Дерслав Дзерслав з Угнева пол Dersław Dziersław z Uhnowa або Дзерслав Угновський пол Dziersław Uhnowski пом не раніше бл

Дерслав (Дзерслав) з Угнева (пол. Dersław (Dziersław) z Uhnowa;, або Дзерслав Угновський пол. Dziersław Uhnowski пом. не раніше бл. 1505) — польський шляхтич гербу Правда (Правдич), урядник та посідач маєтностей в українських землях часу Королівства Ягайлонів. Представник роду . Батько — Зиґмунт з Радзанова, Угнева, белзький воєвода. Його брат (Анджей Ніщицький) — белзький і плоцький воєвода. Дерслав посідав уряд белзького каштеляна (згаданий у 1495).

Дружина — Анна Бучацька гербу Абданк (пом. бл. 1505, її батько — староста (Ян Бучацький) (чи (Міхал Бучацький) з Підгаєць)^[], мати — Ядвіга (пом. 1483); записала фундуш для відправи богослужінь в збудованій близько 1440 року родинній каплиці-усипальниці при Латинському катедральному соборі у Львові. Після смерті дружини виник гострий конфлікт між ним та її родичами, а бл. 1507 року Бережани стали власністю роду Сенявських.

Примітки

в інтернет-ресурсах є також помилковий варіант Dersław z Hownowa → Buczaccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Kurzej M. Kaplica publiczna (kościół) p.w. Zwiastowania p.w. Naiśw. Pannie Marii w Litwinowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2007. — T. 15. — 599 il. — S. 321. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — .
Nestorów R. Brzeżany. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 15. — S. 30.
Grabowski J. Małżeństwa Piastów mazowieckich (wybrane zagadnienia) [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 20. (пол.)
Каспер Несецький не вказав його у своїх переліках → Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 232—233. (пол.); також Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] — T. I. — S. 270—271.
пізніше — перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими — каплиця святого Казимира → Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)

Джерела

Red. Niszczycki (początkowo Radzanowski) Andrzej z Niszyc h. Prawdzic (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 134—135. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] в інтернет-ресурсах є також помилковий варіант Dersław z Hownowa → Buczaccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]

[K_321-2] Kurzej M. Kaplica publiczna (kościół) p.w. Zwiastowania p.w. Naiśw. Pannie Marii w Litwinowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2007. — T. 15. — 599 il. — S. 321. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — .

[N_30-3] Nestorów R. Brzeżany. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 15. — S. 30.

[4] Grabowski J. Małżeństwa Piastów mazowieckich (wybrane zagadnienia) [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 20. (пол.)

[5] Каспер Несецький не вказав його у своїх переліках → Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 232—233. (пол.); також Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] — T. I. — S. 270—271.

[6] пізніше — перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими — каплиця святого Казимира → Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)