Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дживані арм Ջիվանի справжнє ім я Сероба Левонян 1846 Карцахі Ахалцихський повіт Кутаїська губернія 5 березня 1909 Тифліс

Дживані

Дживані

Дживані (арм. Ջիվանի, справжнє ім'я Сероба Левонян; 1846, Карцахі, Ахалцихський повіт, Кутаїська губернія — 5 березня 1909, Тифліс) — вірменський поет, музикант і ашуг.

Дживані
image
Основна інформація
Повне ім'явірм. Սերոբ Ստեփանի Լևոնյան
Дата народження1846[1][2][3]
Місце народженняКарцахі, Тифліська губернія, Російська імперія[4]
Дата смерті5 березня 1909(1909-03-05)
Місце смертіТифліс, Тифліська губернія, Російська імперія[5]
ПохованняПантеон Ходживанка
ГромадянствоРосійська імперія
ПрофесіїГусани, поет, композитор, Ашуг
ВчителіQ29787140?
Інструментивокал[d]
ПсевдонімиՋիվանի
Дітиd
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився в селі Карцев (Карзая), поблизу м. Ахалкалакі у родині хлібороба. У віці 8 років Джівані залишився сиротою. Виховувався у родині дядька (вірм. հորեղբայր հորեղբայր, брат батька). Основам музичного мистецтва Дживані навчався у селі у видатного майстра Гара-Газара. Навчався грі на кеменче і скрипці, а також народних пісень.

image
Школа ашугів ім. Дживані в Єревані

У 1866 році в село Карцев прибув молодий ашуг Сазаін (Агаджан). Разом з ним Дживані переїжджає до Тифліс. Музична діяльність ашуга почалася і сформувалася в Тифлісі, а потім (з 1868 по 1895 рік) розвинулася у Олександрополі. Жив у Тифлісі з 1895 до своєї смерті.

В Олександрополі Дживані перебував в оточенні групи однодумців, співаків-ашугів (Джамалі, Шагрін, Малул, Гейраті, Фізаї). За свій талант отримав визнання і титул устабаші (від азерб. usta başı уста — майстер, баші — глава, головний майстер). З великим успіхом група ашугів виконувала свої пісні по всьому регіону: Тифліс, Батум, Баку, Карс та в інших містах Закавказзя.

Творчість Дживані більш різноманітна й різнобічна, ніж творчість його сучасників. Він є автором, за різними джерелами, від 800 до 1000 творів. Він був добре знайомий з вірменською літературою XIX століття, яка справила значний вплив на творчість. Його поезія характеризується особливою чистотою вірменської мови; поет уникає характерних для інших ашугів (наприклад Саят-Нова) поширених запозичень з інших мов (таких як фарсі, арабська або турецька).

У своїх піснях Дживані описував злидні і безправ'я (на кшталт «Селянське життя», «Робочий»), засуджував гнобителів, зображував боротьбу вірменського народу проти іноземців, оспівував братерство народів. Для багатьох пісень Дживані («У цю ніч», «Як дні зими», «Серна», «Холостяк і одружений», «Простак-горобець») характерні прийоми традиційної східної поезії. Багато пісень стали народними («Мати», «О, красуня», «У джерела» та ін.). На проміжку між 1870 і 1890 роками на зміну ліричним, романтичним творам, характерним для ашугів, у творчість Дживані приходять пісні опору і соціального протесту, іронічні, викривальні і сатиричні.

Похований у Пантеоні Ходживанка у Тбілісі. Одним з найбільш відомих виконуваних творів Дживані є пісня Կուգան ու կերթան («Прийдуть і підуть»), написана в 1892 році.

Видання творів

До 1880 року твори Дживані видавалися в різних друкованих виданнях, а в 1882 році були опубліковані окремою збіркою. Окремі твори Дживані, що мають велике мистецьке значення, неодноразово перекладалися на російську мову. На сьогодні відомо і опубліковано більше 1000 пісень і понад 100 мелодій Дживані.

Див. також

Примітки

  1. Swartz A. Open Library — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  2. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  3. Հայաստանի գրադարանների համահավաք գրացուցակ
    d:Track:Q101537013
  4. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  5. Дживани // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. . Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 25 лютого 2019.
  7. Ellen Koskoff. Armenian music. Ashugh // The Concise Garland Encyclopedia of World Music, Том 2. — Routledge, 2008. — Т. 2. — С. 1406. — , 9780415972932.

