Держа́ва Абд аль-Ка́діра — держава в західній та центральній частині Алжира. Створена Абд аль-Кадіром 1832 року в ході збройної боротьби алжирського народу проти французьких завойовників. Столиця — місто Маскара.
Зазнавши в боротьбі з цією державою низки військових поразок, Франція 1834 року вимушена була підписати з Абд аль-Кадіром мирний договір й визнати його емірат. Порушення французами договору призвело до поновлення війни. В червні 1835 року війська аль-Кадіра розбили біля річки французькі війська. 1837 року Франція підписала з Абд аль-Кадіром , за яким його держава включала майже весь західний та центральний Алжир. На сході країни, в Кабілії, частина племен також визнала владу еміра.
Абд аль-Кадір прийняв титул емір аль-мумінін (повелитель правовірних), створив радчу Вищу раду з улемів та виконавчу Установчу раду з везирів. Попередня османсько-яничарська адміністрація була зруйнована, територія держави розділена на 8 халіфаликів (областей) на чолі з халіфами та низку агаликів (районів) на чолі з ага, які мали право скасовувати рішення шейхів племен і навіть зміщувати їх. Поділ племен на привілейовані (ахль аль-махзен — люди держави) та оподатковані (рая) був ліквідований, встановлювалась рівність перед законом різних племен та релігійних братств, а також етнічних груп (османів, маврів тощо).
Суддівські справи були забрані з відання феодалів, в кожне плем'я призначався суддя (каді), який отримував державну зарплатню. Була введена монополія зовнішньої торгівлі, доходи від якої йшли на утримання армії. Поряд з ополченням була створена регулярна армія (приблизно 10 тисяч осіб), яку навчали марокканські, туніські та європейські інструктори. Формально визнавши себе васалом марокканського султана, Абд аль-Кадір отримав від нього значну допомогу грошима та зброєю. Аль-Кадір налагодив виробництво зброї та боєприпасів, створив декілька смуг оборони, побудував ливарний та 2 порохових заводи, ткацьку мануфактуру. Було закладено низку нових міст — Саїда, Таза, . З повстаннями феодальної знаті велась боротьба.
1839 року війна відновилась, до 1843 року територія емірата була завойована французами. Абд аль-Кадір відступив у Марокко, однак 1844 року марокканці, які зазнали поразки у , були вимушені відмовити йому у підтримці. Абд аль-Кадір повернувся в Алжир, де в 1845-47 роках продовжував боротьбу з колонізаторами.
Література
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzha va Abd al Ka dira derzhava v zahidnij ta centralnij chastini Alzhira Stvorena Abd al Kadirom 1832 roku v hodi zbrojnoyi borotbi alzhirskogo narodu proti francuzkih zavojovnikiv Stolicya misto Maskara Zaznavshi v borotbi z ciyeyu derzhavoyu nizki vijskovih porazok Franciya 1834 roku vimushena bula pidpisati z Abd al Kadirom mirnij dogovir j viznati jogo emirat Porushennya francuzami dogovoru prizvelo do ponovlennya vijni V chervni 1835 roku vijska al Kadira rozbili bilya richki francuzki vijska 1837 roku Franciya pidpisala z Abd al Kadirom za yakim jogo derzhava vklyuchala majzhe ves zahidnij ta centralnij Alzhir Na shodi krayini v Kabiliyi chastina plemen takozh viznala vladu emira Abd al Kadir prijnyav titul emir al muminin povelitel pravovirnih stvoriv radchu Vishu radu z ulemiv ta vikonavchu Ustanovchu radu z veziriv Poperednya osmansko yanicharska administraciya bula zrujnovana teritoriya derzhavi rozdilena na 8 halifalikiv oblastej na choli z halifami ta nizku agalikiv rajoniv na choli z aga yaki mali pravo skasovuvati rishennya shejhiv plemen i navit zmishuvati yih Podil plemen na privilejovani ahl al mahzen lyudi derzhavi ta opodatkovani raya buv likvidovanij vstanovlyuvalas rivnist pered zakonom riznih plemen ta religijnih bratstv a takozh etnichnih grup osmaniv mavriv tosho Suddivski spravi buli zabrani z vidannya feodaliv v kozhne plem ya priznachavsya suddya kadi yakij otrimuvav derzhavnu zarplatnyu Bula vvedena monopoliya zovnishnoyi torgivli dohodi vid yakoyi jshli na utrimannya armiyi Poryad z opolchennyam bula stvorena regulyarna armiya priblizno 10 tisyach osib yaku navchali marokkanski tuniski ta yevropejski instruktori Formalno viznavshi sebe vasalom marokkanskogo sultana Abd al Kadir otrimav vid nogo znachnu dopomogu groshima ta zbroyeyu Al Kadir nalagodiv virobnictvo zbroyi ta boyepripasiv stvoriv dekilka smug oboroni pobuduvav livarnij ta 2 porohovih zavodi tkacku manufakturu Bulo zakladeno nizku novih mist Sayida Taza Z povstannyami feodalnoyi znati velas borotba 1839 roku vijna vidnovilas do 1843 roku teritoriya emirata bula zavojovana francuzami Abd al Kadir vidstupiv u Marokko odnak 1844 roku marokkanci yaki zaznali porazki u buli vimusheni vidmoviti jomu u pidtrimci Abd al Kadir povernuvsya v Alzhir de v 1845 47 rokah prodovzhuvav borotbu z kolonizatorami LiteraturaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986