzhavnij diyach Dzhon Telbot buv vihovanij matir yu u Vest Rajdingu ta mayetkah navkolo Shervudskogo lisu jogo batko majzhe postijno buv u vid yizdi v Irlandiyi ta u Franciyi po derzhavnih spravah Batko zrobiv jogo lord kanclerom Irlandiyi v berezni 1445 roku i vin zalishavsya na cij posadi doki novij vice korol gercog Jorkskij ne z yavivsya v Dublini v 1447 roci Vidpravlenij tudi cherez dva roki gercog Jork zvinuvativ lankastercya Dzhona Telbota v sprobi vlashtuvati zasidku na kolonu v Holti pislya togo yak vin vtrativ bilshu chastinu svogo spadku cherez novij shlyub Shrusberi Dzhon Telbot zmushenij buv tikati do pribichnikiv domu Lankaster i priyednatisya do otochennya korolevi Margariti U Dartfordi vin uzhe visuvav zvinuvachennya jorkistskim zradnikam Vin zatayiv obrazu na molodogo pihatogo gercoga chiya desho marnoslavna a chasom zarozumila poza jogo dratuvala Shodo uspadkuvannya grafstva vin uzhe mav namir vistupiti proti Jorkiv proti lord lejtenanta Irlandiyi sho buv pribichnikom Jorkiv Dlya borotbi proti Jorkiv vin hotiv otrimati bilshist v Palati lordiv parlamentu Irlandiyi za dopomogoyu svogo shurina Dzhejmsa grafa Ormond Ale na toj chas pribichniki Jorkiv pokinuli London Dzhon Telbot zasidav u sudi shodo spravi Genri Persi yakogo zvinuvatili v derzhavnij zradi v chervni 1454 roku Jogo priznachili na posadu Hranitelya moriv Dzhon Telbot neodnorazovo perehodiv to na bik Jorkiv to na bik Lankasteriv zalezhno vid politichnoyi situaciyi ale chastishe pidtrimuvav Oankasteriv i zaginuv perebuvayuchi v yihnomu vijsku Perejshovshi na bik Jorkiv vin uklav spilku z Ralfom lordom Kromvelem i z klanom jogo materi z Nevillami Voni virushili z vijskom na pivden do pershoyi bitvi bilya Sent Olbans v 1455 roci Pislya nerishuchoyi sutichki Uorik perejshov na bik Shrusberi i takim chinom vstupiv u bij z Kromvelem Ostannij nevdovzi pomer i Shrusberi virishiv buti z Jorkom i Vorvikom yaki teper stali ob yednanoyu partiyeyu Vin pidtrimuvav Dzhordzha Nevilla v jogo bazhanni stati arhiyepiskopom Usvidomlyuyuchi mozhlivu zradu profesijnoyi armiyi Jorkiv vin stav na bik Lankasteriv i korolevi Margaret yaka 14 veresnya 1456 roku pidnyala jogo do lorda skarbnika Angliyi Perebuvannya Dzhona Talbota na posadi verhovnogo lord skarbnika pripalo na chas Velikogo zolotogo i sribnogo golodu i Velikogo zanepadu v Angliyi Vin buv prisutnij na prohodzhenni korolivskoyi armiyi cherez Midlends naprikinci 1456 roku Pid chas Velikoyi radi v palaci Koventri deyaki deputati parlamentu skazali jomu sho vin povinen voyuvati z francuzami Vin prodovzhuvav politiku opodatkuvannya dlya splati borgiv korolivskoyi skarbnici ta shtrafiv u sudovih rozglyadah Nastupnogo roku vin organizuvav nagorodzhennya grafa Devon dlya zaohochennya jogo vistupati poserednikom dlya svogo druga gercoga Jorkskogo Sproba korolevi Margaret vstanoviti mir u korolivstvi zaznala nevdachi a Shrusberi yakij mav najbilshu vladu z Viltshirom otrimav titul Licarya Ordenu Pidv yazki hranitelya korolivskih konyushen i golovnogo dvoreckogo Daleko ne kompetentnij skarbnik vin postupivsya miscem Viltshiru pislya odnogo roku u Velikij Radi Vestminstera v zhovtni 1458 roku Poslanij na posadu golovnogo suddi Cheshira v 1459 roci vin dopomig parlamentu progolositi prihilnikiv Jorkiv poza zakonom 10 lipnya 1460 roku pid chas bitvi pri Nortgemptoni jogo znajshli prihilniki Jorkiv bilya korolivskogo nametu i vbili mechem DzherelaAlison Weir Lancaster and York the Wars of the Roses Arrow edition 1996 p 244 Pollard A J 2004 Talbot John second earl of Shrewsbury and second earl of Waterford c 1413 1460 magnate Oxford Dictionary of National Biography online ed Oxford University Press doi 10 1093 ref odnb 26933 ISBN 978 0 19 861412 8 Retrieved 28 December 2021 Subscription or UK public library membership required This article incorporates text from a publication now in the public domain Chisholm Hugh ed 1911 Talbot Encyclopaedia Britannica Vol 26 11th ed Cambridge University Press Talbot John 1413 1460 Dictionary of National Biography London Smith Elder amp Co 1885 1900 R A Griffiths The reign of Henry VI the exercise of royal authority 1981 R A Griffiths King and Country England and Wales in the fifteenth century A J Pollard The family of Talbot Lord Talbot and earls of Shrewsbury in the fifteenth century PhD diss University of Bristol 1968 J Watts Henry VI and the politics of kingship 1996 PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 http kindred stanford edu kin full none none I2320 Kindred Britain d Track Q75653886
Топ