Бібліографія

  • Երգերի Ժողովացու (Збірник пісень), Єреван, 1936
  • Ջիւանու Քնարը (А. Саакян, Ліра Дживан), Єреван, 1959
  • Քնար. Լիակատար հավաքացու ինքնւռոյն եւ փոխադրական երկասիռութիւնների. Ոտանավորներ եւ արձակ в 2х томах. Том 1 (Тифліс, 1900), тому 2 (Вагаршапат, 1904)
  • Աշըղ Ջիւանու երգերը (Пісні ашуга Джівані), Александрополь, 1882,1886,1893, Тифліс 1912
  • Աշըղ Ղարիբի հեքեաթը, հանդերձ երգերով. Փոհադռութիւն. (Александрополь, 1887, Тифліс 1897 Константинополь, 1922)
  • Поэзия Армении с древнейших времён до наших дней / Под редакцией В. Я. Брюсова. — М., 1916.
  • Антология армянской поэзии. — М., 1940.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhivani arm Ջիվանի spravzhnye im ya Seroba Levonyan 1846 Karcahi Ahalcihskij povit Kutayiska guberniya 5 bereznya 1909 Tiflis virmenskij poet muzikant i ashug DzhivaniOsnovna informaciyaPovne im yavirm Սերոբ Ստեփանի ԼևոնյանData narodzhennya1846 1 2 3 Misce narodzhennyaKarcahi Tifliska guberniya Rosijska imperiya 4 Data smerti5 bereznya 1909 1909 03 05 Misce smertiTiflis Tifliska guberniya Rosijska imperiya 5 PohovannyaPanteon HodzhivankaGromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyiGusani poet kompozitor AshugVchiteliQ29787140 Instrumentivokal d PsevdonimiՋիվանիDitid Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v seli Karcev Karzaya poblizu m Ahalkalaki u rodini hliboroba U vici 8 rokiv Dzhivani zalishivsya sirotoyu Vihovuvavsya u rodini dyadka virm հորեղբայր հորեղբայր brat batka Osnovam muzichnogo mistectva Dzhivani navchavsya u seli u vidatnogo majstra Gara Gazara Navchavsya gri na kemenche i skripci a takozh narodnih pisen Shkola ashugiv im Dzhivani v Yerevani U 1866 roci v selo Karcev pribuv molodij ashug Sazain Agadzhan Razom z nim Dzhivani pereyizhdzhaye do Tiflis Muzichna diyalnist ashuga pochalasya i sformuvalasya v Tiflisi a potim z 1868 po 1895 rik rozvinulasya u Oleksandropoli Zhiv u Tiflisi z 1895 do svoyeyi smerti V Oleksandropoli Dzhivani perebuvav v otochenni grupi odnodumciv spivakiv ashugiv Dzhamali Shagrin Malul Gejrati Fizayi Za svij talant otrimav viznannya i titul ustabashi vid azerb usta basi usta majster bashi glava golovnij majster Z velikim uspihom grupa ashugiv vikonuvala svoyi pisni po vsomu regionu Tiflis Batum Baku Kars ta v inshih mistah Zakavkazzya Tvorchist Dzhivani bilsh riznomanitna j riznobichna nizh tvorchist jogo suchasnikiv Vin ye avtorom za riznimi dzherelami vid 800 do 1000 tvoriv Vin buv dobre znajomij z virmenskoyu literaturoyu XIX stolittya yaka spravila znachnij vpliv na tvorchist Jogo poeziya harakterizuyetsya osoblivoyu chistotoyu virmenskoyi movi poet unikaye harakternih dlya inshih ashugiv napriklad Sayat Nova poshirenih zapozichen z inshih mov takih yak farsi arabska abo turecka U svoyih pisnyah Dzhivani opisuvav zlidni i bezprav ya na kshtalt Selyanske zhittya Robochij zasudzhuvav gnobiteliv zobrazhuvav borotbu virmenskogo narodu proti inozemciv ospivuvav braterstvo narodiv Dlya bagatoh pisen Dzhivani U cyu nich Yak dni zimi Serna Holostyak i odruzhenij Prostak gorobec harakterni prijomi tradicijnoyi shidnoyi poeziyi Bagato pisen stali narodnimi Mati O krasunya U dzherela ta in Na promizhku mizh 1870 i 1890 rokami na zminu lirichnim romantichnim tvoram harakternim dlya ashugiv u tvorchist Dzhivani prihodyat pisni oporu i socialnogo protestu ironichni vikrivalni i satirichni Pohovanij u Panteoni Hodzhivanka u Tbilisi Odnim z najbilsh vidomih vikonuvanih tvoriv Dzhivani ye pisnya Կուգան ու կերթան Prijdut i pidut napisana v 1892 roci Vidannya tvorivDo 1880 roku tvori Dzhivani vidavalisya v riznih drukovanih vidannyah a v 1882 roci buli opublikovani okremoyu zbirkoyu Okremi tvori Dzhivani sho mayut velike mistecke znachennya neodnorazovo perekladalisya na rosijsku movu Na sogodni vidomo i opublikovano bilshe 1000 pisen i ponad 100 melodij Dzhivani Div takozhAshugiPrimitkiSwartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Հայաստանի գրադարանների համահավաք գրացուցակ d Track Q101537013 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Dzhivani Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 25 lyutogo 2019 Ellen Koskoff Armenian music Ashugh The Concise Garland Encyclopedia of World Music Tom 2 Routledge 2008 T 2 S 1406 ISBN 0415972930 9780415972932 BibliografiyaԵրգերի Ժողովացու Zbirnik pisen Yerevan 1936 Ջիւանու Քնարը A Saakyan Lira Dzhivan Yerevan 1959 Քնար Լիակատար հավաքացու ինքնւռոյն եւ փոխադրական երկասիռութիւնների Ոտանավորներ եւ արձակ v 2h tomah Tom 1 Tiflis 1900 tomu 2 Vagarshapat 1904 Աշըղ Ջիւանու երգերը Pisni ashuga Dzhivani Aleksandropol 1882 1886 1893 Tiflis 1912 Աշըղ Ղարիբի հեքեաթը հանդերձ երգերով Փոհադռութիւն Aleksandropol 1887 Tiflis 1897 Konstantinopol 1922 Poeziya Armenii s drevnejshih vremyon do nashih dnej Pod redakciej V Ya Bryusova M 1916 Antologiya armyanskoj poezii M 1940 PosilannyaDjivan s Poems translated by Alice Stone Blackwell 3 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl Versiya pro avtorstvo Karavanu v perekladi 27 travnya 2019 u Wayback Machine Oleksandra Bloka

Дата публікації:
Топ